Відкрити головне меню

Жорнокльо́ви — село в Україні, у Драбівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Кількість населення — 412 осіб (на 2009 рік).

село Жорнокльови
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Драбівський район
Рада/громада Жорнокльовівська сільська рада
Код КОАТУУ 7120683801
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1642 рік
Населення 412 осіб (на 2009 рік)
Територія 22 км²
Поштовий індекс 19833
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°58′07″ пн. ш. 31°56′16″ сх. д. / 49.96861° пн. ш. 31.93778° сх. д. / 49.96861; 31.93778Координати: 49°58′07″ пн. ш. 31°56′16″ сх. д. / 49.96861° пн. ш. 31.93778° сх. д. / 49.96861; 31.93778
Середня висота
над рівнем моря
125 — 128 м[1]
Відстань до
обласного центру
59 (фізична) км [2]
80 (автошляхами) км
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Драбів
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Жорнокльови
Сільський голова Падалка Михайло Григорович
Карта
Жорнокльови. Карта розташування: Україна
Жорнокльови
Жорнокльови
Жорнокльови. Карта розташування: Черкаська область
Жорнокльови
Жорнокльови
Мапа

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село розташоване в південно-західній частині району. Межує: з північної сторони — село Нехайки, із східної — село Тополі і Левченкове, з південної — село Безпальче, із західної — село Чопилки Переяславського району Київської області. Відстань до районного центру — 20 км, до залізничної станції Драбів — 30 км, до обласного центру — 80 км. Територія населеного пункту — 22 км².

ІсторіяРедагувати

Перша згадка — у польських документах 1642. Назва села пішла від того, що першопоселенці-козаки привозили сюди камінь-пісковик і «клювали» (тобто висікали) з нього жорна для встановлення на водяні та вітрові млини[3]. Село засновано на території Київського воєводства Речі Посполитої.

З 1648 — у складі Переяславського полку Гетьманщини.

Також село згадується в документах ЦДІАК, що датовані 1739 роком, коли російський драгунський полк реквізував у козаків 42 воли на загальну суму 107 карбованців[4]. В документі за 1742 рік, говориться про розрахунок з селом за вищезгаданих волів. Від села акт прийому грошей підписали городовий отаман Данило Чорненко та писар Іван Падалка[5].

З 1782 — у складі Полтавської губернії Російської імперії. З 1917 — у складі УНР.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

СучасністьРедагувати

У селі працює сільська рада, фельдшерсько-акушерський пункт, школа, дитячий садок, відділення зв'язку, магазин, клуб, бібліотека, церква. Серед підприємств — СТОВ «ЛАН».

1994 встановлено пам'ятник художнику 1930-тих років Іванові Падалці.

Пам'яткиРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

У селі народився видатний український художник доби Розстріляного відродження Іван Іванович Падалка.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Погода в Україні
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
  4. Переяславська полкова канцелярія, Фонд 83, опис 1, справа 8
  5. ППК, фонд 83, оп.1, спр.13

ПосиланняРедагувати