Журавнівський район
Журавнівський район — колишній район Дрогобицької області, центром якого було селище Журавно
| Журавнівський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР, .svg){kind=small} УСРР
|
| Округа/Область: | Дрогобицька область |
| Утворений: | 17 січня 1940[1] |
| Ліквідований: | січень 1959 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Журавно |
| Районна влада | |
Історія ред.
10 січня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про адміністративний поділ Дрогобицької області, зокрема про утворення Журавнівського району.[2] Утворений 17 січня 1940 р. внаслідок поділу Жидачівського повіту.
Однак вже 3 липня 1941 року радянські війська були вимушені з боями залишити Журавно — район призупинив свою діяльність.[3] відновивши її лише після того, як 8 серпня 1944 року радянські війська оволоділи райцентром.[4]
У січні 1959 року район було ліквідовано, а його територія увійшла до складу Жидачівського району.[5]
Журавнівський райком КП(б)У ред.
Одразу після включення території Галичини до складу УРСР почалось формування комуністичних структур на місцях. Зокрема у січні 1940 року було утворено Журавнівський райком КП(б)У, однак у червні 1941 року, у зв'язку з німецьким наступом він призупинив свою діяльність, відновивши її лише у вересні 1944 року. У жовтні 1952 року його перейменовано на Журавнівський райком КПУ. У січні 1959 року його ліквідовано у зв'язку з входженням території району до складу Жидачівського району. Журавнівський райком КП(б)У складався з наступних структурних підрозділів: бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.[6]
Політичні репресії ред.
Начальником Журавнівського районного відділу НКВД у 1939-1941 рр. працював Г. М. Ромазанов[7]
На початку 1946 року були виселені мешканці хуторів коло сіл Новошичі, Которини, Монастирець, Буянів, Чертіж, Корчівка. 6 лютого 1946 р. на мітинґу в с. Монастирець Журавненського району у ході передвиборчого мітингу агітатори поставили зібраним селянам запитання, чи вони будуть голосувати. Присутні закричали: «Не будемо. Ви нас грабуєте і нищите. Хочемо Самостійної України». Більшовики мітинґ розігнали, а активістів заарештували і сильно побили.[8]
Журавнівський район в адміністративному поділі ОУН ред.
Адміністративно-територіальний поділ, який використовувався ОУН відрізнявся від офіційно прийнятого в УРСР. Зокрема навесні 1945 року було створено Журавнівський надрайон який входив до Калуської округи ОУН і ТВ-23 «Магура». До складу Журавнівського надрайону входили Журавнівський та Жидачівський райони.[9]
ОУН та УПА на території Журавнівського району ред.
23 грудня 1951 року в лісі між селом Новошини та селищем Журавно загинув Петро Миколайович Федун «Полтава» начальник політвиховного відділу Крайового Військового Штабу УПА-Захід, провідний ідеолог ОУН-УПА. Разом з ним загинули Богдан Зобнів «Миронич» — референт пропоганди Журавнівського надрайонового Проводу ОУН, Михайло Сенюк «Скритий» — провідник Букачівського районного Проводу та охоронець «Миронича» Григорій Ярема «Зенко», «Діброва». Після загибелі 5 березня 1950 року Романа Шухевича Петро Федун був заступником головнокомандувача УПА. До операції із знищення Петра Федуна було залучено 4500 військових.[10]
Релігія ред.
Попри переслідування радянської влади на території району продовжували діяти греко-католицькі священики. Часто вони надавали дієву допомогу УПА. Зокрема повстанці регулярно відвідували будинок о. Павла Кручека, пароха с. Монастирець Журавнівського району. Неодноразово надавав свою оселю для постою повстанських відділів парох с. Голешеве Журавнівського району о. Ілля Яців.[11]
Примітки ред.
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 10 березня 2018.
- ↑ 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ 1941 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ 1944 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
- ↑ Державний архів Львівської області. Путiвник по фондах партiйних органiзацiй Львiвської та Дрогобицької областей (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ ЦеговГороховский. ЗГАДАЙМО невинних українців, ВБИТИХ НКВДистами у другий день війни... forum.fraza.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Василь Ільницький (29.12.07). Виборчі кампанії до Верховних Рад СРСР та УРСР і боротьба ОУН та УПА в Дрогобицькій області (до 70-річчя УПА). drohobych.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ (29.12.2012). СТРУКТУРА ДРОГОБИЦЬКОЇ ОКРУГИ ОУН. turka-ua.net. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Наталія Мелех (03 жовтня 2012). До 70-ої річниці створення УПА. cun.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Ігор Загребельний (26 березня 2013). Духовенство УГКЦ і збройне націоналістичне підпілля в умовах радянської окупації (1944-1946 рр.). zahrebelnyj.blogspot.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2013.