Жмудь (село)
Жмудь[2][3][4] (Жмудзь, пол. Żmudź) — село в Польщі, у гміні Жмудь Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 764 особи (2011[1]).
| Село
Координати 51°01′00″ пн. ш. 23°40′00″ сх. д. / 51.01667000002777285772° пн. ш. 23.66667000002777854206° сх. д.Координати: 51°01′00″ пн. ш. 23°40′00″ сх. д. / 51.01667000002777285772° пн. ш. 23.66667000002777854206° сх. д.
|
Історія ред.
1440 року вперше згадується православна церква в селі[2]. Близько 1753 року в селі зведено нову дерев'яну греко-католицьку церкву[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. У 1872 році до місцевої греко-католицької парафії належало 440 осіб українців[3][4].
У 1943 році в селі проживало 394 українці та 91 поляк; на сусідній однойменній колонії — 197 поляків і 19 українців[4]. 1944 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців[6]. 24 березня 1945 року невстановлені озброєні бандити убили в селі 2 українців і пограбували усіх українських селях[4].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 363 | 68 | 268 | 27 |
| Жінки | 401 | 91 | 237 | 73 |
| Разом | 764 | 159 | 505 | 100 |
Дерев'яна церква Воздвиження 1753 року ред.
Розташована на рівній ділянці в центрі села. Дерев'яна зрубна будівля, повернена вівтарем на захід. Складається з прямокутної нави, до якої зі сходу прилягає квадратовий вужчий бабинець, а з заходу — вужчий гранчастий в плані вівтар з прямокутною захристією з півночі. Нава вкрита двосхилим етернітовим дахом, гребінь якої вінчає новіша вежечка-сиґнатурка. Нижчі двосхилий дах бабинця та п'ятисхилий вівтаря криті ґонтами. Стіни церкви шальовані вертикально дошками, стягнені лисицями. В інтер'єрі приміщення перекриті стелями. При східній стіні нави розташовані хори, оперті на два стовпи. Збереглася частина вистрою і фрагменти іконостасу XVIII-XIX ст. Поряд розташована двоярусна стовпова дзвіниця з дзвоном 1643 р., зведена у середині XIX ст.
Діяла і під час Другої світової війни. Після виселення українців під час акції «Вісла», у 1948 р. перетворена на костел. У 1960 р. церква і дзвіниця відреставровані[8].
Саталаг 319D в Жмуді ред.
У садибі довоєнної винокурні з кінця липня 1941 до жовтня 1943 р. існував табір для радянських військовополонених, який носив назву Stalag 319D. У 1941 р. він вміщав біля 6000 полонених. Полонені мешкали на терені винокурні у кількох бараках, оточених огорожею з колючого дроту, навколо якого день і вночі патрулювали німецькі охоронці озброєні автоматами. Територія табору займала 10000м2. Полонені працювали в лісництві, а також на будівництві доріг. Працювали без огляду на погоду у супроводі окриків та биття. Солдати вермахту змушували їх до праці понад фізичні можливості не дозволяючи на хоча б якийсь відпочинок. Тих, хто заслаб на праці чи пробував дістатися до картоплі, буряків чи капусти на полях, без жодного жалю пробивали багнетами чи розстрілювали на місці. Полонені спали на голих дошках без соломи. Ходили вони переважно у тій одежі, в якій їх було взято у полон. Від холоду намагалися врятуватися лише підкладаючи під одяг листя чи папір. В таборі не було жодної медичної допомоги, полонених косили епідемії тифу та дизентерії. Багато з них було розстріляно у результаті репресій за втечі товаришів чи при ліквідації «небажаних».
На узгір'ї на відстані 1000 м від території колишнього табору розташований цвинтар — місце поховання військовополонених. Наразі він має абриси прямокутника 32×28 м. До 1949 р. на ньому було оформлено 10 земляних надгробків по 5 в кожному ряду. Остаточно цвинтар було оформлено у 1964 р. Наразі він займає поверхню 0.09 га, його центральним об'єктом є пам'ятник з каміння з написом польською мовою «Полеглим радянським військовополоненим в 1942-44 рр»[9].
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 140.
- ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 365. (пол.)
- ↑ а б в г Богдан Гук. Żmudź. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 365. (рос. дореф.)
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Церква Воздвиження. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018.
- ↑ Парнікоза, Іван. На братських могилах не ставлять хрестів…Сталаг в Жмудзі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 30.08.2020.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жмудь (село)
- Богдан Гук. Żmudź. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. (пол.)