Етторе Бастіко (італ. Ettore Bastico; 9 квітня 1876, Болонья2 грудня 1972, Рим) — італійський військовий і державний діяч. Маршал Італії (12 серпня 1942).

Етторе Бастіко
італ. Ettore Bastico
Народився 9 квітня 1876(1876-04-09)[1][2][3]
Болонья, Італія[1][3]
Помер 2 грудня 1972(1972-12-02)[1][3][2] (96 років)
Рим, Італія[1][3]
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність офіцер, військовий історик, політик
Знання мов італійська
Учасник Перша світова війна, Друга італо-ефіопська війна, Громадянська війна в Іспанії і Друга світова війна
Роки активності з 1896
Посада сенатор Королівства Італіяd, Governor-General of Italian Libyad і головнокомандувач
Військове звання Маршал Італії
Партія Національна фашистська партія
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер Бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер Бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Пам'ятна медаль за італійсько-турецьку війну (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Пам'ятна медаль об'єднання Італії
Медаль Перемоги (Великобританія)
Медаль Перемоги (Великобританія)
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Командор Колоніального ордена Зірки Італії
Командор Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Великий офіцер Савойського військового ордена
Великий офіцер Савойського військового ордена
Командор Савойського військового ордена
Командор Савойського військового ордена
Воєнний хрест 1914—1918
Воєнний хрест 1914—1918
Пам'ятна медаль бойових дій у Східній Африці Пам'ятна медаль війни в Іспанії (1936—1939)
Орден військових заслуг (Іспанія)
Орден військових заслуг (Іспанія)
Великий хрест магістра Мальтійського ордену Пам'ятна медаль війни 1940-43
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер ордена Вітторіо Венето (Королівство Італія)
Пам'ятна відзнака Збройних сил Італії для генералів Пам'ятна відзнака Збройних сил Італії для старших офіцерів

Біографія Редагувати

Початок служби Редагувати

Службу свою Бастіко почав з 1896 року, після закінчення військової академії в Модені, вступивши на службу в чині молодшого лейтенанта 3-го полку берсальєрів. З 21 грудня 1899 року — лейтенант, потім капітан; з 3 вересня 1909 року — в 2-му полку берсальєрів.

Учасник Лівійської кампанії 1913 року і Першої світової війни. Був начальником штабу 50-ї, 25-ї, 28-ї та 32-ї дивізії відповідно. У 1919-1923 роках — інструктор Військово-морської академії в Ліворно. У 1923-1927 роках — командир 9-го полку берсальєрів, (з 1928 року — генерал), в 1929-1931 роках — 14-ї бригади «Горина». У 1932-1933 роках — командир 1-ї кавалерійської дивізії «Принц Євгеній Савойський». У 1933-1935 роках командував моторизованою дивізією «Пістоя».

Африканська кампанія Редагувати

У 1935 році переводиться в Ефіопію, де бере участь в Італо-ефіопській війні. З того ж року — командир 1-ї дивізії чорносорочечників «23 березня». У 1936-1939 роках командує 3-м корпусом. 24 грудня 1936 року його призначають командиром 2-го корпусу.

Повернення до Європи і участь в Іспанській війні Редагувати

У 1936 році Беніто Муссоліні ухвалив рішення про відправку італійських військ в охоплену громадянською війною Іспанію. Бастіко був відкликаний до Італії і призначений командувачем італійським контингентом в Іспанії.

У 1938 році відкликаний до Італії і призначений командувачем 2-ю армією (місце дислокації — область По), яка з 1940 року перебувала в резерві Головного командування. З 1939 року — сенатор від 30-го округу.

Участь у Другій світовій війні Редагувати

12 липня 1941 року отримує посаду генерал-губернатора Додеканеських островів, генерал-губернатора Лівії і командувача збройними силами країн «Осі» в Північній Африці. Формально в цей час в його підпорядкуванні знаходився і німецький Африканський корпус Ервіна Роммеля, а також 20-й моторизований (генерал Гастоне Гамбара) і 21-й (генерал Енеа Наваріні) італійські корпусу. Але фактично справа йшла так, що Роммель ігнорував Бастіко і віддавав військам накази, не повідомляючи про це командувача.

Вихід у відставку Редагувати

У лютому 1942 року Роммель фактично відсторонив Бастіко від активного командування, взявши все командування італо-німецьких сил в Північній Африці на себе. Генерал Бастіко отримав найвище військове звання Маршала Італії в серпні 1942 року від Муссоліні, оскільки півтора місяцями раніше, Роммель, як його формально підлеглий, отримав звання генерал-фельдмаршала від Гітлера. Після розгрому італійців і німців у другій битві при Ель-Аламейні, Бастіко повернувся в Італію, де самоусунувся від справ. 2 лютого 1943 року офіційно залишив посаду і був зарахований в резерв.

Залишок життя провів, займаючись історією і літературною діяльністю.

Нагороди Редагувати

Література Редагувати

  • Чиано, Галеаццо. Дневник фашиста. 1939—1943. — (Серия «Первоисточники новейшей истории») — М.: Плацъ, 2010. — 676 с. — ISBN 978-5-903514-02-1
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати