Вікіпедія

Еусоціальність

Еусоціальність (грец. ey — «справжній» + «соціальність») — найвищий рівень суспільної організації. Нижчими рівнями є пресоціальність, субсоціальність, парасоціальність і квазісоціальність.[1]

Роїння м'ясоїдних мурах (Iridomyrmex purpureus)
Бджолиний рій зібрався на гілці перед відльотом на нове постійне місце проживання

Приклади ред.

Найвідомішими прикладами еусоціальних комах є мурахи, бджоли, оси (ряд Перетинчастокрилі), ряд терміти, які мають репродуктивну королеву (чи кілька королев) і більш чи менш стерильних робітників і/або солдатів. Серед ссавців еусоціальними видами є Кротячий пацюк і дамарський землекоп (Cryptomys damarensis).[2] Еусоціальність із наявністю стерильних індивідів (репродуктивна спеціалізація) є найбільш екстремальним прикладом сімейного добору. Феномен репродуктивної спеціалізації був знайдений у багатьох організмів. Він включає в себе продукування колонією стерильних членів, які ефективно виконують інші завдання, турбуючись про репродуктивних членів. Це може прояснити деякі випадки самопожертви заради групи (альтруїзм).

Історія ред.

Уперше термін був запропонований 1966 року Сюзанною Батрою[3] і отримав точніше означення в Едварда Вілсона[4]. Термін оригінально вживався для опису організмів (спочатку тільки безхребетних), що мають певні риси:[5][6]

  1. Репродуктивний розподіл праці (із чи без стерильних каст);
  2. Перекривання поколінь;
  3. Кооперативний догляд за потомством.

Дискусії щодо визначення ред.

Після визначення Вілсона інші автори прагнули розширити або звузити його визначення еусоціальності, фокусуючись на природі й рівні розподілу праці, що не було чітко означено Вілсоном. Вузьке визначення вимагає незворотності між різними поведінковими групами чи кастами (по відношенню, наприклад, до стерильності або інших рис). Це визначення виключає всіх хребетних (зокрема соціальних кротячих пацюків), жоден з яких не має незворотніх каст.[7] У широкому визначенні еусоціальністю вважається будь-який часовий розподіл праці або будь-який невипадковий розподіл репродуктивного успіху. Деякі автори навіть припускають, що люди теж можуть вважатись еусоціальними тваринами.[8] Інші автори вважають, що ієрархічна класифікація є недостатньою для визначення еусоціальності.[1]

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. ↑ а б James T. Costa & Terrence D. Fitzgerald 2005 Social terminology revisited: Where are we ten years later? Ann. Zool. Fennici 42:559-564 PDF [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Burda, H. Honeycutt, R. L, Begall, S., Locker-Grutjen, O & Scharff A. (2000) Are naked and common mole-rats eusocial and if so, why? Behavioral ecology and sociobiology 47(5):293-303 Abstract [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Batra, S. W. T. 1966: Nests and social behavior of halictine bees of India (Hymenoptera: Halictidae). — Indian J. Entomol 28 375—393.
  4. ↑ Wilson, E. O. 1971: The insect societies. — Belknap Press of Harvard University Press. Cambridge. Massachusetts.
  5. ↑ Michener, C. D., Annu. Rev. Entomol, 1969, 14, 299—342.
  6. ↑ Gadagkar, Raghavendra (1993) And now… eusocial thrips!. Current Science 64(4): pp. 215—216 PDF [Архівовано 25 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Crespi, B.J. and Yanega, D. (1995) The definition of eusociality. Behav. Ecol. 6, 109—115
  8. ↑ Kevin R. Foster & Francis L.W. Ratnieks 2005 A new eusocial vertebrate? TRENDS in Ecology and Evolution 20(7):363-364 PDF [Архівовано 24 лютого 2009 у Wayback Machine.]

Зовнішні посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еусоціальність&oldid=40421968