Відкрити головне меню

Костянти́н Семе́нович Забіга́йло (1 січня 1916, Біла Церква — 13 грудня 1996, Київ) — український правознавець та дипломат. Дослідник історії зовнішньої політики та міжнародно-правової діяльність УРСР, її участь в ООН та інших міжнародних організаціях, право міжнародних організацій. Доктор юридичних наук (1965), Професор (1967). Батько дипломата Володимира Забігайла.

Костянтин Семенович Забігайло
Народився 1 січня 1916(1916-01-01)
Біла Церква
Помер 13 грудня 1996(1996-12-13) (80 років)
Київ
Місце проживання Київ
Національність Україна Україна
Діяльність дипломат
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів Міжнародне право
Заклад Інститут міжнародних відносин
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор юридичних наук

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 1 січня 1916 року в місті Біла Церква. У 1940 році закінчив Київський університет, юридичний факультет. У 1952 Дипломатичну академію МЗС СРСР. Кандидатська дисертація: Питання захисту жертв війни на Женевській дипломатичній конференції 1949 року. Докторська дисертація: Питання міжнародного права в практиці Української РСР (1944—1964 рр.)[1]

У 1940—1944 рр. — працював у органах прокуратури Ростовської області (РФ), Туркменістану;

У 1944 — працював у органах прокуратури Києва.

У 1944—1967 — референт, 1-й секретар, помічник міністра, радник Міністерства закордонних справ Української РСР. Брав участь в роботі 2-ї сесії Конференції ООН з морського права (Женева) у 1960 році.

З 1967 — доцент[2], професор.

У 1972 та 1978—1980 — декан факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету.[3]

З 1980 — професор-консультант кафедри міжнародного права та іноземного законодавства.[4]

Автор наукових працьРедагувати

  • Українська РСР — на міжнародній арені. К., 1963;
  • Українська РСР в Організації Об'єднаних Націй. К., 1964;
  • Українська РСР у міжнародних відносинах. К., 1969;
  • Криза правових основ зовнішньої політики імперіалізму/К. С. Забігайло.–Київ: Знання,1981.– 47 с.;[5]
  • Уроки історії та сучасність. К., 1985;
  • Участь Української РСР у виробленні Статуту ООН // Проблеми правознавства. 1996. № 3.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати