Олесь (Олексій) Іванович Жолдак (* 30 березня 1918, с. Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області —† 8 червня 2000, Київ) — український поет, сатирик, гуморист, сценарист. Батько Богдана Жолдака.

Олесь Іванович Жолдак
Олексій Іванович Жолдак
Олесь Жолдак, 1965 рік
Народився30 березня 1918(1918-03-30)
с. Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області
Помер8 червня 2000(2000-06-08) (82 роки)
Київ
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР, Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник
Alma materЗНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
Роки активності19372000
Жанрвірш, сценарій
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПреміїЛітературна премія НСПУ ім. Остапа Вишні

Життєпис

ред.

Олесь Іванович Жолдак народився 30 березня 1918 року в селі Верблюжка Кіровоградської області в селянській родині.

Закінчив Запорізький педагогічний інститут (1940). Працював у редакції газети «Комсомолець Запоріжжя».

Учасник Німецько-радянської війни.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ст., Червоної Зірки — двома і медалями.

Після війни працював у редакціях газет «Червоне Запоріжжя», «Радянська Україна», «Літературна Україна», в Держлітвидаві України та журналі «Перець».

Був членом КПРС.

В журналі "Перець"№6 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца з нагоди 60-річчя митця[1]

Творчість

ред.

Член СП СРСР з 1961 року.

Творча біографія Олеся Жолдака почалася ще до війни, коли у 1937 році став друкуватися в пресі. Писав сценарії для студії «Укртелефільм».

Автор збірок ліричних, гумористичних та сатиричних віршів.

  • «Орлята» (1953)
  • «Відколювання номерів» (1960)
  • «Перевесло» (1964)
  • «Вибрики Пегаса» (1968)
  • «Рівновага» (1978)
  • «Маститі мастаки» (1983)

Його вірші перекладалися російською та білоруською мовами. Олесь Жолдак працював також і у галузі художнього перекладу з російської, білоруської, сербохорватської та інших мов.

Нагороди

ред.

Лауреат літературної премії НСПУ ім. Остапа Вишні.

Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Примітки

ред.
  1. Журнал перець 1978 06. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.

Посилання

ред.
  • Українська літературна енциклопедія. К., 1990. — С.210.
  • Письменники Радянської України. 1917–1987: Біобібліографічний довідник/Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.