Жандарменмаркт
Жандармський ринок (нім. Gendarmenmarkt) — площа в центрі Берліна, вважається однією з найкрасивіших площ столиці Німеччини. Центр композиції площі утворює Концертний зал, який з півночі (на панорамному знімку праворуч) обрамлює Французька церква, а з півдня — Німецький собор.
Жандарменмаркт Німеччина | |
|---|---|
| нім. Gendarmenmarkt | |
 Німецький собор. 2005 | |
| Населений пункт | Берлін |
| Місцевість |
Фрідріхштадт (район Берліна) Q1620888? Мітте |
| Назва на честь | Gensdarmesd |
| Загальні відомості | |
| Координати | 52°30′48″ пн. ш. 13°23′35″ сх. д. / 52.51333° пн. ш. 13.39306° сх. д.Координати: 52°30′48″ пн. ш. 13°23′35″ сх. д. / 52.51333° пн. ш. 13.39306° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑16347 ·R (Мітте) |
| Мапа | |
 | |
 Жандарменмаркт у Вікісховищі | |
Історія ред.
Площа з'явилася після 1688 року за проєктом Йоганна Арнольда Нерінга у складі передмістя Берліна Фрідріхштадт, закладеного наприкінці XVII ст. за наказом курфюрста Фрідріха III, майбутнього короля Пруссії Фрідріха I. У цьому історичному кварталі оселилася велика частина французьких гугенотів, яким «Великий курфюрст» Фрідріх Вільгельм Потсдамським едиктом 1685 року гарантував у повному обсязі релігійну свободу та громадянські права.
Король Фрідріх I надав місце для будівництва церкви як лютеранській, так і реформованій французькій громаді. Обидві церкви, щоправда без веж, з'явилися після 1701 року.
Сучасний вигляд площа отримала за Фрідріха II після зведення в 1780-1785 роках двох однакових купольних веж за проєктом Карла фон Гонтарда. За зразок для них Фрідріх Великий узяв римську площу Пьяцца дель Пополо.
_from_the_Top_of_Franz%C3%B6sischer_Dom_(French_Cathedral).JPG)
Площа була закладена як ринок і в XVII ст. носила назву «Лінденмаркт» (нім. Linden-Markt — «Липовий ринок»), в XVIII ст. до 1786 року — «Міттельмаркт» (нім. Mittelmarkt — «Середній ринок») або «Фрідріхштадтский ринок», а потім «Новий ринок». Свою нинішню назву площа отримала в 1799 році завдяки кірасирському полку «жандармів» (фр. gens d'armes) — елітної прусської кавалерії. Її стайні з'явилися на цьому місці за наказом «солдатського короля» Фрідріха Вільгельма I в 1736 році.
У 1773 році його син Фрідріх Великий наказав знести стайні й забудувати площу триповерховими будівлями по проєкту Георга Крістіана Унгера. Між двома церквами був побудований скромний французький театр комедії. В 1800-1802 роках на його місці з'явився новий Національний театр на 2000 місць. Це будинок, побудований за проєктом Карла Готтгарда Лангганса, згорів у 1817 році. Проєкт сучасної будівлі королівського драматичного театру, побудованого в 1821 році, а нині Концертного залу, належить Карлу Фрідріху Шинкелю.
Пам'ятник Шиллеру перед будівлею драматичного театру був створений Рейнгольдом Бегасом. Перший камінь у його фундамент було урочисто закладено 10 листопада 1859 року з нагоди 100-річчя поета і драматурга. Сам пам'ятник був відкритий десятьма роками пізніше. З 1871 по 1936 роки ця частина Жандарменмаркт називалася «Шіллерплац» (нім. Schillerplatz).
Площа постраждала під час Другої світової війни, а в 1950 році була перейменована в «Площу академії» на честь 250-річчя Прусської академії наук, наступницею якої в 1946 році в Східній Німеччині стала Німецька академія наук.
2 жовтня 1990 року напередодні возз'єднання Німеччини тут відбулося останнє урочисте засідання уряду НДР під керівництвом Лотара де Мезьєра, і була виконана 9-та симфонія Бетховена.
Історичну назву було повернуто в 1991 році. На Жандарменмаркт знаходиться велика кількість ресторанів, магазинів і готелів.
Джерела ред.
- Laurenz Demps: Der Gensd'armen-Markt. Gesicht und Geschichte eines Berliner Platzes. Henschel, Berlin 1987, ISBN 3-362-00141-6.
- Laurenz Demps: Der schönste Platz Berlins. Der Gendarmenmarkt in Geschichte und Gegenwart. Henschel, Berlin 1993, ISBN 3-89487-012-5.
- Die Bau- und Kunstdenkmale in der DDR. Berlin I, Seiten 212—218, Hrsg. Institut für Denkmalpflege im Henschelverlag, Berlin 1984
- Dietmar Schings: Schauplatz Gendarmenmarkt 1800—1848, Verlag Vorwerk 8, Berlin 2010