Жито дике
Жито дике[1] (Secale sylvestre) — вид рослин родини тонконогові.
| Жито дике | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Жито (Secale) |
| Вид: | Жито дике (S. sylvestre)
|
| Біноміальна назва | |
| Secale sylvestre Host, 1809
| |
Будова ред.
Однорічна трав'яниста рослина. На верхівці стебелини містить густий дворядковий колос, що складається з менших колосків по дві квітки. Після достигання колос легко розпадається на окремі колоски.
Поширення та середовище існування ред.
Зростає на пухких піщаних та супіщаних ґрунтах від Угорської рівнини до Середньої Азії. В Україні зустрічається густими масивами в степовій та лісостеповій зоні.
Практичне використання ред.
У передгір'ї Середньої Азії місцеве населення здавна збирає колоски жита, що містить близько 11 % білкових речовин та 60 % крохмалю. Витовчуть зерно з колосків макогоном у дерев'яних ступах. З борошна жита дикого випікають хліб, домішують до пшеничного борошна.
Хліб з такого жита відзначається високими харчовими та смаковими якостями, бо в ньому багато вітамінів групи В та Е, а також протеїну та клейковини.
На Наддніпрянщині з жита не тільки пекли хліб, а й гнали вино, добували крохмаль, виготовляли крупу.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Secale sylvestre // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела ред.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |