Житинський Тарас Петрович

Жити́нський Тара́с Петро́вич — український музикант, вокаліст, автор пісень. Лауреат фестивалю «Червона Рута-91» у Запоріжжі, лауреат Конкурсу молодих виконавців популярної пісні Міжнародного фестивалю «Слов'янський базар-92». Лауреат міжнародного рок-фестивалю «Тарас Бульба» (1994 р.) Отримав Гран-прі на фестивалі української патріотичної пісні «Повстанським плаєм-2007».

Тара́с Петро́вич Жити́нський
Основна інформація
Дата народження 2 жовтня 1957(1957-10-02) (63 роки)
Місце народження м. Балхаш, Карагандинська область, Казахстан
Роки активності від 1989
Громадянство Україна Україна
Професія музикант
Освіта Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Жанр рок, поп-рок, патріотична пісня

ЖиттєписРедагувати

Тарас Житинський, народжений у родині репресованих вояків УПА в Карагандинській області, лише у 1981–му році зміг повернутися на Батьківщину — місто Івано-Франківськ.

Закінчив Івано–Франківський інститут мистецтв. Серйозно захопився музикою, а згодом став відомим у місті серед молоді музикантом та вокалістом. Після здобуття Україною Незалежності, автор та виконавець україномовних пісень став одним з перших кандидатів на участь у відроджених українських фестивалях та конкурсах. На них він прихилив до себе журі та глядачів, і як наслідок, здобув: дипломат джаз-фестивалю «Кришталевий Лев» в складі «Галицький диксиленд» (фортепіано), 1989 рік; третю премію у категорії «поп–музика» на фестивалі «Червона Рута» в 1991–му році; у 1992–му лауреат фестивалю «Слов'янський базар» третя премія; у 1994 році із групою «Скала» здобув перемогу на рок-фестивалі «Тарас Бульба»; у 2007 році гран-прі фестивалю «Повстанським плаєм». Окрім власних творів Тарас Житинський виконує патріотичні повстанські та стрілецькі пісні.

У 1996–му для нього починається нове життя: він несподівано перебирається до Лондона. Завівши собі на голові справжнього оселедця, він став схожим на вільного козака в екзилі.

В 1997 - 2015 роках у Великій Британії функціонує створений Тарасом Житинським гурт «Земляки», складений з наших «колишніх», який грає і народну пісню, і авторський репертуар. «Земляки» мають непоганий концертний ангажемент по всій Англії.

РепертуарРедагувати

Козацькі, гайдамацькі, стрілецькі пісні, історичні думи та пісні УПА. Рок, попрок, шансон.

АльбомиРедагувати

  • «Чорний лебідь» (1992)
  • «Ва–банк» (1995)
  • «Найкращі пісні Тараса Житинського» (Лондон, 2000)
  • «Вечорниці у Лондоні» (2005)
  • «Пісні козаків» (2007) — гайдамацькі, стрілецькі й козацькі пісні різних часів і з різних теренів країни.
  • «Козацькі балади» (2009)
  • «Їхали батяри» (2009)
  • «Пісні козаків» (2012) — разом з Іриною Житинською
  • «Синьо-жовта ріка» (2010)
  • «ДУЕТ» (2010) — записано разом з дочкою Іриною Житинською.
  • «Синьо-жовта ріка 2» (2012)
  • «Життя триває, точиться війна» (2015) — записано разом з Григорієм Лук'яненком, Василем Лютим (Рутенія)[1]
  • «Історія України в піснях 17-20 століття» (2016)

Озвучення фільмівРедагувати

https://youtu.be/l6L_rxC8-us"; "https://youtu.be/pRB-J6Ws0P0"

  • Шпаченятко Ксюх- музика.

https://youtu.be/syI7ZqMOMC0.

Музика до фільму ,,Дрогобицька Голгофа,,режисер Олександр Король.

ПосиланняРедагувати

Відео

ПриміткиРедагувати