Жидко Геннадій Валерійович

Геннадій Валерійович Жидко (12 вересня 1965, Янгіабад, Ільїчівський район, Сирдар'їнська область, УзРСР — 16 серпня 2023, Москва, Російська Федерація) — російський воєначальник. Заступник Міністра оборони Російської Федерації — начальник Головного військово-політичного управління Збройних сил Російської Федерації з 12 листопада 2021 року. Герой Російської Федерації (2017), генерал-полковник (2020).

Жидко Геннадій Валерійович
рос. Геннадий Валерьевич Жидко
Народився 12 вересня 1965(1965-09-12)
Sardoba Districtd, Сирдар'їнська область, Узбецька РСР, СРСР
Помер 16 серпня 2023(2023-08-16)[1] (57 років)
Москва, Росія[1]
Поховання Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна  Росія
Діяльність офіцер
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов російська
Учасник Інтервенція Росії в Сирію і Російсько-українська війна (з 2014)
Військове звання генерал-полковник і генерал-лейтенант
Нагороди
Герой Російської Федерації
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами орден «За військові заслуги» медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня медаль «За відзнаку у військовій службі» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)

Біографія ред.

Народився 12 вересня 1965[2], за збігом — в день танкіста[3], в селі Янгіабад (Іллічівський район Сирдар'їнської області Узбецької РСР, нині — Сардобінського району Республіки Узбекистан).

У 1987 році закінчив Ташкентське вище танкове командне училище[4]..

Служив у 27-й гвардійській мотострілецькій дивізії Приволзького та Приволзько-Уральського військового округів з пунктом базування в селі Тоцьке Тоцького району Оренбурзької області, де пройшов шлях від командира взводу до командира дивізії, звання капітана і полковника отримав достроково[3]. Отримував заохочення за організацію вогневої підготовки від командувача військ П-УрВО генерал-полковника Олександра Баранова[5].

Був командиром 92-го мотострілецького полку з пунктом базування в Душанбе (Республіка Таджикистан)[6][2].

У 1997 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського, а в 2007 році — Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації[7][2].

З серпня 2007 року до липня 2009 року — командир 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу з пунктом базування у Волгограді[3]. Під час перебування на цій посаді продовжив роботу генерал-майора Олександра Лапіна з налагодження довірчих взаємин з військовими колективами, удосконалення бойової та технічної підготовки[3]. Також приступив до переведення дивізії на "контракт "[8][9].

З липня 2009 року по січень 2011 року — заступник командувача 20-ї гвардійської армії Московського, потім Західного військового округів зі штабом у Воронежі. З січня 2011 року по січень 2015 року — начальник штабу — перший заступник командувача 6-ї загальновійськової армії ЗВО з пунктом базування у Санкт-Петербурзі[10]. Брав участь у становленні даного з'єднання, за свої організаторські здібності був відзначений командувачем 6-ї армії генерал-майором Євгеном Устиновим[11], командувачем військ ЗВО генерал-полковником Аркадієм Бахіним[10].

З січня 2015 року до вересня 2016 року — начальник штабу — перший заступник командувача 2-ї гвардійської загальновійськової армії, з вересня 2016 року по листопад 2017 року — командувач 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу зі штабом у Самарі Армія під командуванням Жидко неодноразово брала участь у раптових навчаннях та перевірках[12], у ході яких показувала високу боєздатність та мобільність[13][14]. Під час проведення військових навчань «Захід-2017» підрозділи армії в найкоротші терміни були перекинуті з Самари на Кольський півострів[15].

20 лютого 2016 року присвоєно військове звання генерал-майора[16].

У грудні 2017 року посаду командувача 2-ї армії обійняв генерал-майор Рустам Мурадов[17][18][19].

Учасник військової операції Росії в Сирії, в 2016 генерал-майор Жидко обіймав посаду начальника штабу угруповання Збройних сил Російської Федерації в Сирії[20][21]. Нестандартне полководницьке мислення військового радника Жидко було відзначено начальником Генерального штабу ЗС Росії та першим заступником міністра оборони Росії генералом армії Валерієм Герасимовим[22][23][24].

9 травня 2017 року приймав парад на площі Куйбишева в Самарі, присвячений 72-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні[25].

З 22 листопада 2017 по 3 листопада 2018 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[26][27][28].

11 червня 2018 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[29].

У листопаді 2018 призначений командувачем військ Східного військового округу[30], замість Олександра Журавльова, який перейшов на посаду командувача військ Західного військового округу[31][32], 13 листопада представлений керівним складом у штабі округу в Хабаровську[33][34].

11 червня 2020 року присвоєно чергове військове звання генерал-полковника[35].

12 листопада 2021 призначений заступником міністра оборони Російської Федерації — начальником Головного військово-політичного управління Збройних Сил Російської Федерації[36][37].

За деякими даними, у травні 2022 року призначений командувачем російських військ, що беруть участь у вторгненні на територію України, змінивши генерала армії Олександра Дворнікова[38].

Помер 16 серпня 2023 року в Москві[39].

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б в https://www.vedomosti.ru/society/news/2023/08/16/990430-umer-bivshii-zamministra-oboroni-rossii-gennadii-zhidko
  2. а б в Военнослужащие, получившие награды за операцию в Сирии. Досье. ТАСС. 28 декабря 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 1 января 2018. 
  3. а б в г Александр Хроленко (29 апреля 2008). Главная высота. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018. 
  4. Жидко Геннадий Валериевич. Герои страны. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 1 января 2018. 
  5. Юрий Белоусов (22 ноября 2003). С прицелом на будущее. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018. 
  6. Алескендер Рамазанов (27 декабря 2001). «В декабре есть еще одна дата…». Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 1 января 2018. 
  7. а б в г Жидко Геннадий Валериевич. Министерство обороны России. Процитовано 13 апреля 2019. 
  8. Александр Хроленко (27 ноября 2007). Реалии контрактизации. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 1 января 2018. 
  9. Юрий Бородин (20 декабря 2007). До чего дошел прогресс…. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 1 января 2018. 
  10. а б Геннадий Миранович, Олег Починюк (6 марта 2012). Северо-западный рубеж. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 1 января 2018. 
  11. Олег Починюк (16 сентября 2011). Алгоритм успеха. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018. 
  12. Андрей Бондаренко (9 февраля 2016). Бросок на полигон Опук. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  13. Президент России на встрече с офицерами и заседании Совбеза РФ говорил о защите страны и ее жителей. Первый канал. 26 октября 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  14. Александр Балицкий (26 октября 2017). Президент поблагодарил офицеров и поставил им новые задачи. ВГТРК. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  15. Александра Джорджевич, Иван Сафронов (11 декабря 2017). Они сражались за Сирию. 11 российских генералов, отличившихся в арабской республике. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 14 июня 2018. 
  16. Указ Президента Российской Федерации «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и высших специальных званий». Газета «Красная звезда». 20 февраля 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  17. Командующим общевойсковой армией ЦВО в Поволжье назначен кавалер двух Орденов Мужества генерал-майор Рустам Мурадов. Министерство обороны России. 7 декабря 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 4 января 2018. 
  18. Андрей Борсуков (7 декабря 2017). Командарм назначен. Дмитрий Азаров провел встречу с новым командующим 2-й гвардейской армии Рустамом Мурадовым. Волжская коммуна. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 4 января 2018. 
  19. Личному составу 2-й гвардейской общевойсковой армии представили нового командующего. Телерадиокомпания «Губерния». 7 декабря 2017. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 4 января 2018. 
  20. Жидко: в Сирии проявились положительные изменения в российских ВС. ТАСС. 17 сентября 2016. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018. 
  21. Назначены два новых замначальника Генштаба ВС России. РИА Новости. 29 ноября 2017. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  22. Начальник Генерального штаба ВС РФ генерал армии Валерий Герасимов посетил Военную академию Генштаба в день ее 185-летия. Военная академия Генерального штаба Вооружённых сил Российской Федерации. 8 декабря 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 4 января 2018. 
  23. Дмитрий Семёнов, Александр Тихонов (9 декабря 2017). Армия России: динамика развития. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 1 января 2018. 
  24. Виктор Худолеев (10 декабря 2017). Школа полководцев. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 1 января 2018. 
  25. Около 30 тыс. человек пришли посмотреть военном параде в Самаре. Министерство обороны России. 9 мая 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 июня 2018. 
  26. Александр Пинчук, Виктор Худолеев (29 ноября 2017). Штандарты в надёжных руках. Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  27. Главкомом ВКС назначен Сергей Суровикин. ТАСС. 29 ноября 2017. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018. 
  28. Командующий группировкой российских войск в Сирии возглавил ВКС. РИА Новости. 29 ноября 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018. 
  29. Указ Президента Российской Федерации от 11.06.2018 № 298 «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и классных чинов». Официальный интернет-портал правовой информации. 11 июня 2018. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 14 июня 2018. 
  30. [1] — Российское военное обозрение. — «Военинформ» Минобороны России, 2018, ноябрь. — С. 77—78. Архівовано з джерела 25 травня 2021
  31. Иван Сафронов (12 ноября 2018). Сирийский опыт передали Западу и Востоку. Определены новые командующие военными округами. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 13 ноября 2018. 
  32. Восточный военный округ возглавил воевавший в Сирии генерал. Коммерсантъ. 13 ноября 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 13 ноября 2018. 
  33. Командующим войсками Восточного военного округа назначен генерал-лейтенант Геннадий Жидко. Министерство обороны России. 13 ноября 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 13 ноября 2018. 
  34. В Хабаровске представили нового командующего ВВО. РИА Новости. 13 ноября 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 13 ноября 2018. 
  35. Указ Президента Российской Федерации от 11.06.2020 № 383 «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и высшего специального звания». Официальный интернет-портал правовой информации. 11 июня 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 12 июня 2020. 
  36. В Восточном военном округе сменился командующий. Дебри-ДВ. 13 ноября 2021. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 ноября 2021. 
  37. ГлавПУР возглавил генерал из Хабаровска. Дебри-ДВ. 14 ноября 2021. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 ноября 2021. 
  38. В апреле командовать российской армией в битве за Донбасс назначили генерала Дворникова. Он попытался наладить координацию войск — но, кажется, его уже сменили. Meduza. 1 июня 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 2 июня 2022. 
  39. У Росії помер колишній заступник Шойгу, який командував окупантами в Україні. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 серпня 2023. 
  40. Встреча с военнослужащими – участниками антитеррористической операции в Сирии (видео). Президент России. 28 декабря 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 декабря 2017. 
  41. Награждённые государственными наградами Российской Федерации. Президент России. 28 декабря 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 декабря 2017. 
  42. Встреча с военнослужащими – участниками антитеррористической операции в Сирии. Президент России (рос.). 28 грудня 2017. Процитовано 16 серпня 2023.