Жук Олександр Абрамович

український композитор, диригент, педагог

Олександр Абрамович Жук (нар. 5 листопада 1907, Полтава — пом. 31 жовтня 1995, Харків) — український композитор, диригент, музичний педагог; член Спілки композиторів України з 1938 року. Брат скрипаля Ісака Жука.

Жук Олександр Абрамович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження23 жовтня 1907(1907-10-23)
Місце народженняПолтава, Російська імперія
Дата смерті31 жовтня 1995(1995-10-31) (88 років)
Місце смертіХарків, Україна
Громадянство СРСР
 Україна
Професіїкомпозитор, диригент, музичний педагог
ОсвітаХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
ВчителіТіц Михайло Дмитрович
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України
ЗакладХарківський державний інститут культури
Брати, сестриЖук Ісак Абрамович

Біографія

ред.

Народився 23 жовтня [5 листопада] 1907(19071105) року в місті Полтаві (тепер Україна). 1936 року закінчив історично-теоретичний факультет Харківської консерваторії, 1938 року — клас композиції Михайла Тіца. Протягом 19371941 років викладав у Харківському музичному училищі і Харківській консерваторії. Одночасно у 19391941 роках був членом правління Харківської організації Спілки композиторів України. Протягом 19411944 років завідував музичною частиною і був диригентом Російського драматичного театру імені Тараса Шевченка у місті Леніногорську Казахської РСР.

Впродовж 19441967 років знову викладав у Харківському музичному училищі, одночасно у 19501954 роках завідував кафедрою теорії музики Харківського театрального інституту; з 1961 року — викладач, а у 19641969 роках — завідувач кафедри теорії музики і фортепіано Харківського інституту культури. Впродовж 19701974 років очолював ревізійну комісію Харківської організації Спілки композиторів України.

Помер в Харкові 31 жовтня 1995 року.

Творчість

ред.

Серед творів:

  • вокально-симфонічна поема «Матрос Железняк» (1935, слова М. Голодного);
  • для симфонічного оркестру — Симфонія (1938);
  • для камерного оркестру — Симфонієта (1992);
  • для фортепіано з оркестром — Концерт (1957);
  • для скрипки з оркестром — «Рондо-фантазія» (1939), Концерт (1982);
  • для оркестру народних інструментів — «Святкова увертюра» (1954), «Українська фантазія» (1971);
  • камерно-інструментальні — 2 Струнні квартети (1935, 1959), Фортепіанне тріо (1947), Фортепіанний квінтет (1972);
  • для фортепіано — Сюїта (1950), 3 Поеми (1950, 1956, 1970), 3 Концертні етюди (1961), «Українська рапсодія» (1963), «Героїчна соната» (1965);
  • для скрипки і фортепіано — «Арія» (1936), «Поема» (1949), «Гумореска» (1956);
  • для віолончелі — «Інтермеццо» (1965), 2 Концертні п'єси (1994);
  • хори, романси;
  • музика до театральних вистав.

Автор музики до комедій «Пошились у дурні» Марка Кропивницького (1942) і «Розкинулось море широко» Всеволода Азарова, Всеволода Вишневського, Олександра Крона (1943), один із творців музики до гімну УРСР (1947).

Література

ред.