Жінки в Азербайджані
Жінки в Азербайджані відігравали важливу роль протягом століть. Відповідно до статті 25 «Право на рівність» розділу III «Основні права і свободи людини і громадянина» конституції Азербайджанської Республіки чоловіки і жінки мають рівні права і свободи.[1]
Роль жінок в історії Азербайджану ред.
Творча діяльність ред.
XIX століття в житті Азербайджану характеризується творчою активністю жінок. Політичні, економічні та культурні процеси, що відбуваються в Азербайджані з цього століття, дали імпульс освіті жінок і більш активній участі їх у суспільному житті. Знаменитими творчими діячами того періоду є Хуршидбану Натаван, Агабейїм ага Агабаджі, Гончабейїм, Фатма ханум Каміни, Шахнігяр ханум, Гамер-бейїм Шейда Гарабагі та інші.
Благодійність ред.
Хуршудбану Натаван, дочка останнього карабаського хана і відома азербайджанська поетеса брала активну участь у забезпеченні міського населення водою і провела водопровідну лінію в Шуші з джерела Іси в місцевості Сарибаба.[2]
У цей період, поряд з просвітництвом, важливе місце у суспільстві займала і благодійність. Говхар Гаджар, Гаміда Джаваншир, Нігяр Шихлінська, Мясьма Талишинська, Салтанат Ахмедова та інші створили жіночі благодійні товариства, які проводили значну роботу.
Мечеть Тазапір, побудована Набат Ашурбейлі-Рзаєвою, є результатом одного з таких благодійних заходів.[3]
1901 рофку відкрилася Александринська жіноча мусульманська школа, перша азербайджанська світська школа для дівчаток і перша такого роду в Російській імперії.[4][5]
Виборче право ред.
Внаслідок «нафтового буму» в Баку в другій половині XIX століття сформувався місцевий заможний прошарок торгово-промислової буржуазії, серед яких були і представниці жіночої статі, що давало їм право голосу на виборах в органи місцевого самоврядування. Згідно зі «Списком виборців» до Бакинської міської думи між 1906-1909 роками у виборах брало участь понад 200 жінок, які відповідали критеріям викладеним у «Виборчому цензі».[6]
1907 року представники мусульманської фракції запропонували законопроєкт (ініціатором був Халіл-бек Хасмамедов[ru]), згідно з яким пропонувалося надати жінкам право голосу. Даний законопроєкт було прийнято з боку Мусульманської фракції, але з застереженням (передвиборчі збори повинні були проводитися роздільно). Розпуск Думи царем залишив цю ініціативу нереалізованою.[7]
Лютнева революція 1917 року стала важливою подією на шляху боротьби за жіночу рівноправність.[6][8]
На першому з'їзді партії «Мусават» (найбільшої політичної партії азербайджанців на той момент), який відбувся 26 жовтня 1917 року, було ухвалено партійну програму, 14 пунктом якої було «Правом участі у виборах користуються всі громадяни, які досягли 20-річного віку, без різниці статі, національності і віросповідання».[7]
Після проголошення 28 травня 1918 року Азербайджанської Демократичної Республіки в країні за найкоротші терміни було проведено демократичні перетворення. Загальне виборче право було введено в Азербайджані 1918 року Азербайджанською Демократичною Республікою, за день до висадки в Баку британських військ під командуванням генерала Вільяма Томсона[ru]. Було прийнято закон «Про вибори до установчих зборів Азербайджанської республіки». У загальному положенні цього закону зазначалося: «Установчі збори утворюються з членів, обраних населенням на основі загального, без різниці статі і рівного виборчого права, шляхом прямих виборів і таємного голосування, із застосуванням начала пропорційного представництва». Далі в третьому пункті другої глави зазначалося «Право участі у виборах до Установчих зборів користуються громадяни республіки обох статей, яким до дня виборів виповнюється 20 років».
Таким чином Азербайджан став першою мусульманською країною, в якій жінкам було надано таке право; азербайджанські жінки навіть випередили в цьому плані більшість своїх європейських та американських колег.[6]
Перший з'їзд жінок ред.
1921 рік увійшов в історію Азербайджану як рік Першого з'їзду жінок. Основною метою цього з'їзду була ідея визволення жінки. Інститут дошкільного виховання, створений для дівчаток 1921 року, роком пізніше було реорганізовано у Вищий жіночий педагогічний інститут.
Початок видання журналу «Шарг гадини» («Східна жінка») 1923 року стало знаменною подією в історії жіночого руху в Азербайджані.
Друга світова війна ред.
Друга Світова війна дала імпульс до ширшого залучення жінок до праці. Чоловіків, що пішли на фронт, у багатьох галузях замінили жінки. У цей період з'явилися льотчиці Лейла Мамедбекова, Зулейха Сеїдмамедова, Сона Нурієва, капітаном судна стала Шовкет Салімова[ru].
Лейла Мамедбекова — азербайджанська льотчиця, перша жінка-льотчик на Кавказі і переможниця зі стрибків з парашутом. Заснувала школу десантників і парашутистів, де за роки війни підготувала близько 4 тисяч парашутистів-десантників і сотні льотчиків.[9]
З'їзди жінок Азербайджану, проведені в радянський період у 1957, 1967 і 1972 роках також відіграли важливу роль у розвитку азербайджанського жіночого руху, набутті ним більш організованої форми.
Під час активної фази Карабаського конфлікту 2 000 з 74 000 азербайджанських військових становили жінки, і 600 з них безпосередньо брали участь у військових операціях. Військова служба для жінок є добровільною.
1998 року в Азербайджані було створено Державний комітет у справах сім'ї, жінок та дітей.[10]
XXI століття ред.
Станом на 2007 рік, кілька жінок займали важливі посади в уряді Азербайджану, зокрема посади віце-спікера парламенту, декількох заступників міністрів та заступника голови Центральної виборчої комісії.
В законодавстві Азербайджану в даний час відсутні будь-які обмеження для жінок щодо політичної діяльності. Станом на 2011 рік, зі 125 членів національних зборів Азербайджану 19 були жінками. При цьому це був найкращий показник порівняно з попередніми роками.
Згідно з показниками 2014 року, 50,3 % від загальної чисельності населення країни складали жінки. Це близько 4 763 600 осіб.
В даний час[коли?] у Збройних силах Азербайджану в званнях офіцерів, прапорщиків, сержантів та рядових служать близько однієї тисячі жінок. Жінки-військовослужбовці ЗС країни задіяні в сферах освіти, діловодства, надання медичної допомоги, розвитку міжнародного співробітництва. Вони служать в тилу, військах зв'язку, розвідки та інших родах військ.[11][12]
2013 року в Азербайджані було відкрито три притулки для жінок—жертв насильства. 11 регіональних центрів підтримки сім'ї здійснюють важливу роботу співтовариства, таку як запобігання раннього вступу в шлюб, підтримка неповних сімей та заохочення гендерної рівності.
Більшість працюючих жінок в Азербайджані зайняті в освітній сфері.
На 2014 рік жінки становлять 76,2 % від загальної кількості вчителів середніх шкіл країни, 77,5 % від загального числа викладачів професійних шкіл, 47,2 % від учителів вищих навчальних закладів.
Крім того, 64,4 % лікарів Республіки становлять жінки. Близько 49,2 % докторантів і 51,2 % усіх вчених становлять жінки. Серед жінок є троє академіків і 11 асоційованих членкинь Азербайджанської Національної Академії Наук.
Загальна частка жінок, які працюють на державній службі становить 28 %. Близько 17 % від підприємців також є жінками.
2014 року 7 неурядових центрів підтримки були акредитовані для забезпечення соціальної допомоги жертвам домашнього насильства.
Після виборів 2014 року кількість жінок у муніципалітетах країни збільшилася з 4 % у 2004 році до 35 %.
На 2016 рік економічно активне населення становить 5 012 700, з яких 2 439 500 — жінки (48,67 %). Чисельність зайнятого населення — 4 759 900, 2 294 200 — жінки (48,2 %)
На 2017 рік населення Азербайджану 9 810 000, з яких 4 918 800 становлять жінки (50,14 %).[13]
У 2016 році народилося 159 тисяч 500 дівчаток і це становить 46,8 % від загальної кількості народжених дітей.
На 2017 рік жінок серед вчителів — 78,1 %, у середніх спеціальних навчальних закладах — 76,1 %, у вищих навчальних закладах — 51,9 %, серед лікарів — 64,9 %. Серед державних службовців — 28,7 %, серед підприємців — 20,9 %, спортсменів — 40,2 %.[14]
Насильство проти жінок і проституція ред.
Протягом 2011 року членкині парламенту та голова Державного комітету у справах жінок і дітей активізували свою діяльність проти насильства в сім'ї. Висвітлення у ЗМІ питань домашнього насильства також почало піднімати рівень обговорення проблеми в суспільстві. 2010 року було прийнято Закон «Про запобігання насильству в сім'ї», який встановив рамки для розслідування скарг на побутове насильство, визначив процес видачі заборонних судових наказів, а також передбачив можливість створення житла і реабілітаційних центрів для жертв домашнього насильства. Максимальний термін ув'язнення за зґвалтування становить в Азербайджані 15 років. Проституція є адміністративним правопорушенням.[15][16] Сутенери, власники публічних будинків можуть бути засуджені до тюремного ув'язнення строком до 6 років[17].
Відомі азербайджанки ред.
| Мехсеті Гянджеві | перська поетеса XII століття, представниця Ісламського Відродження |
| Сара-хатун[ru][джерело?] | мати Узун-Хасана, дипломатка від держави Ак-Коюнлу |
| Туті Бікя | правителька Дербента в другій половині XVIII століття |
| Хуршидбану Натаван | азербайджанська поетеса, дочка останнього карабаського хана Мехтікулі-хана, онука Ібрагім Халіл-хана — XIX століття |
| Агабейїм-ага Агабаджі | азербайджанська поетеса, дочка другого Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана, дружина іранського шаха Фетх Али-шаха Каджара, тітка поетеси Хуршидбану Натаван. |
| Гончабеїм | азербайджанська поетеса, дочка останнього Нахічеванського хана Ехсан хана |
| Нігяр Шихлінська | 1889 року стала першою азербайджанської жінкою, яка отримала вищу освіту; голова Лікарні дамського комітету офіцерської артилерійської школи при Червоному Хресті у Першу світову війну |
| Набат Ашурбейлі | нефтепромисловиця і меценатка, яка побудувала мечеть «Тезе Пір» |
| Сона Веліхан | 1908 року стала першою азербайджанкою, що отримала диплом лікаря, випускниця Санкт-Петербурзького жіночого медичного інституту[ru] |
| Гаміда Джаваншир | заснувала першу азербайджанську спільну школу для хлопчиків і дівчаток 1908 року; одна з перших азербайджанських просвітниць, громадська діячка; дружина письменника і публіциста Джаліла Мамедкулізаде |
| Говхар Газіє
ва |
1910 року стала першою азербайджанкою, яка з'явилась на сцені |
| Хадіджа Алібекова | 1911 року опублікувала «Işıq», перший жіночий журнал азербайджанською мовою |
| Шевкет Мамедова | перша азербайджанська оперна співачка, педагогиня, музична діячка, народна артистка СРСР; 1912 року вперше виступила на сцені |
| Ізет Оруджева | 1929 року стала першою азербайджанською акторкою, що знялася в художньому фільмі |
| Аділя Шахтахтинська | 1930 року стала першою азербайджанкою, що отримала докторський ступінь |
| Лейла Мамедбекова | 1931 року здійснила свій перший політ і стала першою жінкою-льотчиком на Кавказі, а також у всій Південній Європі та Передній Азії |
| Гамер Алмасзаде | 1932 року перша азербайджанська балерина, дебютувала в опере Шахсенем |
| Марзія Давудова | азербайджанська радянська акторка театру і кіно; народна артистка СРСР |
| Фатма Гадрі | азербайджанська акторка |
| Хокюма Гурбанова | азербайджанська радянська акторка театру й кіно; народна артистка СРСР |
| Рейхан Топчубашева | азербайджанска радянська художниця, заслужена діячка мистецтв Азербайджанської РСР |
| Барат Шакінська | азербайджанська радянська акторка театру й кіно; народна артистка Азербайджанської РСР |
| Шафіга Ахундова | азербайджанська композиторка, заслужений діячка мистецтв Азербайджанської РСР, народна артистка Азербайджану; первая жінка на Сході, що написала оперу |
| Ваджіа Самедова | перша жінка-живописець Азербайджану |
| Лейла Бадірбейлі | радянська азербайджанська акторка театру і кіно; народна артистка Азербайджанської РСР (1959); лауреат Сталінської премії другого ступеня (1946); членкиня ВКП(б) з 1945 року. |
| Айна Султанова | перша жінка в Раді міністрів АзРСР (1934 рік) |
| Валіда Тутаюг | 1949 року стала першою азербайджанкою-членкинею Академії наук Азербайджанської ССР (заснована 1945 року) |
| Сакіна Алієва | 1964 року була обрана Головою Верховної Ради Нахічеванської АРСР. |
| Нігяр Рафібейлі | азербайджанська радянська поетеса, членкиня спілки письменників Азербайджану з 1934 року, заслужена діячка культури Азербайджанської РСР, народна поетеса Азербайджанської РСР. |
| Насіба Зейналова | азербайджанська акторка, народна артистка Азербайджанської РСР, лауреатка Державної премії Азербайджану. |
| Шафіга Мамедова | азербайджанська акторка театру і кіно, народна артистка Азербайджанської РСР |
| Амалія Панахова | радянська і азербайджанська акторка театру і кІно; заслужена артистка Азербайджанської РСР (1974); народна артистка Азербайджанської РСР (1985); народна артистка Вірменської РСР (1985) |
| Гамар Алмаззаде | азербайджанська радянська балерина, балетмейстерка і педагогиня; народна артистка СРСР; перша балерина Азербайджану |
| Лейла Векілова | азербайджанська радянська балерина, балетмейстерка, педагогиня; народна артистка СРСР |
| Рафіга Ахундова | радянська азербайджанська артистка балету, балетмейстерка; народна артистка Азербайджанської РСР. |
| Шовкет Алакбарова | азербайджанська співачка, народна артистка Азербайджанської РСР. |
| Сара Гадимова | відома азербайджанська ханенде |
| Гюллю Мустафаєва | радянська художниця, заслужена художниця Азербайджанської РСР. |
| Рубаба Мурадова | азербайджанська оперна співачка, народна артистка Азербайджанської РСР. |
| Тукезбан Ісмайлова | співачка, ханенде; народна артистка Азербайджану (1993) |
| Медіна Гюльгюн | азербайджанська поетеса, заслужена діячка мистецтв Азербайджанської РСР. |
| Зейнаб Ханларова | радянська й азербайджанська співачка (сопрано); народна артистка Азербайджанської РСР (1975), народна артистка Узбецької РСР, народна артистка Вірменської РСР (1978), народна артистка СРСР (1980). |
| Аїда Імангулієва | радянська і азербайджанська арабістка, докторка філологічних наук (1989) і професорка сходознавства. |
| Франгіз Алізаде | азербайджанська композиторка, піаністка, музикознавчиня і педагогиня, народна артистка Азербайджану |
| Ельміра Шахтахтинська | азербайджанська художниця і графік, народна художниця Азербайджанської РСР |
| Марал Рахманзаде | азербайджанська графік, народна художниця Азербайджанської РСР, лауреат Державної премії Азербайджанської РСР |
| Мірварід Дільбазі | азербайджанська поетеса, заслужена діячка мистецтв Азербайджанської РСР |
| Азіза Джафар-заде | відома письменниця, літературознавчиня, громадська діячка, членкиня Спілки письменників Азербайджану, докторка філологічних наук, професорка Бакинського державного університету, народна письменниця Азербайджану |
| Заріфа Алієва | радянська лікарка-офтальмологиня, академік Академії наук Азербайджанської РСР, професорка. Дружина третього президента Азербайджану Гейдара Алієва і мати четвертого президента Азербайджану Ільхама Алієва. В Україні названо парк її іменем. |
| Мензер Ісмайлова | 2007 року стала першою азербайджанкою, яка отримала право працювати пастором |
| Натаван Мірватова | 2009 року отримала звання генерал-майора — найвище військове звання, отримане жінкою в Азербайджані |
| Азіза Мустафа-заде | азербайджанська джазова виконавиця і композиторка |
| Севда Алекперзаде | азербайджанська естрадна і джазова співачка, заслужена артистка Азербайджану |
| Мехрібан Алієва | азербайджанська державна, політична і громадська діячка; перший віце-президент Азербайджану, дружина президента Азербайджану Ільхама Алієва. |
| Фахрія Халафова | перша професійна азербайджанська художниця-модельєрка, основоположниця школи моди в Азербайджані, заслужена діячка мистецтв Азербайджану, доцентка кафедри моделювання Азербайджанського державного університету культури та мистецтв, засновниця модного дому «Fakhriya Khalafova». |
| Наргіз Пашаєва | докторка філологічних наук, дійсна членкиня НАН Азербайджану, членкиня Спілки письменників Азербайджану; ректор Бакинського філіалу МДУ ім. М. В. Ломоносова. |
| Лейла Алієва | азербайджанська громадська діячка, головна редакторка журналу «Баку», віце-президент Фонду Гейдара Алієва, генеральна координаторка Молодіжного форуму ОІС з міжкультурного діалогу, голова азербайджанської молодіжної організації Росії — АМОР, засновник IDEA — Ініціативи міжнародного діалогу з охорони навколишнього середовища; старша дочка президента Азербайджану Ільхама Алієва і першого віце-президента Азербайджану Мехрібан Алієвої, внучка Гейдара Алієва. |
| Ренара Ахундова | самобутня авторка і виконавиця творів малого жанру ліричного спрямування |
| Севда Мамедова | солістка Державного ансамблю Азербайджану, танцівниця, балерина |
| Аїда Махмудова | азербайджанська художниця, що спеціалізується на розвитку сучасного мистецтва; племінниця третього президента Азербайджану Гейдара Алієва. |
| Гюнеш Аббасова | білоруська співачка азербайджанського походження, артистка і вокалістка Державного молодіжного театру естради. |
| Ельміра Ахундова | азербайджанська письменниця, політична діячка. Надзвичайна і повноважна посол Азербайджанської Республіки в Україні. Кандидатка філологічних наук. |
| Ельміра Мірзоєва | шахістка, гросмейстерка серед жінок (2002); спортивна журналістка, шахова оглядачка ВДТРК |
Фотогалерея ред.
-
Нігяр Шихлінська -
Хуршудбану Натаван -
Гамер Алмасзаде -
Заріфа Алієва -
Мехрібан Алієва -
Лейла Алієва -
Фахрія Халафова
Примітки ред.
- ↑ Официальний сайт президента Азербайджанской Республики - АЗЕРБАЙДЖАН» Конституция. ru.president.az. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Хуршидбану Натаван - 182 - Minval.az. Minval.az (рос.). 30 листопада 0001. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Мечеть Тезе Пир. В дар от Набат ханум. www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ <meta name='author' content='Ourbaku e.'V./>. Александринская женская мусульманская школа - Институт рукописей АН (Баку). — OurBaku (рос.). www.ourbaku.com. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ hatmedicine (30 серпня 2016). Первая мусульманская женская школа на Востоке. hatmedicine. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ а б в Первые мусульманские женщины получившие право голоса (рос.). 29 листопада 2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ а б Первые мусульманские женщины получившие право голоса (рос.). Большой Ближний Восток - Большой Ближний Восток. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Исаченко, Алина (23 вересня 2017). Роль женщин в революции 1917-го: Крупская – не только жена вождя. BBC Русская служба (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Мамедбекова Лейла Алескеровна - первая женщина-летчик на Востоке | Баку | Энциклопедия | «Неизвестные» бакинцы. www.baku.ru. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Государственний комитет по проблемам семьи, женщин и детей Азербайджанской Республики (рос.). www.azerbaijan.az. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ В ВС Азербайджану служит около одной тысячи женщин - минобороны (ФОТО). Trend.Az (рос.). 12 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Женщины в азербайджанской армии. BAKU.WS - Бакинський журнал. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Sputnik. Численность населения Азербайджану приблизилась к 10 миллионам человек (рос.). ru.sputnik.az. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Anar Samadov (www.anarsamadov.net). Statistical database | The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan (англ.). The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Закон Азербайджанской Республики o борьбе с торговлей людьми (рос.). www.mia.gov.az. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Главное Управление по Борьбе с Торговлей Людьми (рос.). www.mia.gov.az. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 19 жовтня 2017.
- ↑ Country Reports on Human Rights Practices: Azerbaijan (2011) [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]. United States Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor (2011). This article incorporates text from this source, which is in the public domain.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Fakhriya Khalafova Fashion & Design Centre [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Амор [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка Мехрібан Алієвої [Архівовано 29 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка Насиби Зейналової [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Nargis Fund [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Журнал NARGIS [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]