Відкрити головне меню

Жорж Лакомб (режисер)

французький кінорежисер, сценарист

Жорж Лако́мб (фр. Georges Lacombe; 19 вересня 1902, Париж, Франція — 14 квітня 1990, Канни, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.

Жорж Лакомб
фр. Georges Lacombe
Georges Lacombe.jpg
Дата народження 19 серпня 1902(1902-08-19)[1][2][3]
Місце народження Париж, Франція[1]
Дата смерті 14 квітня 1990(1990-04-14)[4][2] (87 років)
Місце смерті Канни[1]
Громадянство Flag of France.svg Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 19241973
IMDb ID 0480190

Зміст

БіографіяРедагувати

Жорж Лакомб народився 19 вересня 1902 року в Парижі. За освітою — агроном. У 1923—1930 роках працював як асистент режисера у Рене Клера, Жана Гремійона та ін. У 1928 році дебютував як режисер документального фільму «Зона» про паризькі околиці та міські звалища.

У фільмах Лакомба 1930-х років відчувається вплив Рене Клера. Його найвдаліший фільм цього періоду — «Молодість» (1933), у якому ледь намічений сюжет служив приводом для серії ліричних сценок із життя парижан. В подальшому Лакомб використовує мотиви «поетичного реалізму» Жака Превера та Марселя Карне. Сентиментальність, властива режисерові, якнайповніше виразилася у фільмах «Небесні музиканти» (1939) та «Монмартри на Сені» (1941).

У фільмах Лакомба майже завжди знімалися першокласні актори (Жан-Луї Барро, Едіт Піаф, Ремю та ін.). У фільмі Жоржа Лакомба «Країна без зірок» (1946) зіграв свою першу значну роль Жерар Філіп. У фільмі «Ніч — моє царство» (1951) головну роль грав Жан Габен.

У 1960-1970-х роках Жорж Лакомб працював переважно на телебаченні, знімаючи телефільми та серіали.

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1931 Телефонний дзвінок Un coup de téléphone  
1932 Ця свиня Морен Ce cochon de Morin  
1933 Невидима жінка La femme invisible  
1934 Молодь Jeunesse  
1935 Скандальне подружжя Les époux scandaleux  
1936 Щаслива дорога La route heureuse  
Розташоване серце Le coeur dispose  
1938 Паризьке кафе Café de Paris    
1939 За фасадом Derrière la façade    
1940 Небесні музиканти Les musiciens du ciel  
Париж-Нью-Йорк Paris New-York  
Їх було 12 жінок Elles étaient douze femmes  
1941 Останній з шести Le dernier des six  
Монмартри на Сені Montmartre sur Seine    
1942 Газета виходить о 5 годині Le journal tombe à cinq heures  
Мосьє Миша Monsieur La Souris  
1943 Нескінченні сходи L'escalier sans fin  
1944 Божевільна Флоранс Florence est folle  
1946 Країна без зірок Le pays sans étoiles    
Мартін Руманьяк Martin Roumagnac    
1948 Засуджені Les condamnés  
1950 Прелюдія слави Prélude à la gloire  
1951 Ніч — моє царство La nuit est mon royaume  
1952 Сім смертних гріхів (епізод «Восьмий смертний гріх») Les sept péchés capitaux  
1953 Заклик долі L'appel du destin  
Їхня остання ніч Leur dernière nuit    
1955 Вуличне світло La lumière d'en face  
1958 Білий вантаж Cargaison blanche  
Мій нещасний батько Mon coquin de père    
1962 т/с Інспектор Леклерк досліджує L'inspecteur Leclerc enquête  
1970 т/ф Мосьє де Пурсоньяк Monsieur de Pourceaugnac  

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Жоржа Лакомба[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1934 Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм Молодь Номінація
1939 За фасадом (спільно з Івом Мірандом) Номінація
1951  Золотий лев Ніч — моє царство Номінація

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • ЛАКОМБ, Жорж // Кинословарь. В 2 т. / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М., «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 882 (рос.)

ПосиланняРедагувати