Етторе Бізаньйо

Етторе Бізаньйо
Народження	29 вересня 1917; Генуя, Італія
Смерть	21 червня 1942 (24 роки); Сімферополь, РРФСР, СРСР
Поховання	Monumental Cemetery of Staglienod
Країна	Королівство Італія
Звання	Лейтенант
Війни / битви	Друга світова війна
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)	Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)

Етторе Бізаньйо (італ. Ettore Bisagno, 29 вересня 1917, Генуя - 21 червня 1942, Сімферополь) - італійський військовик, учасник Другої світової війни.

Біографія ред.

Етторе Бізаньйо народився 29 вересня 1917 року в Генуї. У 1936 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1940 році у званні гардемарина. Зі вступом Італії у Другу світову війну був призначений на есмінець «Лука Таріго», який переважно супроводжував конвої в Північну Африку.

16 квітня 1941 року поблизу Керкенни черговий конвой був атакований британською ескадрою. Внаслідок раптовості атаки «Лука Таріго» зазнав серйозних пошкоджень та втратив значну частину екіпажу. Етторе Бізаньйо залишився єдиним вцілілим офіцером. Він зміг випустити торпеду, яка потопила британський есмінець «Могаук». За це він був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».

Після повторного навчання у Військово-морській академії у квітні 1942 року Етторе Бісаньйо був зарахований до складу 10-ї флотилії МАС та брав участь в облозі Севастополя. Під час однієї з атак йому вдалось потопити військовий транспорт, що перевозив у Севастополь військове спорядження та припаси. Проте Етторе Бізаньйо отримав серйозні поранення, від яких помер 21 червня 1942 року у Сімферополі. Посмертно був нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть».

Етторе Бізаньйо похований у Генуї, на цвинтарі «Стальєно».

Нагороди ред.

Вшанування ред.

На честь Етторе Бізаньйо названа одна з вулиць Генуї.

Посилання ред.

Етторе Бізаньйо на сайті marina.difesa.it (італ.)