За́болонь[1] (від бо́лонь — «м'яка кора»)[2] — периферійна провідна частина деревини, світлішого кольору, ніж центральна ядрова.

Поперечний зріз стовбура тиса ягідного. Заболонь світліша і розташована більш до краю.

Використання заболоніРедагувати

  • В Якутії тільки на початку XIX століття з'явилися перші спроби сіяти зерно, і то біля міст Якутська і Олекмінська[4]. У царські часи Якутська біднота майже не вживала хліба та овочів[4]. Замість хліба якутські бідняки вживали в їжу соснову заболонь (між корою і деревиною), а частіше — кореневище болотної рослини — сусака[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Наголос подано за Заболонь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  3. Похлебкин В. В. Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особености. Рецептура).  —М.: Пищевая пром-сть, 1980.  —304 с.
  4. а б в Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с. (рос.)

ПосиланняРедагувати