Жагуарібі
| Жагуарібі | |
|---|---|
 Річку Жагуарібі | |
 | |
| 4°25′27″ пд. ш. 37°45′57″ зх. д. / 4.4241666666944779° пд. ш. 37.76583333336077430° зх. д. | |
| Витік |
плато Сьєрра-да-Жоанінга (злиття річок Карапатейро та Трікі) |
| • координати |
5°24′07″ пд. ш. 40°03′46″ зх. д. / 5.402139° пд. ш. 40.062889° зх. д. (6°02′51″ пд. ш. 40°16′45″ зх. д. / 6.047667° пд. ш. 40.27917° зх. д.) |
| • висота, м |
663 м (383 м)[1] |
| Гирло | Атлантичний океан |
| • координати | 4°25′26″ пд. ш. 37°45′57″ зх. д. / 4.42389° пд. ш. 37.76583° зх. д. |
| • висота, м | 0 м |
| Похил, м/км | 1,05 м/км |
| Басейн | Атлантичний океан |
| Країни: |
 Бразилія:Пернамбуку Сеара |
| Прирічкові країни: |
Бразилія: Сеара |
| Регіон | Сеара |
| Довжина |
Від витоку Карапатейро — 633 км (від злиття Карапатейро та Трікі — 530 км) |
| Площа басейну: | 75 669 км² |
| Середньорічний стік | 190 м³/c |
| Притоки: | Banabuiú Riverd, Cariús Riverd, Figueiredo Riverd, Palhano Riverd, Salgado Riverd, Truçu Riverd і Jucá Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Жагуарібі (порт. Rio Jaguaribe) — річка Південної Америки, у північно-східній частині Бразилії, протікає територією штату Сеара і є найбільшою його водною артерією. Впадає в Атлантичний океан та належить до його водного басейну.
Географія ред.
Річка починає свій витік на схилах плато Сьєрра-да-Жоанінга, в центрально-південній частині штату Сеара: за одними даними від злиття річок Карапатейро та Трікі, за 5 км на південь від міста Тауа, на висоті 383 м над рівнем моря і має довжину — 530 км; за іншими даними: від витоку річки Карапатейро за 8 км на північний захід від містечка Ріашан-ду-Банабую, на висоті 663 м над рівнем моря і має довжину — 633 км.[2] Ще за деякими даними річка починається за три десятки кілометрів на північ — північний захід від міста Тауа, на плато Сьєрра-Гранді (5°41′00″ пд. ш. 40°23′00″ зх. д. / 5.68333° пд. ш. 40.38333° зх. д.), на висоті 460 м і має довжину — 560 км.[3][4] Русло Жагуарібі повністю розташоване на території штату Сеара. У верхів'ї тече, в основному у південному, південно-східному напрямках, після міста Сабуейру — повертає на схід, а після міста Ігуату повертає на північ — північний схід та впадає в Атлантичний океан поблизу міст Фортін та Барра.
Вододіл річки майже повністю знаходиться у межах штату Сеара, і тільки невелика частина його розташована у штаті Пернамбуку, в муніципалітетах Ешу, Морекамбе та Серріта. Площа водного басейну 75 669 км², що становить близько 51,9% від загальної площі штату Сеара. Середній похил русла річки від витоку до гирла — 1,05 м/км, максимальний перепад висот 663 м. Середньорічна витрати води недалеко від гирла (місто Аракаті) — 190 м³/c.
Гідрологія ред.
Спостереження за водним режимом Жагуарібі проводилось протягом 23-х років (1961–1983) на станції у містечку Пейші-Ґорду, розташованого приблизно за 150 км від гирла, впадіння річки в океан.[5] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 117 м³/с, для водного басейну 48 200 км², що становить близько 64% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що повінь у березні — травні, максимальна — у квітні. Живлення річки — переважно дощове. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 1 м³/с (у листопаді), що становить менше 0,2% від максимального середньомісячного стоку, який за весь період спостереження становив — 554,8 м³/с (у квітні). За весь період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) у самі посушливі роки становив близько 0 м³/с (у всі місяці року крім червня та липня), тобто річка пересихала; абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 3 211 м³/с (у квітні). Наведенні величини мінімального і максимального стоків свідчать про надзвичайно високу амплітуду сезонних та річних коливань рівня води, від повного пересихання до бурхливих повеней, які затоплюють навколишні землі. Величина прямого стоку в цілому по басейну порівняно невелика і становить всього — 76 міліметра на рік.
Притоки ред.
Найбільші притоки річки Жагуарібі (від витоку до гирла): Салґаду (308 км, права), Ріу-Фіґейреду (права), Ріу-Банабую (189 км, ліва),[6] Ріу-Палгану (ліва).
Населенні пункти ред.
Найбільші населені пункти на берегах річки Жагуарібі (від витоку до гирла): Тауа, Сабуєйру, Жукас, Каріус, Ігуату, Орос, Жагуарібі, Жагуарібара, Сан-Жуан-ду-Жагуарібі, Пейші-Ґорду, Кишере, Жагуаруана, Ітайсаба, Аракаті, Фортін, Барра.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Calculated with GeoLocator [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ За іншими даними — 610 км.
- ↑ AREA DEL ESTE DE BRASIL: JAGUARIBE (Río). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ Brazilian Ministry of Transport (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 31 березня 2015.
- ↑ GRDC — Басейн Жагуарібі — Станція: Пейші-Ґорду [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ За іншими даними довжина річки Ріу-Банабую становить — 314 км.
Посилання ред.
- Річка Жагуарібі в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.). Процитовано 2015-03-30
- AREA DEL ESTE DE BRASIL: JAGUARIBE (Río) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.), (англ.)
- Фото річки Жагуарібі: [1][недоступне посилання з серпня 2019], [2][недоступне посилання з серпня 2019], [3][недоступне посилання з серпня 2019], [4][недоступне посилання з серпня 2019], [5][недоступне посилання з серпня 2019], [6][недоступне посилання з серпня 2019], [7][недоступне посилання з серпня 2019], [8][недоступне посилання з серпня 2019], [9], [10], [11][недоступне посилання з серпня 2019], [12][недоступне посилання з серпня 2019], [13][недоступне посилання з серпня 2019], [14] на Panoramio.com