Жільєрон Жюль (фр. Jules Gilliéron, 21 грудня 1854(18541221), Ла-Неввіль, Швейцарія — 26 квітня 1926, Лігерц, Швейцарія) — швейцарський і французький мовознавець. Один з основоположників лінгвістичної географії. Автор праць з діалектології й лінгвістичної географії («Нариси лінгвістичної географії», 1912, у співавторстві). Разом з Е. Едмоном видав «Лінгвістичний атлас Франції» (т. 1-7, 1902-12).

Жільєрон Жюль
фр. Jules Gilliéron
Ім'я при народженні фр. Jules Louis Gilliéron
Народився 21 грудня 1854(1854-12-21)[1][2][…]
Ла-Неввіль, Швейцарія[1]
Помер 26 квітня 1926(1926-04-26)[4][2][5] (71 рік)
Лігерц, Швейцарія
Країна  Франція
 Швейцарія
Діяльність мовознавець, діалектолог, професор, романіст
Галузь лінгвістична географія
Заклад Практична школа вищих досліджень
Науковий ступінь професор
Вчителі Jules Cornud[6]
Гастон Паріс[6]
Arsène Darmesteterd[6]
Louis Havetd[6] і Paul Meyerd[6]
Відомі учні Charles Bruneaud
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Жільєрон Жюль у Вікісховищі

Біографія ред.

Закінчив Школу вищих знань у Парижі, професор цієї школи (1876—1926). З 1979 року викладав німецьку мову у коледжі Шапталь. З 1883 року у цьому саме коледжі викладав французьку мову. Заснував журнал «Revue des patois gallo-romans» (1887—1993) і Французьке діалектичне товариство (1893—1900). Писав праці з діалектології й лінгвістичної географії. Разом з Е. Едмоном видав «Лінгвістичний атлас Франції» (т. 1-7, 1902-12).

Твори ред.

  • Atlas linguistique de la France, P., 1902—23; («Лінгвістичний атлас Франції», т. 1-7).
  • Les études de géographie linguistique, P., 1912 (у співавторстві з J. Mougin u М. Roques); («Нариси лінгвістичної географії»),
  • La généalogie des mots qui désignent l'abeille, P., 1918;
  • Pathologie et thérapeutique verbales, P., 1921.

Література ред.

Виноски ред.