Живко Валентина Степанівна

майстриня художньої кераміки

Валентина Степанівна Живко (нар. 9 квітня 1950, Краснодон, Ворошиловградська обл. (нині Луганська обл.) — 10 грудня 2018) — майстриня художньої кераміки. Член НСМНМУ (1990).[1]

Живко Валентина Степанівна
Народилася 9 квітня 1950(1950-04-09)
Сорокіне, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Померла 10 грудня 2018(2018-12-10) (68 років)
Країна  Україна
Діяльність керамістка, гончарка
Членство Національна спілка майстрів народного мистецтва України

Життєпис ред.

Народилася Валентина Живко у Краснодоні на Донбасі де батько працював шахтарем. У віці 5 років сім'я повернулася на Вінниччину у село Бубнівка звідкіля були родом батьки. Після закінчення школи навчалася на швачку.

Мистецтву кераміки та гончарства Валентина Живко навчалася у Фросини Міщенко. З 1995 року працювала на виробничо–художньому об'єднанні «Бубнівська кераміка» на Гайсинщині Вінницької області, яке було створене за підтримки Національної спілки майстрів народного мистецтва України[2]. Вела гурток кераміки у місцевій школі.

У гончарних виробах майстриня часто використовувала рослинні орнаменти, картини побу­ту, народні образи та еле­менти українського села.

В останні роки Валентина Степанівна створила серію робіт із білої глини, це коники і баранці, які мають мінімум розпису, або зовсім його позбавлені, прикрашені декоративними елементами — грива, хвіст, прикраси на грудях і на ногах. У роботах із білої глини майстриня основний акцент ставить на фактурність, що надає їм самобутності.

Учасниця всеукраїнського симпозіум кераміки у смт. Седнів Чернігівської області (1988). Учасниця пленера гончарів у Бубнівці.

Померла 10 грудня 2018 року після перенесеного інсульту у селі Бубнівка.

Виставки ред.

Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок, пленерів гончарів у Бубнівці!

Персональні виставки відбулися у Києві, Вінниці (2009). Остання виставка відбулася у Вінницькому обласному центрі народної творчості, на якій художниця представила картини у стилі народного малярства[3].

Вироби ред.

У традиціях бубнівської кераміки створювала миски, глечики, горщики, куманці, барильця, баранці, підсвічники, дитячі іграшки.

Вироби зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, Вінницькому краєзнавчому музеї, Музеї історії міста Ладижина Вінницької області, МУНДМ, Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ).

Основні вироби

«Баранець», 2008 р.

Казкові звірі — леви, баранці, коники.

Миски, посудини для вареників, вази, підсвічники.

Примітки ред.

  1. Т. І. Макаревич (2009). Живко Валентина Степанівна. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 30.01.22.
  2. Таланти Гайсинщини. Гайсинська централізована бібліотечна система (ЦБС). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано (30.01.2021).
  3. Тетяна Бойчук. Живко Валентина Степанівна. Вінницький обласний центр народної творчості. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 07.02.2022.

Посилання ред.