Відкрити головне меню

Жизномирський монастир Преображення Господнього

Жизномирський монастир Преображення Господнього — згромадження монахів у 17-18 століттях поблизу села Жизномир (нині Бучацького району Тернопільської області).

Жизномирський монастир Преображення Господнього
Тип споруди монастир
Розташування Flag of Ukraine.svg Україна

Історичні відомостіРедагувати

Заснований, за одними даними, у середині XVI ст. або раніше,[1] за іншими, як православний близько 1600 р. Збудований у 16001606 роках за матеріальної підтримки в основному дочки молдавського господаря Єремії Могили Марії Могилянки (послала гроші, ще не будучи дружиною Стефана Потоцького[2]) та її чоловіка — брацлавського воєводи Стефана Потоцького (надав ґрунт (тобто земельну ділянку), город, ліс[2]). Церква Преображення Господнього була зведена в оборонному стилі.

Монастир не раз зазнавав нападів ординців[3]. Під час нападів тут часто переховувались мешканці Жизномира, околиць, бо монастир був повністю оточений лісом.[4]

1700 р. приєднався до ЧСВВ. Серед актів Бучацького монастиря існувала (можливо, збереглась) грамота з підписом його засновника — белзького воєводи Стефана Александера Потоцького (внука фундаторки) від 3 червня 1715 р., за якою ігуменом монастиря призначався о. Сильвестр Тарасевич (до 1711 року він був останнім ігуменом Завалівського монастиря[5]). У 1724 році закритий і прилучений до Бучацького монастиря після смерті о. Сильвестра Тарасевича[2]. Баронч Садок вказує, що це було рішенням С. А. Потоцького з метою розвитку Бучацького монастиря.[6]

У 1781 році через мізерний дохід монастиря у церкві перестали відправляти служби. Будівлі та церкву монастиря сильно пошкодила пожежа 1798 р., яку спричинив пустельник, що тут мешкав.

Церква монастиря — одна з небагатьох пам'яток так званого триконхового типу церков.[7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Żyznomierz… — S. 925.
  2. а б в Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — C. 68.
  3. можна припустити, які його руйнували
  4. Залеський Осип. Крукова гора // Бучач і Бучаччина… — С. 480.
  5. батик Й., Кіцик Е., Пиндус Б. Завалів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 591. — ISBN 966-528-197-6.
  6. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. — S. 113. (пол.)
  7. Бевз М. Оборонна твердиня над Стрипою / Чин Святого Василія Великого // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 49—50 (січ.—лют.). — 32 с. — С. 28—29.

ЛітератураРедагувати