Вікіпедія

Журавчак Олександр Петрович

Олекса́ндр Петро́вич «Оле́сь» Журавча́к (нар. 8 лютого 1979(19790208), Стебник, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український музикант-віртуоз (сопілка і народні духові інструменти), лауреат І Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (Хмельницький, 1995, ІІІ премія), Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Г. Шендерьова (Владивосток, РФ, 1997, І премія), ІІ Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Г. Хоткевича (Харків, 2001, ІІІ премія), І Всеукраїнського конкурсу артистів естради (Київ, 2002, ІІ премія), Міжнародного конкурсу «Music World» (Фівіццано, Італія, 2003, Гран-прі), Міжнародного фестивалю-конкурсу «Квітнева весна» (Пхеньян, Північна Корея, 2005, І премія, золотий кубок)

Журавчак Олександр Петрович
Основна інформація
Дата народження 8 лютого 1979(1979-02-08) (45 років)
Місце народження Стебник, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Професії музикант
Освіта КНУКіМ
Нагороди
Відзнака Президента України «Золоте серце»

Життєпис ред.

Освіта ред.

Закінчив Дрогобицьке музичне училище ім. В. Барвінського (1996), Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Я. Франка, музично-педагогічний факультет (1998), Київський національний університет культури і мистецтв (2001, клас проф. В. Турбовського), аспірантуру КНУКіМ (2004). Підготував 9 лауреатів та дипломантів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів сопілкарів.

Адміністративна діяльність ред.

  • 1996—1998 — голова мистецького клубу «МІФ» при громадській організації «СІМИС» м. Стебник
  • 2002 — PR-менеджер Всеукраїнського з'їзду творчої молоді
  • З 2002 — Старший викладач КНУКіМ.
  • 2003—2004 — перший заступник голови правління Всеукраїнської творчої спілки «Форум творчої молоді України»
  • З 2006 — Директор громадської організації Центр розвитку творчості «Лілея»
  • З 2007 член оргкомітету Всесвітнього Каравану «Інтеркультура» в Україні
  • З 2007 продюсер мистецького фестивалю «Відчуй смак рідної мови»
  • З 2007 директор продюсерської компанії «Etno Sound», з 2011 — «World Sound»
  • З 2008 Директор — Генеральний продюсер Міжнародного еко-культурного фестивалю «ТРИПІЛЬСЬКЕ КОЛО»
  • 2008—2010 — начальник Управління мистецтв і освіти Міністерства культури і туризму України
  • 2011 — співорганізатор 67 Всесвітнього конгресу молодих есперантистів у м. Києві
  • 2011 — співпродюсер Навколосвітнього каравану «Еко-культура» та Генеральний продюсер Міжнародного концертного туру «Екологія спілкування»
  • З 2012 — радник з питань культури голови Світового конгресу українських молодіжних організацій діаспори
  • З 2013 — представник Світового конгресу українських молодіжних організацій діаспори в Україні
  • З 19.03 по 12.12. 2014[1] — заступник міністра культури України.
  • З 2017 — артдиректор фестивалю Київ етно мюзік фест «Віртуози фолку»
  • 2018 — автор та режисер першого інструментального мюзиклу музичного фентезі-шоу «Володарі Стихій[2]»
  • 2020 — продюсер та режисер у Проект НАОНІ «Гуц and Roll»
  • З 2022 — директор-розпорядник Національного оркестру народних інструментів України

Громадянська позиція ред.

На відміну від Є. Нищука і більшості його команди в міністерстві культури 2014—2019 років, Олесь Журавчак критично поставився до ініційованої міністерством реформи мистецької освіти, вважаючи її нововведення такими, що «значно понижують і нівелюють державні стандарти початкової мистецької освіти»[3].

Педагогічна діяльність ред.

Професійна творча діяльність ред.

З 14 років на професійній сцені

  • 1993—1998 р.р.- соліст фольклорно-етнографічного ансамблю «Джерела Карпат»  м. Трускавець
  • З 1996 р. — розпочинається співпраця з оркестром народних інструментів Національної радіокомпанії України
  • 1998—2001 р.р. — соліст ансамблю народної музики «Будьмо!»
  • 1998—2001 р.р. — соліст ансамблю народної музики «Дніпро», Печерської районної адміністрації м. Києва
  • З 2000 р. — початок співпраці, як артиста ансамблю ударних інструментів «ARS NOVA».
  • 2003—2008 р.р. — соліст ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України
  • 2004—2008 р. — художній керівник ансамблю народної музики «ЯроСвіт» при ансамблі пісні і танцю Збройних Сил України
  • 2005—2007 р. — музичний керівник етно-рок гурту «Вогнесміх»
  • 2011 р. — творчий керівник гурту «FolkTon»

Концертна діяльність ред.

Окрім концертів по Україні був з гастрольними поїздками у 30-ти країнах світу — Росії, Білорусі, Молдові, Естонії, Узбекистані, Угорщині, Польщі, Румунії, Німеччині, Австрії, Голландії, Бельгії, Франції, Італії, республіці Кіпр, США, Норвегії, Північній Кореї, Македонії, Болгарії, Туреччині, Швеції,  Ірландії, Китаї, Японії, Швейцарії, Португалії, Іспанії, Сербії та інші.

Творчий доробок ред.

Дискографія ред.

  • CD альбом ансамбль народної музики «Будьмо» 2001 р.
  • CD альбом ансамбль народної музики «Дніпро», моноопера «Ті, що походять від Сонця» музика В.Павліковського 2005 р.
  • CD альбом гурту «Вогнесміх» під назвою «Країна У»
Сольні CD альбоми
  • «Співуча сопілка І» 2002 р.
  • «Співуча сопілка ІІ» 2005 р.
  • «Співуча сопілка ІІІ. Сни Карпат»

2007 р.

Відеографія ред.

  • Відеофільм ансамблю народної музики «Будьмо» 2000 р.
  • Відеофільм ансамбль народної музики «Дніпро», моноопера «Ті, що походять від Сонця» музика В.Павліковського 2007 р.

Нагороди та відзнаки ред.

  • Стипендіат програми Українського фонду культури «Нові імена України» 1994−1996 рр.,
  • Лауреат міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах (м. Хмельницький ’95, м. Владивосток ’97, м. Харків 2001).
  • Лауреат першого всеукраїнського конкурсу артистів естради (м. Київ 2002).                   
  • Переможець Гран-прі міжнародного конкурсу «Music World» (Італія 2003).                                        
  • Перша премія та золотий кубок міжнародного фестивалю-конкурсу «Квітнева весна» (м. Пхеньян, Північна Корея)
  • Здобувач гранту Президента України молодим діячам у галузі музичного мистецтва 2006 рік
  • 2011 рік, автор музики до дитячої вистави «Про курочку Рябу», Державного академічного театру ляльок, яка отримала нагороду театральної премії «Київська Пектораль» в номінації «За найкращу дитячу виставу»
  • У 2011 році нагороджений спеціальною галузевою премією «Національний Олімп України» в номінації Культурна подія 2010 року, як керівник Міжнародного еко-культурного фестивалю «Трипільське коло»
  • Відзнака Президента України «Золоте серце» (9 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[4]

Примітки ред.

  1. ↑ Про призначення Журавчака О. П. заступником Міністра культури України. Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 9 січня 2015.
  2. ↑ Володарі Стихій. www.facebook.com (англ.). Процитовано 2 січня 2019.
  3. ↑ Олесь Журавчак: Реформа значно понижує державні стандарти початкової мистецької освіти - Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн - Україна Молода. umoloda.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 березня 2020.
  4. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2022 року № 850/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Золоте серце"»

Посилання ред.

Література ред.

  • Журавчак Олександр Петрович // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 100


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Журавчак_Олександр_Петрович&oldid=41860198