Жуан VI

Жуа́н VI (порт. João VI; 13 травня 1767(17670513) — 10 березня 1826) — король Португалії (1816—1826). Представник Браганського дому. З 1788 року носив титул принца Бразильського, з 1816 року — титул короля Сполученого королівства Португалії, Бразилії та Альгарви (з визнанням незалежності Бразилії у 1825 році — Португалії та Альгарви), кавалер орденів Підв'язки та Золотого руна. Прізвисько — Ми́лостивий (порт. o Clemente).

Жуан VI
Жуан VI
Імператор Бразилії
15 листопада 1825 — 10 березня 1826
Попередник:	він сам як Король Бразилії
Наступник:	Педру I
Король Бразилії
20 березня 1816 — 15 листопада 1825
Попередник:	Марія І
Наступник:	він сам як Імператор Бразилії
Король Португалії
20 березня 1816 — 10 березня 1826
Попередник:	Марія І
Наступник:	Педру IV
Народження:	13 травня 1767(1767-05-13) Лісабон, Португалія
Смерть:	26 березня 1826(1826-03-26) (58 років) Лісабон, Португалія
Причина смерті:	отрути
Поховання:	Пантеон дому Браганса, Лісабон, Португалія
Країна:	Португальське королівство  Королівство Бразилія  Сполучене королівство Португалії, Бразилії й Алгарве
Релігія:	католик
Рід:	Браганська
Батько:	Педру III
Мати:	Марія І
Шлюб:	Карлота Жоакіна Іспанська
Діти:	Марія Тереза, Франциско Антоніо, Марія Ізабелла, Петро, Марія Франціска, Ізабелла Марія, Мігель, Марія, Анна
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

В 1825—1826 роках був одночасно королем Португалії та імператором Бразилії й носив титул «Його Імператорська і Найчесніша Величність».

Імена

• Жуа́н VI (порт. João VI, ст.-порт. Joham VI) — у португальських джерелах.
• Жуа́н VI Аві́ський (порт. João VI de Avis) — за назвою династії.
• Жуа́н Ми́лостивий (порт. João, o Clemente) — за прізвиськом.
• Жуа́н VI Португа́льський (порт. João V de Portugal) — за назвою країни.
• Іва́н VI, Іоа́нн VI (лат. Ioannes VI), або Йога́нн V (сер. лат. Johannes VI) — у латинських джерелах.
• Хуа́н VI (ісп. Juan VI) — в іспанських джерелах.

Біографія

Був другим сином португальської королеви Марії І та її чоловіка, Педру III, принца-консорта Бразильського. Марія-Франциска зайняла трон Португалії в 1777 році, а в 1788 році старший брат Жуана помер, через що він став спадкоємцем португальського трону.

У 1792 прийняв владу від імені своєї матері, Марії I, яка захворіла на психічний розлад (можливо, через порфирію). Він був вихований в релігійній атмосфері та був по природі слабохарактерною людиною, тому не був добре пристосованим до такої відповідальності та знаходився під сильним впливом своєї дружини, Шарлотти Іспанської.

У 1799 прийняв титул регента, який зберігав до смерті матері в 1816.

Восени 1807 року до Португалії вдерлися французькі наполеонівські війська, і все королівське сімейство втекло до Бразилії під ескортом британського флоту (Британія заздалегідь переконала португальців не поступатися вимогам Наполеона).

У 1816 визнаний і проголошений королем Португалії. Але він продовжував жити в Бразилії, яку, як регент, підняв до статусу королівства 16 грудня 1815.

1817 року для короля Жуана VI, який прийняв титул «король Сполученого королівства Португалії, Бразилії і Алгарве», була виготовлена спеціальна корона ​​з золота, срібла, заліза і червоного оксамиту, без єдиного дорогоцінного каменю. Окрім корони були виготовлені й інші королівські клейноди: скіпетр, куля й мантія. Пізніше ця корона та інші клейноди використовувалася усіма наступними монархами Португалії.

Послідовне поширення незадоволеності таким станом у Португалії привело до мирної революції 24 серпня 1820 і проголошення конституційного уряду, до якого Жуан присягся на вірність після повернення до Португалії в 1821. У тому ж році, і знову в 1823, йому довелося присікти повстання, організовані його молодшим сином доном Мігелем, якого він кінець кінцем вислав із країни у 1824. Тим часом його старший син, Педро (також Педру), оголосив незалежність Бразилії від Португалії 7 вересня 1822. Він згодом був коронований як імператор Бразилії Педро I.

29 серпня 1825 року, за посередництва Великої Британії, в Ріо-де-Жанейро було підписано португальсько-бразильську мирну угоду між Королівством Португалія і самопроголошеною Бразильською імперією, чим формально завершено португальсько-бразильську війну. Жуан VI відновив Педро як свого спадкоємця, сподіваючись на возз'єднання Бразилії і Португалії після його смерті.

Він залишався королем Португалії і номінально носив титул імператора Бразилії — «Його Імператорська і Найчесніша Величність» до своєї смерті 26 березня 1826 році.

Жуан помер в Лісабоні 10 березня 1826 та португальський трон успадкував його син Педро (як король Педро IV), проте об'єднання з Бразилією не відбулося.

Родина

Портрет із дружиною роботи М. Д. де Олівейри, близько 1815 року, Національний історичний музей Бразилії

Дружина — Карлота Жоакіна, донька короля Іспанії Карла IV

Діти:

• Марія Тереза (1793—1874) — була двічі одружена, мала єдиного сина від першого шлюбу;
• Франсішку Антоніо (1795—1801) — 4-й принц Бейра, прожив 5 років;
• Марія Ізабелла (1797—1818) — дружина короля Іспанії Фернандо VII, мала доньку, яка померла немовлям;
• Педру I (1798—1831) — імператор Бразилії у 1822—1834 роках, король Португалії у 1826—1828 роках, був двічі одруженим, мав восьмеро дітей від обох шлюбів;
• Марія Франсішка (1800—1834) — дружина претендента на корону Іспанії дона Карлоса Старшого, мала трьох синів;
• Ізабелла Марія (1801—1876) — регентка Португалії у 1826—1828 роках, одружена не була, дітей не мала;
• Мігел (1802—1866) — король Португалії у 1828—1834 роках, був одруженим із німецькою принцесою Адельгейдою Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзькою, мав семеро дітей;
• Марія (1805—1834) — одружена не була, дітей не мала;
• Ана де Хесус (1806—1857) — дружина дома Нуно Хосе Северо де Мендоси, мала п'ятеро дітей.

Джерела

• Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
• Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
• Иоанн VI, португальский король // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуан VI