Жуковський Григорій Юлійович

Григорій Юлійович Жуковський (нар. 14 липня 1878(18780714), Санкт-Петербург12 листопада 1939 Москва) — хімік-технолог, фахівець у галузі скловиробництва, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР.

Жуковський Григорій Юлійович
Народився 14 липня 1878(1878-07-14)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 12 листопада 1939(1939-11-12) (61 рік)
Москва, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність хімік
Галузь хімія
Відомий завдяки оптичне скло і Вогнетривкі глини
Alma mater Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Коновалов Дмитро Петрович
Вчителі Коновалов Дмитро Петрович і Курнаков Микола Семенович
Заклад Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут, Варшавська політехніка і НТУ «ХПІ»

Закінчив у 1902 Санкт-Петербурзький університет. Був асистентом М. Курнакова у Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті (1902—1911). З 1912 — професор Варшавського політехнічного інституту. З 1915 працював у Головному артилерійському управлінні в Петрограді (з 1915). Один з керівників (з 1916) будівництва Ізюмського заводу оптичного скла.

З 1919 був членом секції підземних багатств УАН, член хіміко-технічної секції Постійної комісії для виучування природних багатств України. У 1921—1924 на посаді професора Харківського технологічного інституту[1].

1928 – завідувач відділу скла НДІ силікатів (Харків). Від 1929 мешкав у Москві; очолював лабораторію скловаріння Інститутуту скла, водночас працював професором Всесоюзної промислової академії, Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. Менделєєва, Горьковського хіміко-технологічного інституту (нині Нижній Новгород, РФ), 1939 – завідувач кафедри технології силікатів Московського технологічного інституту ім. Л. Кагановича [2].

Дослідження присвячені фізико-хімічним властивостям оптичного скла, технологічним властивостям вогнетривких глин та каолінів. Розробив способи збагачення сировини для скляної промисловості, технологію отримання нових видів тех. скла. Вивчав подвійні сплави цезію, рубідію та літію з ртуттю, виявив у них невідомі раніше хімічні сполуки. Вважається одним із організаторів промислового виробництва оптичного скла.

Автор праці «Производство оптических стекол» (1918).

ПриміткиРедагувати

  1. Викладачі ХПІ. Архів оригіналу за 17 жовтень 2014. Процитовано 11 жовтень 2014. 
  2. Енциклопедія сучасної України

ДжерелаРедагувати