Жуков Антон В'ячеславович

Жуков Антон В'ячеславович;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	28 жовтня 1985; Дніпропетровськ
Смерть	31 липня 2014 (28 років); Шахтарськ
Поховання	Дніпро
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жуков.

Анто́н В'ячесла́вович Жу́ков (1985—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис ред.

Народився 1985 року в місті Дніпропетровськ. Батько був військовим а мама медичкою; дитинство пройшло по військових гарнізонах. Закінчив Дніпровську школу № 37 та Криворізький ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою. Працював охоронцем у СО «Крок».

У березні 2014-го пішов до лав Збройних сил добровольцем. Головний сержант-командир бойової машини, 25-а окрема повітрянодесантна бригада.

31 липня 2014-го загинув у часі обстрілів з РСЗВ «Град» позицій українських вояків. Обстріли супроводжувалася одночасною атакою бойовиків із засідки на колону БТР-ів десантників, котрі транспортували важкопоранених — поблизу Шахтарська. Першим йшов танк, за ним БМД, на броні якого був Антон. Йому відірвало ноги — в агонії він намагався піднятися на обрубках, схопився за автомат, його прошили чергою з великокаліберного кулемета.^[1] У тому бою загинуло 10 десантників.

Вдома лишилися колишня дружина Юлія, Данило 2006 р.н., Софійка 2009 р.н., мама Тетяна Олександрівна, брат і дві сестри.

Похований в місті Дніпро на Краснопільському кладовищі.

Пам'ять ред.

11 вересня 2015 року в Дніпровській школі № 37 та 13 жовтня 2015 року в Криворізькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою встановлені меморіальні дошки учневі закладів Жукову Антону В'ячеславовичу.

Нагороди ред.

відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть» (29.7.2014)
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Примітки ред.

↑ Мати загиблого героя Антона Жукова: «Тільки ви Антошку мого не забувайте. Він за нас загинув. Щоб ми у мирних містах жили».

Джерела ред.

Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
Жуков Антон В'ячеславович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
http://nekropole.info/ua/A-V-Zhukov [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Небесна Гвардія
Загиблий Герой АТО: «Мамо, обіцяй, що не будеш сильно плакати, якщо мене вб'ють»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Мати загиблого героя Антона Жукова: «Тільки ви Антошку мого не забувайте. Він за нас загинув. Щоб ми у мирних містах жили».

[1]