Відкрити головне меню

"Зáвтра свя́то"український радянський чорно-білий документальний фільм, відзнятий на Українській студії хронікально-документальних фільмів у 1987 році[1].

Завтра свято Picto infobox cinema.png
Режисер Сергій Буковський
Оператор Володимир Кукоренчук
Кінокомпанія Українська студія хронікально-документальних фільмів
Тривалість 20 хвилин
Мова українська
Країна Україна (УРСР)
Рік 1987

Режисерський дебют Сергія Буковського. Яскравий зразок критичної школи української документалістики (19871995).[1][2]

Зміст

ОписРедагувати

Фільм розповідає про роботу птахофабрики у селі Морозівка Баришівського району Київської області, побутові та виробничі проблеми її працівниць[1][3].

ОцінкаРедагувати

"Завтра свято" став одним із перших фільмів "критичної школи" в українському документальному кіно. Він був знятий на замовлення держави – потрібно було створити типовий радянський документальний фільм на "виробничу тематику", який би оповідав про негаразди на птахофабриці. У результаті стрічка показала птахофабрику як метафору радянського суспільства в цілому[1].

« У результаті вийшло сміливе, як на початок перебудови, спостереження за тим, як радянське індустріальне виробництво перетворює на товар самого робітника, а точніше, робітницю[4]. »

— Олексій Радинський, дослідник кіно, візуальної культури, публіцист[5][6]

Всі дійові особи фільму, за винятком директора птахофабрики, — жінки. Їх показано як зацькованих, позбавлених елементарних побутових можливостей "гвинтиків" у індустріальній машині[1].

Історія створенняРедагувати

Знімальна групаРедагувати

Нагороди та участь у заходахРедагувати

Фільм на DVDРедагувати

"Завтра свято" вийшов на DVD у 2013 році у рамках збірки "Щаблі демократії. Критична школа української документалістики 19871995". До неї увійшли п'ять фільмів. Окрім, власне, "Завтра свято", туди увійшла іще одна стрічка Сергія Буковського "Дах" (1989), а також "Стіна" (1988), "Щаблі демократії" (1992), "Прощавай, кіно!" (1995). Збірку було презентовано 26 березня 2014 року в рамках 11-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.[2]

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати


  1. а б в г д ЗАВТРА СВЯТО — Національний центр Олександра Довженка. www.dovzhenkocentre.org. Процитовано 2019-04-05. 
  2. а б ЩАБЛІ ДЕМОКРАТІЇ. www.dovzhenkocentre.org (укр.). Процитовано 2019-04-05. 
  3. а б в Bukovsky Film (2016-04-08). «Завтра свято». Процитовано 2019-04-05. 
  4. ЗАВТРА СВЯТО — Національний центр Олександра Довженка. www.dovzhenkocentre.org. Процитовано 2019-04-05. 
  5. ОЛЕКСІЙ РАДИНСЬКИЙ: “НІЯКИЙ «ЦИВІЛІЗОВАНИЙ ДІАЛОГ» НЕ МОЖЕ ПОЧИНАТИСЯ З ПОГРОЗИ ПОГРОМУ” — KORYDOR. Журнал про сучасну культуру. Процитовано 2019-04-05. 
  6. Радинський Олексій — PLATFORMA.  Проігноровано невідомий параметр |https://platfor.ma/lecturers/4d604316a8451/= (довідка);
  7. Сергій Буковський та новий кінематографічний погляд на історію. www.ktm.ukma.edu.ua. Процитовано 2019-04-05. 

ПосиланняРедагувати