Богоявленський проспект

вулиця в Миколаєві, Україна

Проспект Богоявленський — одна з магістралей міста Миколаєва, що забезпечує транспортний зв'язок між Корабельним та Інгульським районами міста.

Проспект Богоявленський
Миколаїв
Проспект Богоявленський біля міжміського автовокзалу
Проспект Богоявленський біля міжміського автовокзалу
Проспект Богоявленський біля міжміського автовокзалу
Місцевість ПТЗ, Широка Балка, Богоявленський, Кульбакіне
Район Корабельний, Інгульський
Назва на честь Богоявленський
Колишні назви
Жовтневий проспект
Загальні відомості
Протяжність 18 км
Координати початку 46°57′48″ пн. ш. 32°02′02″ сх. д. / 46.96333° пн. ш. 32.03389° сх. д. / 46.96333; 32.03389
Координати кінця 46°49′55″ пн. ш. 31°59′57″ сх. д. / 46.83194° пн. ш. 31.99917° сх. д. / 46.83194; 31.99917
Транспорт
Автобуси № 1, 51, 79, 91
Трамваї № 1, 6, 7, 10
Тролейбуси № 2, 9
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Миколаївський зоопарк
Ринок «Колос»
Міжміський автовокзал
Кінотеатр «Юність»
Пам'ятники див. список
Храми Вірменська апостольська церква
Заклади культури Палац культури молоді
Будинок культури МГЗ
Підприємства ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект»
Парки див. список
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Богоявленський проспект у Вікісховищі

Історія ред.

Забудова магістралі, названа спочатку Жовтневим проспектом, почалася близько 1958 року, з'єднавши Інгульський район міста з Корабельним[1].

У 2015 році назва проспекту підпала під закон про декомунізацію в Україні. 27 листопада 2015 року комісія Миколаївської міської ради з декомунізації запропонувала перейменувати Жовтневий проспект на Богоявленський[2].

Географія ред.

 
Миколаївський зоопарк

Довжина проспекту становить 18 кілометрів, ширина — 50-60 метрів.

Проспект бере свій початок від кільця в місці перетину проспекту з Центральним проспектом і Херсонським шосе, з однієї із сторін яких розташовується Миколаївський некрополь. На початку проспекту знаходиться Миколаївський зоопарк, перенесений сюди у 1970-х роках з вулиці Адміральської. Будівництво зоопарку здійснювалося методом народного будівництва за активної участі багатьох підприємств міста. Біля центрального входу до зоопарку встановлено скульптурну групу «Мауглі і Багіра», створену 1978 року скульпторкою Інною Макушиною.

У районі перетину з проспектом Миру розташований міський автовокзал, відкритий у 1970-х роках. Навпроти нього встановлено на постійну стоянку літак Іл-18, переданий Міністерством цивільної авіації СРСР місту 1979 року. Згодом літак було переобладнано на кінотеатр, він отримав назву «Орлятко», проте незабаром був зачинений[1].

Проспект проходить через мікрорайон ПТЗ, у якому вздовж магістралі розташовані кінотеатр «Юність» (перепрофільований у 2013 році на концерт-хол) і Палац культури «Молодіжний».

Пам'ятки, інфраструктура ред.

Парки і сквери ред.

 
Кінотеатр «Юність»
 
Пам'ятник на честь героїв-десантників загону К.  Ф.  Ольшанського в Корабельному районі

Богоявленський проспект проходить повз багатьох скверів і парків, починаючи зі скверу «Біля зоопарку», що бере свій початок від самого початку проспекту, переривається площею імені Леонтовича і закінчується в районі ринку «Колос». Площа скверу — 12891 м2. Безпосередньо на самому ринку розташовано ще один сквер, що носить ім'я репресованого фундатора Миколаївського зоопарку, Миколи Павловича Леонтовича. Тут же розташовано меморіальний камінь на честь відкриття скверу, приуроченого до 220-річчя міста.

Навпроти міжміського автовокзалу розташовано сквер «Визволення», названий і відкритий на честь 50-ї річниці визволення Миколаєва від нацистських загарбників[3]. Тут же про це розташовано меморіальний камінь. Площа скверу — 3835 м2.

Парк «Юність» знаходиться в мікрорайоні ПТЗ, через який проходить Богоявленський проспект і розділяє таким чином парк на дві частини. В першій розташовується Палац культури «Молодіжний», памп-трек і церква, а в другій кінотеатр «Юність», дитячі і спортивні майданчики. Загальна площа парку становить близько 271 147 м2.

Парк «Дружба» розташований між Широкою Балкою і Корабельним районом. Парк займає площу близько 100 гектарів і як повноцінна зелена зона з'явився на мапі у 1971 році за ініціативою тодішнього першого секретаря Миколаївського обласного комітету  КПУ Володимира Васляєва.

Наступним після «Дружби», одразу на в'їзді в Корабельний район, розташовано Богоявленський парк. Площа — 104 007 м2. Тривалий час парк слугував місцем для проведення раізноманітних заходів, тут же розташовується ДЮСШ № 5 Корабельного району і джерело князя Потьомкіна (інша назва — Богоявленське джерело, на честь однойменної церкви, що певний час тут розташовувалася). У 1797 році почалося будівництво Богоявленського фонтану: проєкт купальні та фонтану джерела розробив Іван Старов. Оздоблений чавуном фонтан розподіляв воду в чотири труби, через які струмінь падав у спеціальні чаші. Над фонтаном було встановлено циліндр близько трьох метрів, на якому розташовувалися 4 великих і 12 малих сюжетів на біблійні теми, виконані в техніці гарячої емалі. Вінчала трубу чавунна кришка, нагорі якої була куля з хрестом[4].

Сквер слави, він же «Солдатський» сквер, розташовано в Корабельному районі в місці перетину вулиці Ольшанців з Богоявленським проспектом. Тут розміщено музей подвигів радянських воїнів у німецько-радянській війні, кілька меморіалів і братська могила: пам'ятник десанту Ольшанського, встановлений у 1964 році і братська могила радянських воїнів 1944 року. Обидва об'єкти мають статус пам'яток історії місцевого значення[5]. Площа скверу — 7002 м2.

Богоявленський проспект йде крізь весь Корабельний район, в різних місцях межуючи зі скверами «Світлофор», сквером зв'язку, сквером імені доктора Самойловича, названого на честь українського лікаря і фундатора першого в Україні наукового медичного товариства, Данила Самойловича, Вітовського скверу, скверу «Біла акація» і парку «Корабельний».

Храми ред.

 
Вірменська апостольська церква Святого Георгія Побідоносця

Вздовж проспекту розташовано кілько церков різних конфесій. Серед них Вірменська апостольська церква Святого Георгія Побідоносця і Євагелістська церква «Благодать».

Вірменську апостольську церкву було закладено 29 вересня 2008 року. На будівництво церкви давали кошти представники вірменської діаспори зі всієї України. Храм нарекли на честь Георгія Побідоносця. Відомий миколаївський архітектор Вадим Попов при будівництві храму дотримувався традицій вірменського зодчества. Церква святого Георгія Побідоносця за стилістикою нагадує один із найважливіших храмів Вірменії — Ечміадзинський кафедральний собор. Також святиня має спільні риси з церквою Сурб Шокагат. Матеріал для облицювання храму — вулканічний туф, привезений з Вірменії[6].

Пам'ятники ред.

Завдяки своїй довжині, проспект охоплює значну частину прилеглих до нього скверів і площ, а також пам'ятників, що там розташовані. Так, на перетині з вулицею Чкалова на площі Леонтовича розташовано пам'ятник Миколі Леонтовичу — репресованому фундатору Миколаївського зоопарку, колекціонеру, державному і громадському діячу Миколаєва, відкритий 9 вересня 2001 року. Автори пам'ятника — сім'я скульпторів Макушиних: Юрій, Інна і Віктор[7]. На цій же площі розміщено скульптурну групу «Мауглі та Багіра». Скульптура споруджена за авторським проєктом Інни Вікторівни Макушиної[8], в якому брали участь архітектори О. П. Попова і В. П. Попов, а також художник по металу В. Г. Пахомов. За задумом авторів, вона відображає єдність людського світу та світу живої природи.

В місці перетину проспекту з вулицею Театральною розміщено пам'ятник Ленінському комсомолу, споруджений у 1978 році за проєктом скульптора Юрія Андрійовича Макушина.

Поруч з прохідною заводу «Зоря» — «Машпроект» встановлено пам'ятник конструктору, фахівцю в галузі морського двигунобудування і засновнику вітчизняної школи конструкторів газотурбінних уста­­новок, Сергію Дмитровичу Колосову. Автор скульптури, встановленої у 2004 році — Віктор Юрійович Макушин.

Безпосередньо в Корабельному районі проспект кільцем перетинає вулиця Ольшанців. Тут розбито Солдатський сквер, де розташовані пам'ятники воїнам німецько-радянської війни: братська могила 1944 року із спорудженим у 1964 році над нею пам'ятником та пам'ятник героям-десантникам Костянтинина Ольшанського, споруджений у 1968 році. Обидва пам'ятника мають статус пам'ятки історії місцевого значення[5].

На перехресті проспекту з вулицею Самойловича в однойменному сквері розташовано пам'ятник Данилі Самойловичу — українському лікарю і фундатору першого в Україні наукового медичного товариства.

В місці перетину з проспектом Корабелів встановлено пам'ятний шпиль на честь 20-річчя Миколаївського глиноземного заводу, споруджений у 2000 році.

 
Палац культури «Корабельний»

Заклади культури ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Павлик, И.; Лифанов, В.; Мычаковская, Л. (1988). Николаев: улицы рассказывают (рос.). Одесса: Маяк. с. 19—21.
  2. Комісія з декомунізації представила результати своєї роботи: Ленінський район — Інгульський, проспект Леніна — Таврійський або Аркасівський // Миколаївська міська рада. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
  3. Дерев’янко, Ігор (2 грудня 2019). Сквер «Визволення» відстоюється в адміністративному суді. «Торгівельному центру Концевого» – СТОП!. Korabelov.Info. Процитовано 19 листопада 2023.
  4. Дворцова, Елена (21 червня 2021). Богоявленский источник в Николаеве: Место силы и целебной воды, - ФОТО (рос.). 0512.com.ua – Сайт міста Миколаєва. Процитовано 19 листопада 2023.
  5. а б Інтерактивна мапа охорони культурної спадщини. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 19 листопада 2023.
  6. Вірменська церква св. Георгія Побідоносця, Миколаїв. UA.IGotoWorld.com. Процитовано 26 грудня 2023.
  7. Леонтович Микола Павлович. Миколаївська обласна бібліотека імені В. О. Лягіна. Процитовано 16 жовтня 2023.
  8. Крикун, Г. Ф. Макушина Інна Вікторівна. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 17 березня 2023.
  9. [hhttps://nikvesti.com/ru/articles/budet-s-razrushennym-zdaniem-dvortsa-kultury-korablevnyy-nikolaev «Прощаться будет больно, но мы готовы». Что ждет разбомбленное здание дворца культуры «Корабельный» в Николаеве]. НикВести. Процитовано 29.03.2024.

Джерела ред.

  • Ю. С. Крючков. Град Святого Николая. Путеводитель по старому Николаеву.
  • И. Павлик, В. Лифанов, Л. Мычаковская. Николаев. Улицы рассказывают.