З'їзд революційних комітетів Бахмутського повіту

З'їзд революційних комітетів Бахмутського повіту також Екстрений з'їзд революційних комітетів Бахмутського повіту- перший з'їзд революційних комітетів Бахмутського повіту які були під керівництвом РСДРП (б) і ПЛСР.

Історія ред.

Після Жовтневого перевороту емісар від ЦК РСДРП (б) по Донецькому басейну Григорій Петровський виступив з ініціативою скликання екстреного з'їзду революційних комітетів Бахмутського повіту для обговорення поточного моменту і обговорення подальших дій у зв'язку з ситуацією, що склалася.[1]

З'їзд відбувся в ніч з 3 на 4 (16-17) листопада в старій двоповерховій дерев'яній школі на станції Микитівка[1][2][3], за версією Харечко Тараса це був не з'їзд а нарада представників Бахмутського і Горлівсько-Щербинівського комітетів РСДРП (б).[4] На з'їзді були присутні Петровский, Грузман, Харечко, Казимирчук, Острогорский, Дубовий, Стожок, і ін.[5]

Головним чином на з'їзді обговорювалися питання пов'язані з організацією боротьби з донським козацтвом в східному Донбасі і підготовка до повстання і захоплення влади в центральному Донбасі який входив в сферу впливу Української Народної Республіки.[5][3] Факт підготовки до повстання з боку більшовиків, анархістів і лівих есерів проти влади УНР в регіоні випливає зі слів Григорій Петровського який перед своїм від'їздом з Микитівки учасникам з'їзду заявив:

  «На виступ Української Центральної Ради в Києві необхідно відповісти збройним опором»[6]  

Також на цьому з'їзді обговорювалося питання затримки Каледіним відправки продовольства для Москви і Петрограда.[1]

На цьому з'їзді вперше була висловлена ідея Харечко і Грузмана про створення Донецького ревкому який би об'єднав в політичному та адміністративному плані весь Донецький басейн і став би фактично обласним органом влади.[5][4]

За підсумком з'їзду був створений Тимчасовий революційний комітет Бахмутського повіту який би координував і контролював виконання прийнятих рішень на з'їзді.[1][2] Також на цьому з'їзді було прийнято рішення про створення Донецького ревкому, для чого з'їзд виділив Бюро по скликанню вседонецкого з'їзду ревкомів до якого увійшли:[7][3]

Попередньо бюро повинно було зв'язатися з районними організаціями РСДРП(б), щоб забезпечити більшовицький склад з'їзду. В іншому випадку коаліційні Ревкоми могли б надіслати "коаліційних" делегатів і провалити поставлену повітовим з'їздом завдання створення однорідного більшовицького Обласного Ревкома Донбасу.[7]

Підготовча робота по скликанню з'їзду ускладнювалась тим, що з організаційного бюро тільки один Грузман приділяв їй достатньо уваги. Інші два члена бюро не могли відриватися від місцевої роботи в Бахмуті і Горлівці. У зв'язку з чим Вседонецкий з'їзд ревкомів був скликаний тільки через місяць 4 (17) грудня 1917 року.[7]

Джерела ред.

  • Правда. 1917, № 118 (187) (12 (25) нояб.) Из хроники революционного движения Донецкого Бассейна. Г. Петровский
  • Летопись революции. 1927. № 5—6 (26—27). Історичний журнал. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933.
  • ШУМНИЙ В.Ю. Бюро військово-революційних комітетів Донбасу: Спогади / ШУМНИЙ В.Ю. // Український історичний журнал. - 1967. - № 11. - С. 124–126.
  • Першак, Д. А. Хроника великих дней / Д. А. Першак. Донецк: Донбасс, 1977.

Посилання ред.

  1. а б в г Правда. 1917, № 118 (187) (12 (25) нояб.) Из хроники революционного движения Донецкого Бассейна. Г. Петровский Стр. 3
  2. а б Першак, Д. А. Хроника великих дней / Д. А. Першак. Донецк: Донбасс, 1977. Стр 200-201
  3. а б в ШУМНИЙ В.Ю. Бюро військово-революційних комітетів Донбасу: Спогади. Стр 124
  4. а б в г Молодой шахтер №15 від 20.02.1925, сторінка 3
  5. а б в Летопись революции. 1927. № 5—6 (26—27) Стр 132
  6. Летопись революции. 1923. № 3. Історичний журнал. Стр. 62
  7. а б в Летопись революции. 1927. № 5—6 (26—27) Стр 133