Відкрити головне меню

РозташуванняРедагувати

Завадка розташовується за 20 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 60 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 15 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Історичні відомостіРедагувати

Вперше зустрічається в документі 1508 року як власність Миколая Чешика. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772—1804 рр. село було у складі Габсбурзької монархії, 1804—1867 — Австрійської імперії, 1867—1918 рр. — Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. 1895 року село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалось 77 будинків і 563 мешканці (349 греко-католиків, 159 римо-католиків і 24 юдеї), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка.

На 01.01.1939 в селі було 1130 жителів, з них 720 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 230 поляків (працівники копальні нафти), 40 євреїв[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945—1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване[5] на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 81 26 48 7
Жінки 74 15 44 15
Разом 155 41 92 22

ЦеркваРедагувати

У 1838 рр. зведена дерев'яна церква Преп. Мат. Параскеви, яка була парафіяльною.

До 1947 р. в селі була греко-католицька парафія, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії, крім Завадки включала села Станкова і Розпуття.[7]

У 1951 р. поляки зруйнували церкву.

Пам'яткиРедагувати

  • Залишки церкви: залізний хрест і кам'яна хрестильна купіль з 1866 р.
  • Каплички.
  • Старий цвинтар.
  • Будівлі довоєнної побудови.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 45, 119.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  7. Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 61

ПосиланняРедагувати