Жінки у психології

сторінка-список у проекті Вікімедіа

Жінки у психологічній науці та практиці (англ. Women in psychology) брали активну участь від початку її зародження. Працюючи як психологині-дослідниці, психіатрині, психотерапевтки, теоретикині психології, викладачки та популяризаторки психологічного знання, жінки просунули наукову психологію від уявлень про «сказ матки» та «заздрість до пеніса» до феміністського психоаналізу та сучасних гендерних досліджень.

Карен Горні, піонерка феміністської психології[en], що першою оскаржила андроцентричні концепції жіночої психіки. 1938

ІсторіяРедагувати

У США жінки здобували докторські ступені з психології, однак їх заохочували спеціалізуватися на педагогічній психології та працювати в клінічних установах, таких як лікарні та соціальні установи. Американки утворили Національну раду психологинь, яка організовувала різні військові програми. Очолювала організацію Флоренс Гуденаф[en]. У 2001 році жінки складали 3/4 студентства психологічний факультетів[1].

Жінки та психоаналізРедагувати

Серед аналізанток, на чиєму матеріалі будувалось психоаналітичне бачення жіночої сексуальності та психіки: Анна О.[en], Сабіна Шпільрейн[en], Марі Бонапарт, Дора Маар. Андроцентризм науки, сексуальна об'єктивація пацієнток, чоловічий погляд та табуювання жіночого в культурі призвели до конструювання жіночої психічної сфери в термінах ірраціональності та негативізму. Це мало наслідком психологічні концепції щодо жіночої неповноцінності, такі як заздрість до пеніса, Едипів комплекс, гіпердіагностику «істерії» на базі теорії про «сказ матки», а також психіатричні репресії лесбійок. З розвитком емансипації плеяда теоретикинь ревізувала класичний психоаналіз інструментами феміністської психології[en], основи якої заклала Карен Горні.

Сабіна Шпільрейн[en], почавши з лікування у Юнга, стала теоретикинею психоаналізу. Анна Фрейд розробила теорію психологічних захистів Его та працювала у сфері дитячого психоаналізу. Ненсі Маквільямс[en] здійснила комплексний аналіз існуючих класифікацій особистостісних типів і стадій раннього розвитку та синтезувала їх у систему у бестселлері «Психоаналітична діагностика: розуміння структури особистости в клінічному процесі» (1994).

Психологія статі та гендерна психологіяРедагувати

Диференціальна психологія (психологія статі) історично грунтується на детермінізмі: шукає відмінності між психікою чоловіків і жінок.

Гендерна психологія досліджує те, як конструюються (див. Гендерна поляризація) суспільством гендерні норми, стереотипи, ролі та ідентичності жінок та чоловіків, та як гендер впливає на психіку. Основу гендерної теорії (теорія гендерних схем і перший опитувальник) заклала Сандра Бем.

Феміністська психологіяРедагувати

Феміністська психологія[en] (критика андроцентричних підходів мейнстрімної психології до ХХ століття) критикує те, що психологічні дослідження провадилися з чоловічої перспективи та з чоловічим як нормою. Зорієнтована на принципи та цінності фемінізму, вона досліджує соціальні структури та гендер, а також те, як на жінок впливають проблеми, з ним пов'язані.

Феміністський психоаналіз ревізує погляди переважно фрейдизму з тим, щоб нейтралізувати його андроцентричність та мізогінність (як-от феміністські погляди на Едіпів комплекс[en]), а також пов'язати гендерну нерівність із досвідами раннього дитинства (через засвоєння норм «чоловічості» та «жіночості»). Обґрунтовано формування гендеру в ході психосексуального розвитку (а не залежно від статі), роздільність статевих і гендерних відмінностей. Карен Горні розкритикувала орієнтацію фрейдизму на сексуальність та інстинкт. У відповідь на концепт заздрості до пеніса заклала основи феміністської психології[en] та психоаналізу. З 70-х французькі пост-лаканіанки Юлія Кристева, Мод Манноні[en], Люс Ірігаре та Браха Еттінгер глибоко вплинули на розуміння предмета філософії та психоаналітичного дослідження як таких. Вагомий внесок у феміністський психоаналіз зробили Джессіка Бенджамін, Жаклін Роуз[en], Раньяна Ханна, Шошана Фелман[en].

Феміністська педагогіка[en] є прикладною до феміністської психології і рефлексує виховні практики в руслі міжпоколінної передачі нерівностей та розробляє несексистські виховні й освітні підходи.

ОрганізаціїРедагувати

Видатні психологиніРедагувати

Серед психологинь, психотерапевток та психіатринь або спеціалісток з інших областей, котрі зробили внесок у розвиток психології:

Портрет Ім'я Роки життя Країна Наукове поле Внесок, наукові інтереси, праці Дж.
Анна Анастазі 1908–2001 США Диференціальна психологія, психометрія Піонерка диференціальної психології, психометрії та матметодів у дослідженні індивдуально-психологічних відмінностей; вивчала здібності, творчість та їх індивідуальні фактори. Класична праця «Диференціальна психологія» (1937)
Жаклін Андрейд[en] Британія Психологія Професорка психології, співголова психологічної Школи досліджень Плімутського університету. Закінчила бакалаврат Кембриджу з психології в 1987 та докторат Манчестерського університету в 1990. [4][5]
Магда Арнольд[en] 1903–2002 США Психологія емоцій Перша сучасна теоретикиня, що розвинула оцінкову теорію[en] емоцій, що змістила напрям теорії емоцій від теорій «почуття» (як у Джеймса-Ланге) та біхевіористських (як у Кеннона-Барда[en]) до когнітивного підходу. [6][7]
Ненсі Бейлі[en] 1899–1994 США Психологія розвитку Зробила внесок у Berkeley Growth Study, де вивчала зв'язки між розвитком дорослих та дітей, розробила інструмент для педіатричної оцінки аномалій розвитку Шкали розвитку немовлят Бейлі[en]. [8]
Урсула Беллуджі[en] 1931–нині США Когнітивна нейронаука, психолінгвістика Досліджує біологічні основи мови. Її робота привела до відкриття того, як ліва півкуля мозку спеціалізується на мовленні. Також вивчала мовні здібності людей з синдромом Вільямса.
  Сандра Бем 1944–2014 США Етнопсихологія, психологія статі Авторка знакових для психології статі та гендерної теорії робіт про андрогінію, гендерні ролі та гендерні стереотипи, теорії гендерних схем і статево-рольового опитувальника Бем. Значно вплинула на розуміння гендеру та сексуальності. [9]
Мерілінн Брюер[en] 1968–нині США Соціальна психологія Визначний внесок в розуміння соціальної ідентичності, соціального навчання та міжгрупових відносин. Авторка теорії теорії оптимальної відмінності[en], отримала міжнародне визнання за внесок у соціальну психологію.
  Маргарет Вашберн[en] 1871–1939 США Загальна психологія Вивчала відчуття та сприймання, теоретизувала, що свідомість відповідає за моторну активність. Одна з трьох резиденток АПА (1921), перша американка, що здобула докторський ступінь із психології. [10]
  Елеанор Гібсон[en] 1910–2002 Психологія сприймання Досліджувала сприймання немовлят та підлітків. Авторка експерименту «зорового обриву», в якому виводкові тварини та повзаючі немовлята проявили здатність сприймати глибину. Співавторка теорії екологічного розвитку[en] [11][12][13]
Етель Говс[en] 1872–1950 США Психологія естетики Незважаючи на дискримінацію через свою стать та заборону працювати поза домом під час шлюбу, спеціалізувалась у дослідженнях естетики, про що видала книгу The Beauty of Psychology. Одна з перших жінок у доктораті Гарварду. [14]
  Патрисія Гордман-Ракіц[en] 1937–2003 США Нейронаука, нейрологія, психіатрія, психологія Піонерка мультидисціплінарних досліджень префронтальної кори та робочої пам'яті. Першою дослідила вплив дофаміну на префронтальну кору, ключовий для розуміння шизофренії, Альцгеймера та дефіциту уваги. Вивчала здатніть мозку до самовідновлення в ранньому розвитку, однією з перших — з допомогою радіоактивних ізотопів.
  Карен Горні 1885–1952 Німеччина, практикувала в США Психоаналіз, феміністська психологія Критика орієнтації фрейдизму на сексуальність та інстинкт. Піонерка феміністської психології (та психоаналізу) у відповідь на фрейдистський концепт заздрості до пеніса. [15][16]
Френсіс Грехем[en] 1918–2013 США Дитяча психологія, психологія розвитку Після закінчення Єлю досліджувала аноксію новонароджених, а також інші патології та їх зв'язок з подальшим розвитком дітей, пренатальним досвідом та різними видами стимуляції.
Флоренс Гуденаф[en] 1886–1959 США Психологія розвитку Професорка Інституту охорони дитинства Уніерситету Міннесоти. Науково вивчала розвиток дітей та його зв'язки з захистом дитячого здоров'я. Заснувала Національну раду психологинь. [11]
  Флоренс Денмарк[en] 1932–нині США Дослідниця гендерних ролей, зокрема, жіночих, феміністка. Президентка АПА у 1980. [17]
Гелен Томпсон Вуллі[en] 1874–1947 США Психологія Важлива робота з гендерних студій. Першою дослідила гендерні відмінності дійсно науковим та експериментальним шляхом. [11]
Доротея Джеймсон[en] 1920–1998 США Когнітивна психологія Зробила визначний внесок у дослідження кольору та зорового сприймання. В 1957 зібрала (з чоловіком) якісні дані для зворотнього процесу[en] Герінга через hue cancellation method.
Рошель Джельман[en] 1942–нині США Когнітивна психологія
Марсія Джонсон[en] 1943-нині США Когнітивна психологія Дослідження людської пам'яті, зокрема, комонентів, що відповідають за рефлексію та свідомість, механізмів здорової та порушеної пам'яті, її розладів (через амнезію, ушкодження мозку, старіння), зв'язку емоцій та мислення.
Мері Ейнсворт 1913–1999 Американо-канадка Психологія розвитку Досліджувала ранню емоційну прив'язаність моделюванням Дивної ситуації[en], внесок у розвиток теорії прив'язаності. [18]
  Блюма Зейгарник[en] 1900–1988 Росія Загальна психологія, патопсихологія Експериментально довела Ефект Зейгарник, в тому числі у дітей. Авторка підручника з патопсихології. Серед численних досягнень Lewis Memorial Award (1983). [19]
Еліс Іглі[en] 1938–нині США Організаційна психологія Основний внесок в області соціальної психології, психології особистості та організаційної психології.
Мері Калкінс[en] 1863–1930 США Психологія особистості, когнітивна психологія Філософиня та психологиня, перша жінка-президентка АПА (1905). Зосередилась на селф-психології та переконанні, що свідоме Я (self) має бути базисом психологічного дослідження, вивчала сни та пам'ять. [20][21]
Ненсі Кенвішер[en] 1958–нині США Когнітивна психологія, нейропсихологія Ванахідниця та професорка Массачусетського технологічного інституту. Досліджує нервові та когнітивні механізми, що лежать в основі людських зорових сприймання та пізнавального процесу.
Мамі Кларк 1917–1983 США Етнопсихологія, дитяча психологія Вивчала розвиток ідентичності і расової самосвідомості в дитинстві в контексті сегрегації в СШАКозробила класичний психологічний ексеримент з формування расової свідомості з гендерованими ляльками. Експертно свідчила у справі Браун проти Ради освіти[en]. [22]
  Мелані Кляйн 1882–1960 Австрало-британка Психоаналіз (зокрема, дитячий) Розробила «техніку гри» в дитячому психоаналізі (зараз техніка ігротраепії). Піонерка теоріїї об'єктних відносин та ігрового психоаналізу. Розвивала теорію Его та її формування у зв'язку з об'єктом материнських грудей. [23][24]
  Ніллі Лаві[en] Ізраїль, живе в Британії Нейропсихологія В 90-х запропонувала теорію перцептивного навантаження[en] для розв'язку 40-літніх дебатів про роль уваги в обробці інформації, в рамках якої вивчає інфонавантаження на мозкові механізми, псих. функції (сприймання, свідому увагу, пам'ять та емоції) і поведінку.
Джин Мендлер[en] 1929–нині США Когнітивна психологія Вивчала інтелект тварин, контент-аналіз. З 1970-х займається проблемами розвитку з акцентом на ранньому понятійному розвитку (книга Foundations of Mmind).
  Бренда Мілнер[en] 1918–нині Британія Нейропсихологія «Засновниця нейропсихології», відіграла ключову роль в її становленні. Досліджувала воєнну економіку та епілепсію. Нині досліджує півкулі мозку та зв'язки між ними. Має біля 20 нагород різних країн і продовжує працювати в свої 92. [25][26]
  Марія Монтессорі 1870–1952 Італія Педагогіка, дитяча та спеціальна психологія Розробниця філософії навчання під назвою Педагогіка Монтессорі, засновниця навчальних закладів відповідного типу. Писала на педагогічні теми. [27]
Лізе Остергаард[en] 1924–1996 Данія Клінічна психологія, психіатрія Академічна діячка, політикиня. Досліджквала метод психологічного тестування і його стосунок до психіатрії, когніції при шизофренії (проклала шлях до психолого-психіатричного дослідження феномену).
Айнес Проссер[en] 1895–1934 США Перша афроамериканка, що здобула докторський ступінь з психології. Досліджувала відмінності особистості та самооцінки афроамериканської молоді у сегрегованих та спільних школах. [28][29]
Рені Рабіновіч[en] 1934–нині Ізраїль-Америка Психологія освіти Психологиня та юристка. Викладала психологію в університеті Індіани. Включена в список 100 Жінок ВВС. [30]
Джанет Тейлор Спенс[en] 1923–2015 США Гендерна психологія Президентка Американської психологічної асоціації в 1984. Присвятила більшість кар'єри дослідженням питань, пов'язаних з гендером, особливо стосовно жінок. Досліджувала тривогу. [31]
Шеллі Тейлор[en] 1946–нині США Соціальна психологія Тривала ключова фігура у вивченні соціального пізнання та психології здоров'я. Досліджує різноманітні фактори відповіді на стрес. Лауреатка Премії за визначні наукові внески в психологію[en] АПА. [32]
Олена Йосипівна Теплицька[en] 1916-1998 Україна Загальна психологія, нейропсихологія, педагогіка Дослідниця втоми та її впливу на відновлення м'язової активності; недорозвиток довільних рухів у людей з затримкою психічного розвитку. Комплексно вивчала шизофренію, олігофренію, адаптацію та реабілітацію при психіатричних нозологіях.
Енн Трейсмен[en] 1935–2018 Англія Когнітивна психологія Досліджувала зорову увагу, сприймання об'єктів та пам'ять. Одна з найвпливовіших ідей — теорія інтеграції стимулів[en]. Вивчала, як інформація збирається та інтегрується в форми значимих об'єктів, що спонукають людські думки і поведінку.
  Анна Фрейд 1895–1982 Австрія Психоаналіз (зокрема, дитячий) Засновниця дитячого психоаналізу, розробляла та деталізувала вчення про психологічні захисти. [33]
Гелена Дойч 1884–1982 Австралія-США Психоаналіз Колежанка Фрейда, перша аналітикиня, що проходила в нього аналіз. Засновниця Віденського психоаналітичного інституту. Одна з перших у психоаналізі спеціалізувалася на жінках [34][35]
Hollingworth, LetaLeta Hollingworth 1886–1939 США Керувала піонерськими розробками початку ХХ ст., що вагомо змінили три області: психологія жінок, клінічна психологія, педагогічна психологія. Відома роботою з особливими дітьми. [36][37]
Howard, Ruth WinifredRuth Winifred Howard 1900–1997 США Дитяча психологія Головне дослідження зосереджене на розвитку троєн. Одна з перших жінок з д. п. н., докторка з дитячого розвитку. [38]
Jesus, JaquelineJaqueline Jesus 1978– Бразилія Психологія Психологиня, письменниця, журналістка.
Ladd-Franklin, ChristineChristine Ladd-Franklin 1847–1930 США Працювала над теоріями кольорового сприйняття. [39]
Maccoby, EleanorEleanor Maccoby 1917–2018 США Сімейна психологія, гендерні студії Професорка Стенфорду, вивчає різні аспекти сімейної психології, а також численних дослідженнях гендеру та гендерної дискримінації. [11]
Payton, Carolyn R.Carolyn R. Payton 1925–2001 США Знана професорка психології та активна член АПА. Перша жінка- та перша афроамериканська директорка Корпусу миру. [40]

ДжерелаРедагувати

Список літературиРедагувати

  1. Hahm, J-o. Dane dotyczące kobiet w S&E. Z: Women, Minorities and Persons With Disabilities in Science and Engineering, NSF 2004 Архівовано 19 серпень 2007 у Wayback Machine..
  2. Christine Ladd-Franklin. psychology.jrank.org (en). Процитовано 2018-09-08. 
  3. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2014. Nobel Foundation. Процитовано 2014-10-07. 
  4. Fellows. Academy of Social Sciences. Процитовано 8 December 2014. 
  5. Professor Jackie Andrade. Plymouth University. Процитовано 31 December 2014. 
  6. Fields, R.M. (n.d.). Biography of Magda B. Arnold. Retrieved from http://www.apadivisions.org/division-35/about/heritage/magda-arnold-biography.aspx
  7. Magda Arnold. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/magda-arnold/
  8. Young, Jacy. Nancy Bayley - Psychology's Feminist Voices. www.feministvoices.com (en). Процитовано 2017-10-03. 
  9. Sandra Bem. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/sandra-bem/
  10. Margaret Floy Washburn, PhD. www.apa.org. Процитовано 2017-10-01. 
  11. а б в г Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  12. Шаблон:DSB   (необхідна підписка)
  13. Rodkey, E.N. (2011). The Woman behind the visual cliff. American Psychological Association, volume 42 (no. 7). Retrieved from http://www.apa.org/monitor/2011/07-08/gibson.aspx
  14. Ethel Dench Puffer. psychology.jrank.org (en). Процитовано 2017-10-03. 
  15. Karen Horney. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/karen-horney/
  16. Schacter, GILBERT, WEGNER, Daniel (2011). Psychology (вид. 1. publ., 3. print.). Cambridge: Worth Publishers. с. 180. ISBN 978-1-429-24107-6. 
  17. Florence L Denmark: 1980 APA President (en). Процитовано 2017-10-01. 
  18. Held, L. (2010). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/mary-ainsworth/
  19. George, Meghan. Bluma Zeigarnik - Psychology's Feminist Voices. www.feministvoices.com (en). Процитовано 2017-10-03. 
  20. Mary Whiton Calkins. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/mary-whiton-calkins/
  21. Mary Whiton Calkins. (n.d.). In American Psychological Association online. Retrieved from http://www.apa.org/about/governance/president/bio-mary-whiton-calkins.aspx
  22. Featured Psychologists: Mamie Phipps Clark, PhD, and Kenneth Clark, PhD (en). Процитовано 2017-10-01. 
  23. Donaldson, G. (n.d.). Biography of Melanie Klein. Retrieved from http://www.apadivisions.org/division-35/about/heritage/melanie-klein-biography.aspx
  24. Melanie Klein. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/melanie-klein/
  25. Perdue, Mitzi (2012-05). Mathematics Transforming Bioresearch. Genetic Engineering & Biotechnology News 32 (9). с. 48–50. ISSN 1935-472X. doi:10.1089/gen.32.9.23. Процитовано 2019-06-06. 
  26. Summers, Carol. Brenda Milner - Psychology's Feminist Voices. www.feministvoices.com (en). Процитовано 2017-10-03. 
  27. Maria Montessori. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/maria-montessori/
  28. Inez Prosser. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/inez-beverly-prosser/
  29. Benjamin Jr., L.T. Ph.D. (2008). American's first black female psychologist. American Psychological Association, volume 39 (no. 10). Retrieved from http://www.apa.org/monitor/2008/11/prosser.aspx
  30. Brom, Danny; Pat-Horenczyk, Ruth; Ford, Julian D. (2008-10-06). Treating Traumatized Children: Risk, Resilience and Recovery (en). Routledge. ISBN 9781134092154. 
  31. Janet T. Spence, PhD. http://www.apa.org (en). Процитовано 2017-10-03. 
  32. Shelley E. Taylor. shelley.taylor.socialpsychology.org (en). Процитовано 2017-10-03. 
  33. Reuters (1982). Anna Freud, Psychoanalyst, Dies in London at 86. In New York Times Online. Retrieved from https://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/bday/1203.html
  34. Helene Deutsch publishes first volume of «The Psychology of Women». In Jewish Women's Archive online. Retrieved from http://jwa.org/thisweek/apr/27/1944/helene-deutsch
  35. Helene Deutsch. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/helene-deutsch/
  36. Klien, A. «Leta Stetter Hollingworth.» Distinguished Women of Past and Present. Retrieved from http://www.distinguishedwomen.com/biographies/holling.html.
  37. Hochman, S. K. «Leta Stetter Hollingworth.» Webster University. Retrieved from Archived copy. Архів оригіналу за 2007-12-06. Процитовано 2007-11-30. .
  38. March is Women’s History Month. www.apa.org. Процитовано 2017-10-01. 
  39. Christine Ladd-Franklin - Vassar College Encyclopedia - Vassar College. vcencyclopedia.vassar.edu (en). Процитовано 2017-10-01. 
  40. Biography of Carolyn Robertson Payton (en). Процитовано 2017-10-01.