Жаїр Болсонару

бразильський політик, президент Бразилії (с 2019 року)

Жаї́р Мессіа́с Болсона́ру (порт. Jair Messias Bolsonaro; 21 березня 1955(19550321)) — бразильський політик, військовик, 38-й президент Бразилії1 січня 2019 року)[6]. Народився в Гліцеріо, Сан-Паулу, Бразилія. Випускник Агульяс-Неграської військової академії (1977). Служив у сухопутних силах Бразилії (19711988), капітан. Радник муніципальної ради Ріо-де-Жанейро (19891991). Член Палати депутатів Бразилії1991). Член Соціал-ліберальної партії2018).

Жаїр Болсонару
порт.-браз. Jair Bolsonaro
Jair Bolsonaro em sua posse.jpg
Прапор
38-й президент Бразилії
Прапор
з 1 січня 2019
Віце-президент: Амілтон Моуран
Попередник: Мішел Темер
 
Ім'я при народжені: порт.-браз. Jair Messias Bolsonaro
Народження: 21 березня 1955(1955-03-21)[1][2] (65 років) або 1955[3]
Glicériod, Сан-Паулу, Бразилія[1]
Національність: білі мешканці Бразиліїd
Країна: Бразилія
Релігія: Римо-католицька церква[4]
Освіта: Військова академія Агульяс-Неграсd
Партія: Соціал-ліберальна партія
Шлюб: Мішель Болсонару[5]
Діти: Flávio Bolsonarod, Carlos Bolsonarod, Eduardo Bolsonarod, Renan Bolsonarod і Laura Bolsonarod
Автограф: Signature of Jair Bolsonaro.svg
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Закінчивши престижну Військову академію Агульяс-Неграс в 1977 році, був армійським десантником і артилеристом в роки воєнного режиму. Після його падіння пішов в політику. Відслуживши 17 років, дослужився до звання капітана. Здобув популярність в 1986 році за інтерв'ю журналу «Veja», в якому нарікав на низькі зарплати в армії та звільнення офіцерів через бюджетні скорочення.

Вперше був обраний до міськради Ріо-де-Жанейро в 1988 році, відтоді сім разів ставав депутатом національного парламенту. На загальних виборах у Бразилії у 2014 році за нього проголосувало найбільше виборців штату Ріо-де-Жанейро (464 тис. Голосів).

Змінив безліч партій (Християнсько-демократичну, прогресистського, реформістські-прогресистську, Бразильську трабальїстська, Партію ліберального фронту). Член Соціал-християнської партії (PSC) з березня 2016 року, в 2017 році намагався очолити партію «Патріота», але в підсумку у 2018 році вступив в Соціал-ліберальну партію.

Висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2018 року. Став першим кандидатом в цих перегонах, що зібрав 1 мільйон реалів пожертвувань під час кампанії: за перші 59 днів він в середньому отримував від виборців по 17 тисяч реалів щодня[7]. З моменту арешту пріоритетного кандидата Партії трудящих Лула да Сілви в квітні 2018 року кандидатура Болсонару вела в опитуваннях громадської думки[8], хоча вони спочатку і передрікали йому поразки у другому турі від таких кандидатів, як Алвеш Алкмін, Фернанду Аддад, Сіру Гомеш і, можливо, Марина Сілва[9].

6 вересня 2018 року, спілкуючись з виборцями під час передвиборчого мітингу в місті Жуіс-ді-Фора, отримав ножове поранення в живіт і був доставлений в лікарню, де переніс дві термінові операції[10]

7 жовтня 2018 року одержав за підсумками виборів 46,06 % голосів і вийшов у другий тур разом з кандидатом Партії трудящих Фернанду Аддадом, якого підтримали 29,24 % виборця[11]

28 жовтня 2018 року здобув перемогу на Загальних виборах в Бразилії 2018 року з 55,13 % дійсних голосів та був обраний 38-м Президентом Бразилії[12]. Після інавгурації, з 1 січня 2019 року офіційно приступить до виконання обов'язків 38-го президента республіки.

13 березня 2020 року під час пандемії Covid-19, у Болсонару діагностували коронавірус[13].

ПоглядиРедагувати

Відомий своїми правими, націоналістичними й консервативними поглядами та скандальними заявами. Зокрема, він є затятим прихильником військової диктатури і репресій 1964—1985 років, виправдовує тортури та страти як «законну практику»[14] і закликає до їх застосування. Своє голосування за імпічмент Ділмі Русеф він присвятив діячеві військового режиму, який керував програмою тортур політв'язнів — поміж тисяч підданих їм людей була і колишня «міська партизанка» Ділма Русеф. Син Болсонару, теж депутат, присвятив свій голос генералу, відповідального за військовий переворот 1964 року. Заявляв, що диктатурі варто було усунути більше людей за допомогою повернення практики страт[15].

Є непримиренним критиком сучасної демократії і лівих сил[16]. Неодноразово виступав із заявами, які розцінювалися як расистські[17], гомофобні та жінконенависницькі; називав чорних активістів «тваринами, яким пора в зоопарк», критикує квоти і іншу підтримку дискримінованим групам[18], вкрай негативно налаштований до прав ЛГБТ[19], часто ображає жінок-політиків. За кинуте ним під час перепалки з депутатом Марією ду Росаріо (яка назвала його «гвалтівником») зауваження, що «вона навіть не гідна бути ним згвалтованою»[20], був засуджений судом до штрафу за моральну шкоду[21]. Виступає за економічно ліберальний курс[22], проти земельної реформи, секуляризму та легалізації наркотиків[23].

Зразками для наслідування він називав перуанського президента Альберто Фухіморі, що розігнав парламент та пізніше засудженого за численні злочини до 25-літнього ув'язнення, і Дональда Трампа, перемогою з правопопулістськими гаслами якого, він надихається. Американський журналіст Гленн Грінвальд називав Болсонару «самою мізогінною, сповненою ненависті виборною посадовою особою в світі»[24]. Британський журнал The Economist описував його як «радикала», «релігійного націоналіста», «правого демагога» і «апологета диктаторів»[25].

Жаїр Болсонару пообіцяв у разі свого обрання на посаду президента Бразилії закрити представництво ПНА в своїй країні, оскільки «Палестина — це не держава»[26]

Вважається, що Болсонару є найбільш проамериканським кандидатом у Бразилії з 1980-х років. Члени PSL заявили, що, якщо він буде обраний, він суттєво покращить відносини між Сполученими Штатами та Бразилією.[27]

На початку 2018 року він підтвердив, що його «поїздка до п'яти демократичних країн — Ізраїлю, Сполучених Штатів, Японії, Південної Кореї та Тайваню показала, які ми будемо, і ми хочемо приєднатися до хороших людей». Болсонару висловив недовіру до Китаю протягом президентської кампанії, заявивши, що вони «хочуть купити Бразилію»[28]. Болсонару сказав, що він хоче продовжувати вести справи з китайцями, але він також заявив, що Бразилія повинна «покращувати [економічні] угоди» з іншими країнами без будь-якого «ідеологічного порядку деного»[29]. Під час президентської кампанії 2018 року Болсонару заявив, що він зробить значні зміни у зовнішніх відносинах Бразилії, заявивши, що «МЗС повинен обслуговувати ці цінності, які завжди були пов'язані з бразильським народом».[30]

Виконуючи передвиборчі гасла, з 2019 року у пріоритетах політики новообраного президента Бразилії проводиться політика знеліснення, розширення промисловості, включаючи масове відкриття заповідних територій для потреб сільського господарства, видобутку корисних копалин.[31] Зміни щодо декриміналізації знеліснення були закріплені законодавчо, що посилило політичне протистояння у суспільстві, посилило зовнішньополітичний тиск на країну зі сторони країн ЄС.[32]

Дії під час пандемії коронавірусуРедагувати

Навіть перехворівши коронавірусом, він легковажно ставився до розповсюдження цієї хвороби у Бразилії, називав її "грипком". Він був проти введення карантину у країні. Це стало однією з причин, чому у Бразилії було найбільше хворих із Латиноамериканських країн.[33] За травень президент Жаїр Болсонару звільнив двох міністрів охорони здоров'я тому, що вони відмовлялися підтримувати його у тому, що вірус не страшний і немає потреби вводити карантин.[34]

ПрезидентствоРедагувати

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі представив план проведення реформ в Бразилії. Зміни покликані зробити країну більш привабливою для інвестицій. Болсонару говорив про боротьбу з корупцією та відмиванням капіталів, яка допоможе «змінити ставлення до Бразилії в світі».

«До кінця мого президентського терміну Бразилія увійде в число п'ятдесяти найкращих країн світу для ведення бізнесу», — заявив він.

Бразильський президент також повідомив про намір тісно співпрацювати з Всесвітньою торговою організацією в питаннях міжнародної торговельної практики.

«Нашою місією є гармонізація між охороною довкілля та біорізноманіттям, з одного боку, та економічним розвитком», — сказав він.[35]

ЦитатиРедагувати

Про катування і смертну каруРедагувати

Смертна кара буде перешкоджати злочинності. Я ніколи не бачив, щоб хтось, страчений на електричному стільці, знову вбив когось. Смертна кара повинна застосовуватися в разі будь-якого умисного злочину.

Про схожість з ТрампомРедагувати

Трамп зіткнувся з тими ж нападками, з якими стикаюся і я — що він гомофоб, фашист, расист, нацист, — але люди вірили в його платформу, і я вболівав за нього.

Про гомосексуальністьРедагувати

Я проти. Не можу прийняти, що, відкриваючи двері своєї квартири, я стикаюся з парою геїв, які прощаються, цілуючись в губи, і мій син бачить все це.

Про жінок і свою єдину донькуРедагувати

У мене п'ятеро синів. Четверо народилися чоловіками, а в останньому випадку я дав слабину — і вийшла жінка.

Про демократіюРедагувати

Я прихильник диктатури. Ми ніколи не вирішимо серйозних національних проблем з цією безвідповідальною демократією[36].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Jair Bolsonaro — 1913.
  2. GeneaStar
  3. Czech National Authority Database
  4. Como Bolsonaro, Marina e Daciolo se tornaram evangélicos — que somam um quarto do eleitorado brasileiro // ÉpocaEditora Globo, 2018. — ISSN 1415-5494
  5. Silas Malafaia celebra casamento do deputado Bolsonaro na Mansão Rosa // Último Segundo — 2013.
  6. Jair Bolsonaro é eleito presidente do Brasil (pt-BR). Процитовано 2018-10-31. 
  7. Bolsonaro é 1º presidenciável a arrecadar mais de R$ 1 milhão em vaquinha - Notícias - UOL Eleições 2018. UOL Eleições 2018 (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  8. Carazza, Bruno (2018-07-12). Will Brazil’s Next President Be a Far-Right Nationalist?. Foreign Affairs (en-US). Процитовано 2018-10-21. 
  9. Bolsonaro mantém liderança, mas perde para adversários no 2º turno, diz pesquisa - Política - Estadão. Estadão (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  10. Brasile, accoltellato durante il comizio il candidato di estrema destra. LaStampa.it (it-IT). Процитовано 2018-10-21. 
  11. Election au Brésil : le candidat de l’extrême droite largement en tête au premier tour de la présidentielle. Le Monde.fr (fr-FR). Процитовано 2018-10-21. 
  12. Jair Bolsonaro é eleito presidente do Brasil (pt-BR). Процитовано 2018-10-31. 
  13. Президент Бразилії заразився коронавірусом. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-03-13. 
  14. Terra - ISTO GENTE - Entrevista: Jair Bolsonaro. 2013-05-31. Процитовано 2018-10-21. 
  15. Opinion | Brazil Flirts With a Return to the Dark Days (en). Процитовано 2018-10-21. 
  16. Em entrevista, Bolsonaro diz que MEC abre as portas para homossexualidade e pedofilia - Notícias - Política. Política (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  17. “I wouldn’t rape you because you’re not worthy of it.”. NewsComAu. Процитовано 2018-10-21. 
  18. Para ministra da Igualdade Racial, declarações de Bolsonaro são caso explícito de racismo - Notícias - Política. Política (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  19. Bolsonaro: "prefiro filho morto em acidente a um homossexual". Terra (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  20. Planas, Roque (2014-12-11). Brazilian Congressman Tells Colleague She's Not Worth Raping. Huffington Post (en-US). Процитовано 2018-10-21. 
  21. STJ determina que Bolsonaro indenize Maria do Rosário por danos morais. Folha de S.Paulo. Процитовано 2018-10-21. 
  22. Você atingiu o limite de 5 reportagens por mês. www1.folha.uol.com.br (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  23. Brasil - NOTÍCIAS - Jair Bolsonaro: "Sou preconceituoso, com muito orgulho". revistaepoca.globo.com. Процитовано 2018-10-21. 
  24. Greenwald, Glenn; Fishman, Andrew (2014-12-11). The Most Misogynistic, Hateful Elected Official in the Democratic World: Brazil’s Jair Bolsonaro. The Intercept (en-US). Процитовано 2018-10-21. 
  25. Jair Bolsonaro hopes to be Brazil’s Donald Trump. The Economist (en). Процитовано 2018-10-21. 
  26. Bolsonaro promete retirar embaixada da Palestina do Brasil - Política - Estadão. Estadão (pt-BR). Процитовано 2018-10-21. 
  27. Will Brazil’s Jair Bolsonaro Become Trump’s New Best Friend?. Observer (en-US). 2018-10-07. Процитовано 2018-10-21. 
  28. Presidential candidates present a drastic turn in foreign policyJair Bolsonaro (PSL) promises to break Brazil's traditional diplomatic positions while Fernando Haddad - Manchikoni. Manchikoni (en-US). Процитовано 2018-10-28. 
  29. Bolsonaro quer campo de refugiados em Roraima - Política - Estadão. Estadão (pt-BR). Процитовано 2018-10-28. 
  30. Veja as propostas de Bolsonaro e Haddad para a política externa. Agência Brasil (pt-br). 2018-10-26. Процитовано 2018-10-28. 
  31. Rhett A. Butler (27.12.2019). 2019: The year rainforests burned. news.mongabay.com (en). 
  32. Brazil guts environmental agencies, clears way for unchecked deforestation. news.mongabay.com. 10.06.2019. 
  33. Лідер Бразилії обурився запитанню про значну смертність від коронавірусу, Українська правда, 30 квітня 2020
  34. «Це просто грип»: Бразилія на порозі епідемії коронавірусу, але президент заперечує загрозу, Громадське, 30 березня 2020
  35. Болсонару в Давосі представив нову Бразилію. DT.ua. Процитовано 2019-06-03. 
  36. Латиноамериканський Трамп. Новим президентом Бразилії став політик-расист і жінконенависник. Процитовано 2018-10-31. 

ПосиланняРедагувати