Жаїр Болсонару

бразильський політик, президент Бразилії (с 2019 року)

Жаї́р Мессіа́с Болсона́ру (порт. Jair Messias Bolsonaro; 21 березня 1955(19550321)) — бразильський ультраправий політик[9], військовик, 38-й президент Бразилії1 січня 2019 року)[10]. Народився в Гліцеріо, Сан-Паулу, Бразилія. Випускник Агульяс-Неграської військової академії (1977). Служив у сухопутних військах Бразилії (19711988), капітан. Радник муніципальної ради Ріо-де-Жанейро (19891991). Член Палати депутатів Бразилії1991). Член Соціал-ліберальної партії2018).

Жаїр Болсонару
порт.-браз. Jair Bolsonaro
Прапор
Прапор
38-й президент Бразилії
Прапор
Прапор
1 січня 2019 — 1 січня 2023
Віце-президент: Амілтон Моуран
Попередник: Мішел Темер
Наступник: Луїс Інасіу Лула да Сілва
Прапор
Прапор
Федеральний депутат від штату Ріо-де-Жанейро
1 лютого 1991 — 1 січня 2019
 
Ім'я при народженні: порт.-браз. Jair Messias Bolsonaro
Народження: 21 березня 1955(1955-03-21)[1][2] (68 років)
Глісеріуd, Сан-Паулу, Бразилія[2]
Країна: Бразилія
Релігія: християнство
Освіта: Військова академія Агульяс-Неграсd
Партія: Ліберальна партіяd
Батько: Персі Жералжу Болсонаруd[3]
Шлюб: Рожерія Нанчіс Нуніс Брагаd[4], Ана Крістіна Сікейра Валліd[5][6][7] і Мішель Болсонару[8]
Діти: Флавіу Болсонаруd, Карлус Болсонаруd, Едуарду Болсонаруd, Ренан Болсонаруd і Лаура Болсонаруd
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Закінчивши престижну Військову академію Агульяс-Неграс в 1977 році, був армійським десантником і артилеристом в роки воєнного режиму. Після його падіння пішов в політику. Відслуживши 17 років, дослужився до звання капітана. Здобув популярність в 1986 році за інтерв'ю журналу «Veja», в якому нарікав на низькі зарплати в армії та звільнення офіцерів через бюджетні скорочення.

Вперше був обраний до міськради Ріо-де-Жанейро в 1988 році, відтоді сім разів ставав депутатом національного парламенту. На загальних виборах у Бразилії у 2014 році за нього проголосувало найбільше виборців штату Ріо-де-Жанейро (464 тисячі голосів).

Змінив безліч партій (Християнсько-демократичну, прогресистську, реформістсько-прогресистську, бразильську трабалістичну, Партію ліберального фронту). Член «Соціал-християнської партії» (PSC) з березня 2016 року, у 2017 році намагався очолити партію «Патріота», але в підсумку у 2018 році вступив в «Соціал-ліберальну партію».

Висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2018 року. Став першим кандидатом в цих перегонах, що зібрав 1 мільйон реалів пожертвувань під час кампанії: за перші 59 днів він в середньому отримував від виборців по 17 тисяч реалів щодня[11]. З моменту арешту пріоритетного кандидата «Партії трудящих» Лула да Сілви у квітні 2018 року кандидатура Болсонару вела в опитуваннях громадської думки[12], хоча вони спочатку і передрікали йому поразку у другому турі від таких кандидатів, як Алвеш Алкмін, Фернанду Аддад, Сіру Гоміш і, можливо, Марина Сілва[13].

6 вересня 2018 року, спілкуючись з виборцями під час передвиборчого мітингу в місті Жуіс-ді-Фора, отримав ножове поранення в живіт і був доставлений в лікарню, де переніс дві термінові операції[14]. Після цього Жаїра кілька разів було госпіталізовано з різким болем у животі, зокрема, в листопаді 2022 та січні 2023 року[15].

7 жовтня 2018 року одержав за підсумками виборів 46,06 % голосів і вийшов у другий тур разом з кандидатом «Партії трудящих» Фернанду Аддадом, якого підтримали 29,24 % виборця[16]

28 жовтня 2018 року здобув перемогу на загальних виборах у Бразилії 2018 року з 55,13 % дійсних голосів та був обраний 38-м Президентом Бразилії[10]. Після інавгурації, з 1 січня 2019 року офіційно приступив до виконання обов'язків 38-го президента республіки.

13 березня 2020 року під час пандемії Covid-19, у Болсонару діагностували коронавірус[17].

Погляди Редагувати

Відомий своїми правими, націоналістичними й консервативними поглядами та скандальними заявами. Зокрема, він є затятим прихильником військової диктатури і репресій 1964—1985 років, виправдовує тортури та страти як «законну практику»[18] і закликає до їх застосування. Своє голосування за імпічмент Ділмі Русеф він присвятив Карлосу Альберто Устра — діячеві військового режиму, який керував програмою тортур політв'язнів — поміж тисяч його жертв була і колишня «міська партизанка» Ділма Русеф. Син Болсонару, теж депутат, присвятив свій голос генералу, відповідального за військовий переворот 1964 року. Заявляв, що диктатурі варто було усунути більше людей за допомогою повернення практики страт[19].

Є непримиренним критиком сучасної демократії та лівих сил[20]. Неодноразово виступав із заявами, які розцінювалися як расистські[21], гомофобні та жінконенависницькі; називав чорних активістів «тваринами, яким пора в зоопарк», критикує квоти й іншу підтримку дискримінованим групам[22], вкрай негативно налаштований до прав ЛҐБТ[23], часто ображає жінок-політиків. За кинуте ним під час перепалки з депутатом Марією ду Росаріо (яка назвала його «ґвалтівником») зауваження, що «вона навіть не гідна бути ним зґвалтованою»[24], був засуджений судом до штрафу за моральну шкоду[25]. Виступає за економічно ліберальний курс[26], проти земельної реформи, секуляризму та легалізації наркотиків[27].

Зразками для наслідування він називав перуанського президента Альберто Фухіморі, що розігнав парламент та пізніше засудженого за численні злочини до 25-літнього ув'язнення, і Дональда Трампа, перемогою з правопопулістськими гаслами якого, він надихається. Американський журналіст Ґленн Ґрінвальд називав Болсонаро «найбільш мізогінною, сповненою ненависті виборною посадовою особою у світі»[28]. Британський журнал «The Economist» описував його як «радикала», «релігійного націоналіста», «правого демагога» і «апологета диктаторів»[29].

Жаїр Болсонару пообіцяв у разі свого обрання на посаду президента Бразилії закрити представництво ПНА у своїй країні, оскільки «Палестина — це не держава»[30].

Вважається, що Болсонару був найбільш проамериканським кандидатом у Бразилії з 1980-х років[31].

На початку 2018 року він підтвердив, що його «поїздка до п'яти демократичних країн — Ізраїлю, Сполучених Штатів, Японії, Південної Кореї та Тайваню показала, які ми будемо, і ми хочемо приєднатися до хороших людей». Болсонару висловив недовіру до Китаю протягом президентської кампанії, заявивши, що вони «хочуть купити Бразилію»[32]. Болсонару сказав, що він хоче продовжувати вести справи з китайцями, але він також заявив, що Бразилія повинна «покращувати [економічні] угоди» з іншими країнами без будь-якого «ідеологічного порядку денного»[33]. Під час президентської кампанії 2018 року Болсонару заявив, що він зробить значні зміни у зовнішніх відносинах Бразилії, заявивши, що «МЗС повинен обслуговувати ці цінності, які завжди були пов'язані з бразильським народом»[34].

Виконуючи передвиборчі гасла, з 2019 року у пріоритетах політики новообраного президента Бразилії проводиться політика знеліснення, розширення промисловості, включаючи масове відкриття заповідних територій для потреб сільського господарства, видобутку корисних копалин[35]. Зміни щодо декриміналізації знеліснення були закріплені законодавчо, що посилило політичне протистояння у суспільстві, посилило зовнішньополітичний тиск на країну зі сторони країн ЄС[36].

Під час пандемії коронавірусу Редагувати

Навіть перехворівши на коронавірус, він легковажно ставився до розповсюдження цієї хвороби у Бразилії, називав її «грипком». Противник введення карантину у країні. Це стало однією з причин, чому у Бразилії було найбільше хворих із латиноамериканських країн[37]. За травень 2019 президент Жаїр Болсонару звільнив двох міністрів охорони здоров'я тому, що вони не підтримували його погляди на вірус, що, мовляв, не страшний і немає потреби вводити карантин[38].

Після президентського терміну подав заяву на отримання чергової візи на проживання в США, першу він отримав ще будучи президентом[9].

Президентство Редагувати

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі представив план проведення реформ в Бразилії. Зміни покликані зробити країну привабливішою для інвестицій. Болсонару говорив про боротьбу з корупцією та відмиванням капіталів, яка допоможе «змінити ставлення до Бразилії у світі».

Бразильський президент також повідомив про намір тісно співпрацювати з Всесвітньою торговою організацією в питаннях міжнародної торговельної практики.

«Нашою місією є гармонізація між охороною довкілля та біорізноманіттям, з одного боку, та економічним розвитком», — сказав він.[39]

У липні 2021 року в Бразилії пройшли масові протести проти Болсонару, основною причиною була його політика щодо боротьби з коронавірусом[40][41].

Цитати Редагувати

Про катування і смертну кару Редагувати

Смертна кара буде перешкоджати злочинності. Я ніколи не бачив, щоб хтось, страчений на електричному стільці, знову вбив когось. Смертна кара повинна застосовуватися в разі будь-якого умисного злочину.

Про схожість з Трампом Редагувати

Трамп зіткнувся з тими ж нападками, з якими стикаюся і я — що він гомофоб, фашист, расист, нацист, — але люди вірили в його платформу, і я вболівав за нього.

Про гомосексуальність Редагувати

Я проти. Не можу прийняти, що, відкриваючи двері своєї квартири, я стикаюся з парою геїв, які прощаються, цілуючись в губи, і мій син бачить все це.

Про жінок і свою єдину доньку Редагувати

У мене п'ятеро синів. Четверо народилися чоловіками, а в останньому випадку я дав слабину — і вийшла жінка.

Про демократію Редагувати

Я прихильник диктатури. Ми ніколи не вирішимо серйозних національних проблем з цією безвідповідальною демократією[42].

Примітки Редагувати

  1. GeneaStar
  2. а б Jair Bolsonaro
  3. Geni.com — 2006.
  4. Tal pai, tal filho — 1999.
  5. https://www.metropoles.com/brasil/politica-brasil/veja-revela-acusacoes-da-ex-mulher-do-presidenciavel-jair-bolsonaro
  6. https://noticias.uol.com.br/politica/ultimas-noticias/2021/03/15/anatomia-rachadinha-ana-cristina-valle-jair-bolsonaro.htm
  7. https://politica.estadao.com.br/noticias/eleicoes,ex-mulher-de-bolsonaro-diz-que-mentiu-ao-acusa-lo-de-ocultacao-de-patrimonio,70002524916
  8. Silas Malafaia celebra casamento do deputado Bolsonaro na Mansão Rosa // Último Segundo — 2013.
  9. а б Не хоче повертатися до Бразилії. Болсонару попросив продовжити візу до США. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 січня 2023. 
  10. а б Jair Bolsonaro é eleito presidente do Brasil (pt-BR). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 жовтня 2018. 
  11. Bolsonaro é 1º presidenciável a arrecadar mais de R$ 1 milhão em vaquinha - Notícias - UOL Eleições 2018. UOL Eleições 2018 (pt-BR). Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  12. Carazza, Bruno (12 липня 2018). Will Brazil’s Next President Be a Far-Right Nationalist?. Foreign Affairs (амер.). Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  13. Bolsonaro mantém liderança, mas perde para adversários no 2º turno, diz pesquisa - Política - Estadão. Estadão (pt-BR). Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  14. Brasile, accoltellato durante il comizio il candidato di estrema destra. LaStampa.it (it-IT). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  15. Колишній президент Бразилії потрапив до лікарні в США. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 січня 2023. 
  16. Election au Brésil : le candidat de l’extrême droite largement en tête au premier tour de la présidentielle. Le Monde.fr (fr-FR). Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  17. Президент Бразилії заразився коронавірусом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. 
  18. Terra - ISTO GENTE - Entrevista: Jair Bolsonaro. 31 травня 2013. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  19. Opinion | Brazil Flirts With a Return to the Dark Days (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  20. Em entrevista, Bolsonaro diz que MEC abre as portas para homossexualidade e pedofilia - Notícias - Política. Política (pt-BR). Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  21. “I wouldn’t rape you because you’re not worthy of it.”. NewsComAu. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  22. Para ministra da Igualdade Racial, declarações de Bolsonaro são caso explícito de racismo - Notícias - Política. Política (pt-BR). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  23. Bolsonaro: "prefiro filho morto em acidente a um homossexual". Terra (pt-BR). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  24. Planas, Roque (11 грудня 2014). Brazilian Congressman Tells Colleague She's Not Worth Raping. Huffington Post (амер.). Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  25. STJ determina que Bolsonaro indenize Maria do Rosário por danos morais. Folha de S.Paulo. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  26. Você atingiu o limite de 5 reportagens por mês. www1.folha.uol.com.br (pt-BR). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  27. Brasil - NOTÍCIAS - Jair Bolsonaro: "Sou preconceituoso, com muito orgulho". revistaepoca.globo.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  28. Greenwald, Glenn; Fishman, Andrew (11 грудня 2014). The Most Misogynistic, Hateful Elected Official in the Democratic World: Brazil’s Jair Bolsonaro. The Intercept (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  29. Jair Bolsonaro hopes to be Brazil’s Donald Trump. The Economist (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  30. Bolsonaro promete retirar embaixada da Palestina do Brasil - Política - Estadão. Estadão (pt-BR). Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  31. Will Brazil’s Jair Bolsonaro Become Trump’s New Best Friend?. Observer (амер.). 7 жовтня 2018. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  32. Presidential candidates present a drastic turn in foreign policyJair Bolsonaro (PSL) promises to break Brazil's traditional diplomatic positions while Fernando Haddad - Manchikoni. Manchikoni (амер.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018. 
  33. Bolsonaro quer campo de refugiados em Roraima - Política - Estadão. Estadão (pt-BR). Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018. 
  34. Veja as propostas de Bolsonaro e Haddad para a política externa. Agência Brasil (pt-br). 26 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018. 
  35. Rhett A. Butler (27.12.2019). 2019: The year rainforests burned. news.mongabay.com (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020. 
  36. Brazil guts environmental agencies, clears way for unchecked deforestation. news.mongabay.com. 10.06.2019. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  37. Лідер Бразилії обурився запитанню про значну смертність від коронавірусу [Архівовано 26 травня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 30 квітня 2020
  38. «Це просто грип»: Бразилія на порозі епідемії коронавірусу, але президент заперечує загрозу [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.], Громадське, 30 березня 2020
  39. Болсонару в Давосі представив нову Бразилію. DT.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019. 
  40. Brazil: Protesters blame Bolsonaro for Covid crisis. BBC News (en-GB). 29 травня 2021. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021. 
  41. У Бразилії проходять масштабні протести проти президента Болсонару. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021. 
  42. Латиноамериканський Трамп. Новим президентом Бразилії став політик-расист і жінконенависник. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018. 

Посилання Редагувати