Відкрити головне меню

Жорж Лотне́р (фр. Georges Lautner, 24 січня 1926, Ніцца — 22 листопада 2013, Париж) — французький кінорежисер, сценарист і продюсер. За час своє творчої кар'єри зняв близько 50-ти різножанрових кіно- та телефільмів. Найвідомішою його режисерською роботою стала стрічка «Професіонал» (1981) з Жаном-Полем Бельмондо у головній ролі.

Жорж Лотнер
Georges Lautner
Georges Lautner Cannes 2010.JPG
Жорж Лотнер у 2010 р.
Дата народження 24 січня 1926(1926-01-24)
Місце народження Ніцца, Франція
Дата смерті 22 листопада 2013(2013-11-22) (87 років)
Місце смерті
Поховання Ніцца
Громадянство Франція Франція
Професія режисер, сценарист
Жанр комедія, бойовик
IMDb ID 0491626
Commons-logo.svg Жорж Лотнер у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Жорж Лотнер народився 24 січня 1926 року в Ніцці у сім'ї знаменитої комедійної акторки Марі-Луїзи-Вітторе та ювеліра й авіатора Леопольда Лотнера (загинув у авіакатастрофі в 1938 році[1][2]).

Під час Другої світової війни здобув освіту в Ліцеї Жансон-де-Саї в Парижі. Після звільнення Парижу, Лотнер, отримавши ступінь бакалавра філософії, займався художнім оздобленням і працював з плівкою на низці стрічок, потім працював асистентом Саша Гітрі. Наприкінці 1950-х почав свій самостійний шлях у кіно як сценарист і режисер. У 1960 році, після декількох короткометражок, сам зняв свій перший повнометражний фільм «Пан або пропав».

Популярність режисерові, у тому числі і за межами Франції, принесла чорно-біла комедія «Дядечки-гангстери», що вийшла на екрани у 1963 році.

У 1960-1980-х роках Жорж Лотнер вважався одним з найбільш комерційно успішних французьких кінорежисерів. Поставив близько 40 фільмів різних жанрів, в першу чергу «чорних комедій» і комедій з елементами бойовика. У Жоржа Лотнера знімалися Жан-Поль Бельмондо, Луї де Фюнес, Ліно Вентура, Ален Делон, Робер Дальбан та багато інших відомих французьких акторів.

У 1981 році Лотнер зняв одну з найвідоміших своїх стрічок — фільм «Професіонал» з Жан-Полем Бельмондо в головній ролі. Широку популярність здобула, зокрема, музика до цього фільму, написана композитором Енніо Морріконе.

Помер Жорж Лотнер 22 листопада 2013 року у Парижі у віці 87 років. У некролозі, опублікованому в Le Figaro, говориться: «Символ оновлення французького кіно в післявоєнний час, Лотнер разом зі своїм сценаристом Мішелем Одіаром знали, як створити стиль популярних комедій, які і до цього дня залишаються неперевершеними»[3]. Похований Жорж Лотнер в Ніцці у сімейному склепі поряд з могилою своєї матері[4].

ФільмографіяРедагувати

РежисерРедагувати

Рік Назва Оригінал Примітки
1960 Пан або пропав Marche ou crève
1960 Припиніть бити в барабани Arrêtez les tambours
1961 Чорний Монокль Le monocle noir
1962 Сьомий присяжний Le septième juré
1962 Око Монокля L'oeil du monocle
1962 Увесь в гуталіні En plein cirage
1963 Дядечки-гангстери Les tontons flingueurs
1964 Барбузи — секретні агенти Les Barbouzes
1964 Монокль криво усміхається Le monocle rit jaune
1964 Гра в ящик Des pissenlits par la racine
1965 Гульвіса Les bons vivants
1966 Не сваритимемося Ne nous fâchons pas
1966 Галя Galia
1967 Квітка щавлю Fleur d'oseille
1967 Великий коник La grande sauterelle
1968 Бос Le pacha
1970 Дорога на Саліну Road to Salina
1971 Жив-був поліцейський Il était une fois un flic
1971 Нехай звучить цей вальс Laisse aller… c'est une valse
1973 Дипломатичний багаж La Valise
1973 Декілька занадто спокійних панів Quelques messieurs trop tranquilles
1974 Крижані груди Les seins de glace
1975 Жодних проблем! Pas de problème!
1976 Далі нікуди On aura tout vu
1977 Смерть негідника Mort d'un pourri
1978 Безумні чародії Ils sont fous ces sorciers
1979 Хто є хто Flic ou voyou
1980 Гра в чотири руки Le guignolo
1981 Професіонал Le professionnel
1981 Чи розумно це? Est-ce bien raisonnable?
1983 У одній жінці може ховатися інша Attention une femme peut en cacher une autre!
1984 Весела Пасха Joyeuses Pâques
1985 Клітка для диваків 3: Весілля La cage aux folles 3 — 'Elles' se marient
1985 Ковбой Le cowboy
1987 Розпусне життя Жерара Флока La vie dissolue de Gérard Floque
1988 Будинок вбивств La maison assassinée
1989 Неочікуваний гість L'invité surprise
1990 Той, що вважається небезпечним Présumé dangereux
1991 Триплекс Triplex
1992 Незнайомець у будинку L'inconnu dans la maison
1992 Занудалов у каламутній воді Prêcheur en eau trouble телевізійний
1992 Рум сервіс: Гангстерська оперета Room Service
1994 Чоловік моєї мрії L'homme de mes rêves телевізійний
1996 Актор Le comédien телевізійний
2000 Сценарії на наркотики Scénarios sur la drogue
2001 Небезпечні Les Redoutables

СценаристРедагувати

Рік Назва Оригінал Примітки
1960 Пан або пропав Marche ou crève
1962 Вщент п'яний En plein cirage
1962 Око монокля L'oeil du monocle
1963 Гангстери Les tontons flingueurs
1964 Гра в ящик Des pissenlits par la racine (адаптація)
1964 Монокль криво усміхається Le monocle rit jaune
1966 Галя Galia (адаптація)
1966 Не сваритимемося Ne nous fâchons pas
1967 Велика сарана La grande sauterelle
1967 Будинок з грошима Fleur d'oseille
1968 Бос Le Pasha
1970 Строгов Strogoff
1970 Дорога на Саліну Road to Salina
1971 Нехай звучить цей вальс Il etait une fois un flic (адаптація)
1971 Жив-був поліцейський Laisse aller… c'est une valse (адаптація)
1973 Декілька занадто спокійних панів Quelques messieurs trop tranquilles (адаптація)
1973 Дипломатичний багаж La Valise
1974 Крижані груди Les seins de glace
1975 Жодних проблем! Pas de problème! (адаптація)
1978 Вони з'їхали з глузду, ці чаклуни Ils sont fous ces sorciers
1981 Професіонал Le professionnel (адаптація)
1985 Ковбой Le cowboy (адаптація)
1985 Клітка для диваків 3: Весілля La Cage aux folles 3
1987 Розпусне життя Жерара Флока La vie dissolue de Gérard Floque (адаптація)
1988 Будинок вбивств La maison assassinée
1989 Неочікуваний гість L'invité surprise
1990 Той, що вважається небезпечним Présumé dangereux (адаптація)
1992 Готельна резиденція Room Service (і адаптація)
1992 Незнайомець у будинку L'inconnu dans la maison
1994 Чоловік моєї мрії L'homme de mes rêves
2000 Сценарії на наркотики Scénarios sur la drogue

ПродюсерРедагувати

АвтобіографіяРедагувати

On aura tout vu. Taschenbuch, Flammarion, Paris 2005, ISBN 2-08-068690-9.

ПриміткиРедагувати

  1. Alain Kruger (1 квітня 2013). À voix nue: Georges Lautner. France Culture. 
  2. Anthony Palou (23 листопада 2013). Georges Lautner au terminus des prétentieux. Le Figaro. 
  3. Georges Lautner, le réalisateur des 'Tontons Flingueurs', est mort:. Le Figaro. 22 листопада 2013. Процитовано 19 квітня 2015. 
  4. Georges Lautner sera enterré à Nice. Le Figaro. 23 листопада 2013. Процитовано 19 квітня 2015. 

ПосиланняРедагувати