Журбій Олександр Петрович

український живописець

Олександр Петрович Журбі́́й (26 травня 1926, Велика Багачка — 7 квітня 2005, Полтава) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1962 року.

Журбій Олександр Петрович
Народження 26 травня 1926(1926-05-26)
Велика Багачка, Лубенська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 7 квітня 2005(2005-04-07) (78 років)
  Полтава, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання Харківське державне художнє училище (1949) і Харківський художній інститут (1955)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Бесєдін Сергій Фотійович, Карась Йосип Ілліч і Любимський Олександр Павлович
Працівник Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Член Спілка радянських художників України

Біографія ред.

Народився 26 травня 1926 року в селі Великій Багачці (нині селище Миргородського району Полтавської області, Україна). Упродовж 1944—1949 років навчався в Харківському художньому училищі; у 1949—1955 роках — у Харківському художньому інституті у Йосипа Карася, Олександра Любимського. Дипломна робота — картина «Далі Полтавщини» (керівник Сергій Бесєдін).

Протягом 1955—1959 років викладав у Полтавському інституті інженерів сільськогосподарського будівництва, одночасно у 1956 році — у студії образотворчого мистецтва при Полтавському обласному Будинку народної творчості. Протягом 1960—1986 років працював у Полтавському обласному товаристві художників, художньо-виробничих майстернях і художньо-виробничому комбінаті, де виконував обов'язки головного художника, одночасно у 1960–1970-х роках викладав у художній студії при Палаці культури залізничників. 1962 року став засновником і першим директором Полтавської дитячої художньої школи[1].

Мешкав у Полтаві в будинку на площі Калініна, № 22, квартира № 21 та у будинку на вулиці Ватутіна, № 21, квартира № 46[2]. Помер у Полтаві 7 квітня 2005 року.

Творчість ред.

Працював у галузі станкового живопису, створював тематичні композиції, пейзажі, портрети[1]. Серед робіт:

  • «Ставок» (1953);
  • «Далі Полтавщини» (1955);
  • «Заповідний степ — Асканія-Нова» (1955—1956);
  • «Бутова гора» (1956, Полтавський краєзнавчий музей);
  • «Вечір на Ворсклі» (1957);
  • «Річка Псьол» (1958);
  • «Хлібне поле» (1959);
  • «Опівдні» (1960);
  • «Вечірня тиша» (1961);
  • «Сутінки під Миргородом» (1963);
  • «У новій квартирі» (1963);
  • «Ти, конику вороний» (1967);
  • «Хлібороби» (1969);
  • «На трасі» (1970);
  • «Дорогами Полтавщини» (1971);
  • «Першотравневий проспект» (1973);
  • «Сонячний день» (1974);
  • «Мій край рідний» (1975);
  • «Будівники доріг» (1980);
  • «Травневий день» (1984, Полтавський художній музей)[1];
  • «Спогади. Герой Радянського Союзу Кузьма Незолій» (1985);
  • «Бурхливий день» (1990, Полтавський художній музей)[1].

Брав участь у виставках обласних у Полтаві з 1955 року, всесоюзних у Москві з 1956 року, республіканських у Києві протягом 1957—1973 років. Персональні виставки відбулися у Полтаві у 1976, 1988 роках, Кременчуці у 1976 році.

Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» в Полтаві, Миргородському літературно-меморіальному музеї Давида Ґурамішвілі, Великосорочинському літературно-меморіальному музеї Миколи Гоголя.

Примітки ред.

Література ред.