Железняк Олеся Володимирівна
Олеся Володимирівна Железняк (нар.. 11 листопада 1974, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська актриса театру, кіно та дубляжу, телеведуча та співачка українського походження. Заслужена артистка Російської Федерації (2020)[2]. Незважаючи на українське коріння та роки праці в українських серіалах підтримує путінський режим та виправдовує війну в Україні[3][4][5].
Железняк Олеся Володимирівна | |
---|---|
Олеся Владимировна Железняк | |
Дата народження | 11 листопада 1974[1] (49 років) |
Місце народження | Москва, Російська РФСР, СРСР |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
Професія | акторка, телеведуча, співачка |
Кар'єра | 2000 — дотепер |
Нагороди | |
IMDb | ID 1127988 |
olesyazheleznyak.ru | |
Железняк Олеся Володимирівна у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народилася 11 листопада 1974 року в Москві[6]. У дитинстві займалася в хореографічній студії[6][7].
У 1999 році закінчила Російську академію театрального мистецтва (курс Марка Захарова) і була прийнята до групи Московського театру імені Ленінського комсомолу. Першим її спектаклем був «Варвар та єретик»[7][8]. Стала популярною після успішного кінодебюту у фільмі «Конвалія срібляста».
Брала участь у шоу «Льодовиковий період-2» у парі з Максимом Марініним, була ведучою проєкту телеканалу НТВ «Ти суперстар!».
У 2015 році дублювала роль Печалі у мультиплікаційному фільмі «Думками навиворіт».
Родина ред.
- Батько: Володимир, помер, працював вантажником.
- Мати: Лідія, померла, працювала швачкою.
- Старша сестра, Людмила, за фахом бібліотекарка, працює менеджером.
- Старша сестра, середня з усіх, Оксана, за фахом продавщиця, працює менеджером.
Особисте життя ред.
Одружена з актором Спартаком Сумченком (нар.. 1973). У подружжя четверо дітей: Савелій (нар. 12 серпня 2003), Агаф'я (нар. 6 листопада 2006), Прохор (нар. 7 листопада 2010)[9][10] та Хома (нар. 8 листопада 2013)[11][12].
Творчість ред.
Ролі у театрі ред.
Ленком ред.
- 1997 — «Варвар і єретик» за романом «Гравець» Федора Достоєвського. Режисер: Марк Захаров[7]
- «Візит старої дами» Фрідріха Дюрренматта. Режисер: Олександр Морфов — Клара Цаханассьян, дружина Ілла[13]
- «Юнона та Авось»
- «Божевільний день, або Одруження Фігаро»
- «Містифікація»
- «Жорстокі ігри» Олексія Арбузова
- «Королівські ігри» Григорія Горіна
- 2001 — «Блазень Балакірєв» за п'єсою Григорія Горіна. Режисер: Марк Захаров
- «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова. Режисер: Марк Захаров
Незалежний театральний проект ред.
- 2002 — «Трактирниця»[14] за п'єсою Карло Ґольдоні — Деяніра
- 2004 — «Боїнг-Боїнг»[15] по пьесе Марка Камолетти
- 2005 — «Жорстокі танці»[16] Танцювальний марафон за мотивами роману Хораса Маккоя «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» — Сюзі
Театр на Малій Бронній ред.
- «Веселе життя і сумна смерть французької артистки Адрієнни Лекуврер» Ежена Скріба — Адрієнна Лекуврер
Театральне агентство «Арт-Партнер XXI» ред.
- 2004 — «Бєстолоч» Марка Камолетті. Режисер Р. Самгін — Ганна
- 2015 — «Сеанс гіпнозу для сімейної пари» за п'єсою В. Сигарьова «Детектор брехні». Режисер Георгій Цнобіладзе — Надія
Сучасний театр антрепризи ред.
- «Вокзал на трьох». Режисер: Роман Самгін
Театральна компанія «Маскарад»
- 2011 — «Ліс» Олександра Островського. Режисер Р. Самгін — Уліта
- 2012 — «Пігмаліон» Бернарда Шоу. Режисер Р. Самгін — Еліза Дуліттл
- 2015 — «Дуенья» Р. Шерідан. Режисер Р. Самгін — Дуенья
- 2019 — «СУПЕРSTARS» Режисер Р. Самгін — Лола Бенкс
Фільмографія ред.
Рік | Назва | Роль | |
---|---|---|---|
2000 | ф | Вітрина | Варя Шилкіна |
2000 | ф | Конвалія срібляста | Зоя Мисочкіна, провінційна дівчина, що стала «зіркою» |
2002 | с | Провінціали | Кармен |
2002 | с | Фитиль (випуск №418 «Школа вичавлювання») | шкільна вчителька |
2002 | тф | Блазень Балакірєв | Дуня |
2003 | с | Замислив я втечу | Іра |
2004—2005 | с | Обережно, Задов! | директор музею[17] (1 сезон: 1 серия) / Света (2 сезон: 12 серия) |
2004—2006 | с | Моя прекрасна нянька | Галя Копилова |
2005 | с | Парі | покоївка |
2006 | с | Великі дівчатка | дівчина |
2006 | с | Веселі сусіди | Олена Василівна Харіна |
2006 | с | Московська історія | Зінаїда |
2007 | с | Королі гри | Елла Ручейкіна |
2008 | с | Любов на районі | Ксю, мама Ані |
2008 | с | Моя прекрасна нянька 2. Життя після весілля | Галя Копилова |
2008 | ф | Парі | Катя |
2009 | с | Сільська комедія | Нонна Громова |
2009 | ф | Кохання у великому місті | Пелагея |
2009 | ф | Зовсім інше життя | таксистка Шура |
2009 | ф | Диво | Аня Андрєєва |
2010 | ф | Як козаки... | знімалася |
2010 | ф | Борцю не боляче | мати Славика |
2010 | с | Свати 4 | Лариса |
2011 | с | Свати 5 | Лариса |
2011—2012 | с | Молодята | Яна, що вигулює собак, подруга Андрія Петровича (2-й сезон) |
2012 | ф | 8 перших побачень | Зінаїда Іванівна, менеджерка |
2012 | ф | Білий мавр, або Інтимні історії про моїх сусідів | агент Михайла Речнікова |
2012 | ф | Нічна зміна | «чай-кава» |
2012 | ф | Няньки | Валентина, керівниця агентства |
2012 | ф | Зі мною ось що відбувається | Настя |
2012 | с | Свати 6 | Лариса |
2015 | ф | Лікар | Поліна |
2015 | ф | Чужа мила | Антоніна Іванівна Капустіна |
2015 | ф | Пуанти для плюшки | Ольга, сусідка Наталії |
2016 | ф | Країна чудес | Людмила Сергіївна, мати нареченого |
2017 | ф | Везучий випадок | Маша, дружина Валери |
2018 | ф | День до | Соня Парамонова |
2020 | с | СидЯчивдома | Тетяна Іллівна |
2020 | с | Казанова | Лариса Тимурівна Погосян, директорка колгоспного ринку в Ростові-на-Дону |
2020 | с | Міс Поліція | Марина |
2021 | с | Ку-Ку | Лариса |
2021 | с | Свати 7 | Лариса |
2021 | с | Товариш майор | |
2021 | ф | Молоко | жінка в парку |
2021 | с | Гранд 5 | |
2022 | ф | бути | бабуся |
2022 | с | Орлінська Таємниця Венери | |
2022 | с | Орлінська Стріли Нептуна | |
2023 | ф | Яга | Кікімора |
Дубляж ред.
- Головоломка / Inside Out — Смуток
- Папуга Club — мавпа Джульєта
- Лентяйка Василіса — равлик
- Гурвінек. Чарівна гра — Міс Сіскін
Телебачення ред.
Дискографія ред.
- 1999 — Ностальгия
- 2006 — Я продолжаю жить
- 2009 — Телефонный разговор
- 2012 — Кафешка
Визнання та нагороди ред.
- Лауреат премії «Чайка-2002» та премія газети «Московський комсомолець» за роль у виставі «Приборкання приборкувачів»
- Лауреат премії Міжнародного фонду ім. Є. П. Леонова та премії «Дебют» за участь у виставі «Жорстокі ігри»[18]
- Премія газети «Московський комсомолець» за роль у виставі «Блазень Балакірєв»
- Лауреат премії Міжнародного фонду ім. Є. П. Леонова та премії «Московські дебюти» за роль у спектаклі «Візит дами» (сезон 2008—2009)
- Заслужена артистка РФ (2020)[19].
- Лауреат премії «Кришталева турандот» (2021) за найкращу жіночу роль — Голда в «Поминальній молитві» театру «Ленком Марка Захарова»[20].
Санкції ред.
Олеся Железняк засуджується за порушення Державного кордону України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. Незаконна гастрольна діяльність в анексованому Криму. Железняк є фігуранткою бази Миротворець.[21]
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 07.12.2020 № 755 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Зірка "Сватів" Железняк спантеличила привітанням Путіна і нарвалася на хейт українців
- ↑ Z-падение Эрнста, Преснякова, Гагариной. Как знаменитости оказались за войну?
- ↑ Зірка "Сватів" видала маячню про Зеленського: "Несе зло"
- ↑ а б Биография Олеси Железняк. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ а б в ЖЕЛЕЗНЯК Олеся Владимировна [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] на сайте rusactors.ru
- ↑ «Варвар и еретик». Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Олеся Железняк назвала сына Прохором. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Олеся Железняк снова беременна. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Олеся Железняк назвала новорожденного сына Фомой (рос.). Комсомольская правда в Украине. 4.12.2013. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
- ↑ Судьба человека / Телеканал «Россия 1». m.russia.tv (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
- ↑ «Ленком» влез в кредит. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ «Трактирщица» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] Архів вистав «НТП».
- ↑ «Боинг-Боинг» [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] Архів вистав «НТП».
- ↑ «Жестокие танцы» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] Архів вистав «НТП».
- ↑ 2 серия «Осторожно, Задов! Ограбление». Дмитро Нагієв. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Олеся Железняк: Важно взять зрительный зал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 07.12.2020 № 755 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Премия "Хрустальная Турандот" назвала лауреатов двух сезонов. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 21 червня 2021.
- ↑ FBI. Железняк Олеся Владимировна. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 16 березня 2023.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Олеся Желєзняк на сайті Ленкома [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Железняк Олеся Володимирівна на сайті IMDb (англ.)