Жирмунська Галина Михайлівна

Галина Михайлівна Жирмунська (нар. 20 травня 1926, Москва, СРСР — пом. 12 листопада 2010, Рочестер (Нью-Йорк), США) — радянська архітекторка, авторка проєктів житлових і громадських будівель у Москві та інших містах СРСР, лауреатка Державної премії РРФСР за 1979 рік.

Жирмунська Галина Михайлівна
Народження 20 травня 1926(1926-05-20)
Смерть 12 листопада 2010(2010-11-12)
Країна
(підданство)
 СРСР
 Росія
Навчання Московський архітектурний інститут
Діяльність архітекторка
Нагороди
Державна премія РРФСР у галузі архітектури
CMNS: Жирмунська Галина Михайлівна у Вікісховищі

Біографія ред.

Галина Михайлівна Жирмунська народилася 1926 року в Москві, в єврейській родині[1]. Батько — економікогеограф, доктор географічних наук Михайло Матвійович Жирмунський (1895—1974), мати — викладачка англійської мови. У 1944 році Галина вступила до Московського архітектурного інституту (МАРХІ) і закінчила його у 1950 році. Її вчителями були: Михайло Парусніков, Геннадій Мовчан, Степан Сатунц.

Працювала в Моспроєкті в майстерні Володимира Гельфрейха. Основні авторські роботи виконала як головний архітектор проєктів у 1960-ті та 1970-ті роки в майстерні Євгена Стамо. В тому числі багатоповерхові індивідуальні житлові будинки зведені в Москві на Університетському проспекті, Воробйовському шосе та вулиці Пир'єва[2]. Побудована за її проєктом будівля Вищої школи профспілкового руху було визнано дуже вдалим і двічі повторено в різних варіантах в будівлях Вищої комсомольської школи і Академії народного господарства у Москві[3].

Найбільш успішної її спорудою стала будівля Будинку ветеранів кіно в Москві. Вона стала зразковим прикладом соціальної архітектури і в подальшому вплинула на проєктування об'єктів подібного призначення[4] . Пізніше Жирмунська вела проєктну роботу в Гіпрогорі та комбінаті монументально-декоративного мистецтва. З 1993 року мешкала у США, у місті Рочестер (штат Нью-Йорк). Дружина архітектора Фелікса Новікова.

У статті «Пам'яті Г. М. Жирмунської» в газеті «Моспроєктовець»[5]сказано: «Характерні риси творчого портрету Галини Жирмунської представляють її як блискучого майстра, що володіє твердою, „чоловічою“ рукою, за масштабом професійного вкладу та рівня своїх проєктів стоїть нарівні з таким метром архітектури, як Євген Миколайович Стамо, під керівництвом якого вона працювала в найплідніший період свого життя в Моспроєкті».

Нагороди ред.

Державна премія Російської РФСР 1979 р. «За архітектуру Будинку ветеранів кіно в Москві». Постанова Ради Міністрів РРФСР № 622 від 19 груд 1979 Диплом № 644

Обрані проєкти і споруди ред.

  • Інтер'єри бібліотеки імені Леніна в Москві. 1950—1953 рр. Спільно з Георгієм Щуко.
  • Інтер'єри будівлі ЦК КП Туркменії. Ашхабад. 1951—1952 рр.
  • Проєкт Будинку Уряду в Сухумі, Абхазія. 1953—1955 рр. Спільно з Ю. Щуко.
  • Проєкт забудови площі Київського вокзалу в Москві. 1952—1955 рр. Спільно з Ю. Щуко.
  • Проект забудови площі Перемоги в Москві. 1957—1958 рр. Спільно з Ю. Щуко.
  • Проєкт 10-поверхових житлових будинків на Бережківській набережній в Москві. 1957—1958 рр. Спільно з Ю. Щуко.
  • Участь у проєктуванні Палацу з'їздів у Кремлі, Москва. 1959—1960 рр. Автори Михайло Посохін, Ашот Мндоянц, Євген Стамо та ін.
  • Будівля ВЦРПС на Ленінському проспекті в Москві. 1961—1963 рр. Спільно з Є. Стамо, В. Катковим, інженерами Ю. Маневичем і Л. Каган.
  • Три 14-поверхових житлових будинки на Університетському проспекті у Москві. 1960—1964 рр. Спільно з Є. Стамо, інженером Ю. Маневичем.
  • Три 16-поверхових житлових будинки на Воробйовському шосе в Москві. 1964—1966 рр. Спільно з інженером В. Пічугіним.
  • Будинок Вищої школи профспілкового руху в Москві. 1965—1973. Спільно з Є. Стамо і інженером В. Пічугіним
  • 14-поверховий житловий будинок «Мосфільму» на вул. Пир'єва в Москві. 1970—1974 рр. Спільно з інженером В. Пічугіним.
  • Проєкт Палацу культури московського університету в Москві. 1976 р.
  • Будівля Будинку ветеранів кіно в Москві. 1970—1977 рр. Спільно з інженерами В. Пічугіним і Т. Брусникіною.
  • Будівля вищої комсомольської школи в Москві. 1974—1979 рр. Спільно з інженером В. Пічугіним.
  • Будівля Академії народного господарства у Москві. 1976—1979 рр. Спільно з інженером В. Пічугіним.
  • Проєкт двох 14-поверхових житлових будинків c прилеглими будівлями ресторану і бібліотеки у м. Старий Оскол. 1977—1980 рр.
  • У 1980-ті роки спільно з художниками і скульпторами виконала ряд проєктів монументально-декоративного оформлення будинків, частина з яких була реалізована.

Вибрані публікації ред.

  • «Для Великого Мосфільму». Багатотиражна газета «Моспроєктовець» 24 жовтня 1975 р.
  • «Рекомендовано до повторного застосування». Багатотиражна газета «Моспроєктовець» — 17 червня 1977 р.

Література ред.

  • «Новий корпус Палацу праці». Журнал «Будівництво та архітектура Москви» № 4 — 1963 р.
  • Н. Пекарєва. «У пошуках архітектурної виразності». Журнал «Будівництво та архітектура Москви» № 12 — 1974 р.
  • А. Шахов. «Керівники вчаться керувати». «Літературна газета» 30. 11. 1977 р.
  • С. Герасимов. «Ветеранам кіно». «Літературна газета» 28. 12. 1977 р.
  • Н. Пекарєва. «Будинок ветеранів кіно». Журнал «Будівництво та архітектура Москви» № 4 — 1978
  • В. Серьогін. «Дім, де зігріваються серця». Журнал «Радянський екран» № 11 — 1976 р.
  • «Кращі твори радянських зодчих». Москва, 1983 р. стор 74-81.
  • Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 4. Modernized Socialist Realism: 1955–1991. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 49. ISBN 978-3-933713-65-0.

Галерея ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ЖИРМУНСКАЯ Галина Михайловна — Российская Еврейская Энциклопедия. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 17 червня 2022. 
  2. Г. Жирмунская "Для «Большого Мосфильма». Многотиражная газета «Моспроектовец» 24. 10. 1975 г.
  3. Н. Пекарева. «В поисках архитектурной выразительности». Журнал «Строительство и архитектура Москвы» № 12 — 1974 г.
  4. , «Лучшие произведения советских зодчих». Составитель В. Ф. Седлецкая. Москва. Стройиздат. 1983 г. стр. 74-81, Н. Пекарева. «Дом ветеранов кино». Журнал «Строительство и архитектура Москвы» № 4. 1978, С. Герасимов. «Ветеранам кино», «Литературная газета» 28. 12. 1977 г., В. Серегин. «Дом, где согреваются сердца». Журнал «Советский экран», № 11. 1976 г.
  5. Многотиражная газета «Моспроектовец», № 11 от 25 ноября 2010 года