Відкрити головне меню
Etoposide.svg
Етопозид
Систематизована назва за IUPAC
4'-Demethyl-epipodophyllotoxin 9-[4,6-O-(R)-ethylidene-beta-D-glucopyranoside], 4' -(dihydrogen phosphate)
Класифікація
ATC-код L01CB01
PubChem 36462
Хімічна структура
Формула C29H32O13 
Мол. маса 588,557 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 50% (перорально), 100% (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 7 год.
Екскреція Нирки (44-60%), фекалії (16%), Жовч (6%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕТОПОЗИД "ЕБЕВЕ",
«ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ»,Австрія
UA/2569/01/01
31.10.2014-31/10/2019
ФІТОЗИД КАБІ,
«Фрезеніус Кабі Онколоджи Лімітед»,Індія
UA/14733/01/01
04.12.2015-04.12.2020
ЕТОПОЗИД,
ПАТ «Київмедпрепарат»,Україна
UA/8815/01/01
18.07.2013-18/07/2018
[1]


Етопозид (англ. Etoposide, лат. Etoposidum) — напівсинтетичний цитостатичний[en] лікарський засіб, який за своїм походженням є похідним подофіллотоксину[2][3] — неалкалоїдного токсину кореневища Podophyllum peltatum (або дикої мандрагори).[4] Етопозид застосовується як внутрішньовенно, так і перорально.[5][3] Етопозид уперше синтезований у 1966 році[6], та мав початкову кодову назву VP-16 (за прізвищем одного із дослідників — швейцарського вченого фон Варбунга (нім. Von Wartbung) та друга буква — від подофіллотоксин)[7], та уперше схвалений FDA у 1983 році.[6]

Зміст

Фармакологічні властивостіРедагувати

 
Подофілл (дика мандрагора, Podophyllum peltatum), джерело для синтезу етопозиду.

Етопозид — напівсинтетичний лікарський засіб, який отримується з кореневища Podophyllum peltatum. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту топоізомерази ІІ, яка необхідна для реплікації ДНК, транскрипції РНК та завершення мітозу. Застосування препарату призводить до інгібування мітозу та блокування клітин у S-G2-інтерфазі клітинного циклу, наслідком чого є розрив дволанцюжкової спіралі ДНК та загибель клітин.[8][2] Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то етопозид більш активний до клітин злоякісних пухлин.[4][6][9] Етопозид застосовується у складі комбінованої терапії для лікування різних видів раку легень, раку шлунка, раку молочної залози (у тому числі з метастатичним ураженням печінки та плеври), раку яєчника, пухлинах яєчка, хоріокарциномі, мезотеліоми, саркоми Капоші, саркоми Юїнга, нейробластомі, лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах[2][3] та деяких видах лейкозів (разом із рубоміцином, вінкристином, цитозинарабінозидом або тіогуаніном і доксорубіцином).[5] Проводяться дослідження щодо ефективності етопозиду для профілактики реакції відторгнення трансплантату при трансплантації органів.[6]

ФармакокінетикаРедагувати

Етопозид швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату при пероральному застосуванні становить у середньому 50 % (варіює від 25 до 75 %), при внутрішньовенному застосуванні біодоступність становить 100 %. Етопозид майже повністю (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Етопозид проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат частково в печінці із утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться етопозид із організму переважно із сечею у незміненому вигляді, частина препарату (до 16 %) виводиться з фекаліями, незначна частина (до 6 %) виводиться із жовчю. Період напіввиведення етопозиду в першій фазі становить 0,6—2 години, в термінальній фазі 5,3—10,8 годин (в середньому 7 годин). При порушенні функції печінки або нирок час напіввиведення препарату збільшується.[2][3]

Показання до застосуванняРедагувати

Побічна діяРедагувати

При застосуванні етопозиду побічні ефекти спостерігаються досить часто, найчастішими побічними ефектами препарату є[2][3]:

При застосуванні етопозиду також можливий мутагенний та тератогенний ефект, а також збільшення ризику виникнення злоякісних пухлин (у тому числі лейкозів).

ПротипоказиРедагувати

Етопозид протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку, виражених порушеннях функції печінки або нирок, дітям у віці менше 2 років, вагітності та годуванні грудьми.[2][3]

Форми випускуРедагувати

Етопозид випускається у вигляді желатинових капсул по 0,025; 0,05 та 0,01 г; концентрату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 20 мг/мл по 2,5; 5; 10; 20; 25 та 50 мл; в ампулах по 5 мл; у флаконах для ін'єкцій по 0,1; 0,5 та 1 г.[10][3]

ПриміткиРедагувати

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. а б в г д е ж http://www.vidal.ru/drugs/molecule/387 (рос.)
  3. а б в г д е ж и Etoposide (англ.)
  4. а б Препараты действующие на топоизомеразы. Этопозид и тенипозид (рос.)
  5. а б ЭТОПОЗИД (ВЕПЕЗИД) В ХИМИОТЕРАПИИ ОСТРЫХ ЛЕЙКОЗОВ (рос.)
  6. а б в г Hande KR (1998). Etoposide: four decades of development of a topoisomerase II inhibitor. Eur. J. Cancer 34 (10): 1514–21. PMID 9893622. doi:10.1016/S0959-8049(98)00228-7.  (англ.)
  7. Kuhn M, Von Wartbung A (1967). Podophyllum- Lignane: Struktur und Absolutkonfiguration von Podorhizol-β-D-glucosid ( = Lignan F). 19. Mitt. über mitosehemmende Naturstoffe [1]. Helvetica Chimica Acta 50 (6): 1546–65. doi:10.1002/hlca.19670500614. [недоступне посилання з квітень 2019] (англ.)
  8. Pommier Y, Leo E, Zhang H, Marchand C (2010). DNA topoisomerases and their poisoning by anticancer and antibacterial drugs. Chem. Biol. 17 (5): 421–33. PMID 20534341. doi:10.1016/j.chembiol.2010.04.012.  (англ.)
  9. Gordaliza M, García PA, del Corral JM, Castro MA, Gómez-Zurita MA (2004). Podophyllotoxin: distribution, sources, applications and new cytotoxic derivatives. Toxicon 44 (4): 441–59. PMID 15302526. doi:10.1016/j.toxicon.2004.05.008.  (англ.)
  10. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/387 (рос.)

ПосиланняРедагувати