Ждани
Ждани́ — село в Україні, у Сенчанській сільській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 1004 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Жданівська сільська рада.
| село Ждани | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Тер. громада | Сенчанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53060290080033101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1004 |
| Поштовий індекс | 37510 |
| Телефонний код | +380 5361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′58″ пн. ш. 33°12′6″ сх. д. / 50.19944° пн. ш. 33.20167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
101 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37510, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Ждани |
| Карта | |
  Ждани | |
 Ждани | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.Село Ждани знаходиться на берегах річки Сулиця, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Скоробагатьки, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Окіп (Лубенський район).
Історія
ред.На карті французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана 1630-тих років с. Ждани позначено як значний населений пункт.
Найдавніша письмова згадка про село зустрічається у Переписних книгах 1666 року, де зазначено, що Ждани входили до Сенчанської сотні.
1691 року, 17 грудня Іван Мазепа дарує Стефану Петровському с. Ждани Сенчанської сотні.[1]
Щодо виникнення села, за однією із версій, ще за часів Київської Русі було досить розповсюджене ім'я Ждан, яке вже у XVI — XVII століттях трансформувалось у козацькі прізвища. Наприклад у реєстрі Сенчанської сотні за 1649 рік зустрічаються козаки з прізвищами Ждан, Жадан, Жданко.
У 1744 році у селі збудовано дерев'яну церкву на мурованому цоколі на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці. Проіснувала вона до 1864 року, коли на її місці звели нову цегляну церкву з прибудованою дзвіницею.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 229 жителів села[2].
Під час Другої світової війни у вересні 1941 року Ждани і його округа були ареною боїв військ Південно-Західного фронту в оточенні. 20 вересня 1941 року за 4 км на північний захід від села, біля хутора Дрюківщина в урочищі Шумейкове, гітлерівцями було оточено і знищено штаб та Військову Раду Південно-Західного фронту. У селі загинув командир 62-ї стрілецької дивізії полковник Тимошенко М. П. Місце його поховання невідоме. У селі дві братські і дві одиночні могили воїнів Червоної Армії, які загинули у вересні 1941 року.
Населення
ред.За Всесоюзним переписом 1926 року село входило до Сенчанського району було господарств 610, населення 2967 осіб, з яких 1445 чоловіків та 1522 жінок.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1241 особа, з яких 522 чоловіки та 719 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 998 осіб[4].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,10 % |
| російська | 0,80 % |
| румунська | 0,10 % |
Економіка
ред.- Молочно-товарна ферма.
- «Заповіт», сільгосппідприємство.
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Дитячий садочок.
- Школа.
- Будинок культури.
У мистецтві
ред.Назва села згадується у романі Ліни Костенко «Берестечко»:
|
О Дар-Надія! Ждани та Бояни. Іркліїв. Мліїв. Злобин. Веремій. |
|
Відомі люди
ред.В Жданах народилися:
- Комарецька Любов Василівна (1897-1987) — українська актриса театру і кіно. Заслужена артистка УРСР.
- Манойленко Юлія Анатоліївна — українська поетеса, член НСПУ, авторка 7 поетичних книг, лауреат літературних премій.
- Петровський Василь Васильович — новатор виробництва, майстер модельного цеху, бригадир Коростенського фарфорового заводу імені Дзержинського Житомирської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
- Пономаренко Василь Дмитрович — поет, публіцист. Входив до Спілки письменників СРСР. Почесний громадянин міста Моздок.
- Пономаренко Микола — український філософ і письменник.
- Яременко Василь Михайлович — народний артист України, почесний громадянин міста Житомир.
Примітки
ред.- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 71. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- ↑ Ждани. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
ред.- Погода в селі Ждани [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]