Жнива́рка[1], жатка[2] — машина для скошування зернових культур та складання у валки чи зв'язування у снопи зернових та інших сільськогосподарських культур. Жниварки бувають зернові, зернобобові, конопляні, для збирання цукрових буряків, соняшникова жатка та кукурудзяна.

Жниварка великим планом
Жниварка треверів з Монтабона під Бюзенолем (Бельгія). Барельєф II ст. Гомський музей, Віртон.

Історія ред.

Попередниками механічних жниварок були примітивні ручні жниварні пристрої. Поширений на Україні у XIX столітті їх різновид отримав жартівливу назву «лобогрійки» — за важкість роботи з нею[3][4].

Згідно з Плінієм Старшим і Палладієм, стародавні галли використовували у великих господарствах архаїчний прообраз механічної жниварки, що називався по-латині vallus. Він являв собою двоколісний візок, споряджений кошем для збору колосся з рядом зазублених лез на передньому відкритому боці. Тваринна запряжка не тягнула, а штовхала цей прилад на полі під час жнив. Поширення цієї жниварки обмежений Бельгійською Галлією і пов'язується з тодішнім браком робочих рук у цьому районі. Збереглось кілька зображень vallus на барельєфах[5][6].

Винахідником сучасної жниварки вважається Сайрус Маккормік, котрий у 1831 році сконструював, а у 1834 запатентував першу роботоздатну жниварку, що працювала на кінній тязі[7]. До 1850-х років термін дії оригінальних патентів Хассі та МакКорміка закінчився, і багато інших виробників випустили на ринок подібні машини[8].

Класифікація жниварок ред.

За типом агрегатування зі сільгосптехнікою
  1. Навісна (працює в парі з комбайном, або з енергозасобом)
  2. Причіпна (агрегатується з колісними тракторами)
За методами комбайнування
  1. Прямого комбайнування (коли збирання врожаю відбувається за один етап). Деякі конструкції передбачають автоматичне зв'язування стебел у снопи: такі жниварки називаються снопов'язалками.
  2. Роздільного комбайнування (спочатку врожай скошується та складається у валок[9], потім після підсихання колосся відбувається його підгрібання підбирачем[10] та подальший обмолот у бункері зернозбирального комбайна

Основні робочі вузли жниварки викладені на схемі, прикріпленій до статті[прояснити][11]

Окремо виділяють очісуючі жниварки, які не зрізають стебла, а тільки вичісують зерно з колосся.

Виробники жниварок в Україні ред.

В Україні виробництвом цього обладнання давно займаються заводи жаток-Бердянський [Архівовано 14 березня 2018 у Wayback Machine.] та Херсонський [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.]. Враховуючи історічну специфіку, ці підприємства виготовляють різноманітне обладнання для збирання врожаю. Приорітетними напрямками залишаються зернові жниварки, соняшникові та кукурудзяні жниварки. Перспективним для заводів жаток, на даний момент є виготовлення соняшникових жниварок.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Жниварка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жатка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Лобогрійка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. Edmond Fouss. Le vallus ou la moissonneuse des Trévires // Le Pays Gaumais. — 1958. — Т. XIX. — С. 129.
  6. Claude Nicolet, Rome et la conquête du monde méditerranéen 264–27 av. J.-C., Paris, PUF, coll. " Nouvelle Clio, l'Histoire et ses problèmes ", 2001, 10-e éd. (1-re éd. 1979), 462 p. ISBN 2-13-051964-4, p. 100
  7. Cyrus H. McCormick US X8277 I1 Improvement in machines for reaping small grain [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. June 21, 1834.
  8. Hurt, R. Douglas (2001-03). Dream Reaper: The Story of an Old-Fashioned Inventor in the High-Tech, High-Stakes World of Modern Agriculture. 1995. Craig Canine. Isis. Т. 92, № 1. с. 225—226. doi:10.1086/385153. ISSN 0021-1753. Процитовано 21 березня 2023.
  9. Жатка прицепная для трактора. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 12 січня 2020.
  10. Підборщик валків до комбайну ППН-3,4. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  11. А. М. Гуревич, И. Ф. Сергеев, Н.П. Сычугов, В. И. … (1973). Справочник комбайнера. Москва: Россельхозиздат. (рос.)

Джерела ред.