Жирак (річка)

Жира́к — річка в Україні, в межах Збаразького (витоки) та Лановецького районів Тернопільської області. Права притока Горині (басейн Прип'яті).

Жирак
49°46′04″ пн. ш. 25°50′27″ сх. д.
Витік	с. Шили
• координати	49°46′04″ пн. ш. 25°50′27″ сх. д.
Гирло	Горинь
• координати	49°53′38″ пн. ш. 26°06′36″ сх. д.
Басейн	басейн Прип'яті
Країни:	Україна Тернопільська область Лановецький район
Регіон	Тернопільська область
Довжина	30 км
Площа басейну:	561 км²
Притоки:	Свинорийка, Буглівка, Жердь (праві)
Жирак у Вікісховищі?

Зміст

Опис

Довжина 30 км. Площа водозбірного басейну 561 км². Похил річки 0,24 м/км. Долина трапецієподібна, неглибока, схили пологі, розорані. Заплава двостороння, завширшки 200—300 м, подекуди заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки 3—20 м, у пониззі до 15—20 м. Живлення мішане. Замерзає в грудні, скресає наприкінці березня. Використовується для господарських потреб.

Розташування

Жирак бере початок із джерел біля села Шили. Тече на північний схід і впадає до Горині біля західної околиці села Грибова, що на північний схід від Ланівців.

Основні праві притоки: Свинорийка, Буглівка, Жердь.

Над річкою розташовані м. Ланівці та близько 10 сіл.

Ботанічний заказник

У межах заплави річки між селами Пахиня та Влащинці Лановецького району розташований ботанічний заказник місцевого значення «Заплава річки Жирак».

Цікаві факти

• Уздовж усієї річки, від витоків до гирла, проходить залізниця Тернопіль — Шепетівка (відтинок Збараж — Ланівці).

Джерела

• Свинко Й. Жирак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 577. — ISBN 966-528-197-6.
• «Каталог річок України» — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
• Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Żyrak // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — Т. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.)