Відкрити головне меню
Logo-KEKZ.jpg

Етичний кодекс діячів заповідної справи — система моральних норм і правил повсякденного життя і професійної (громадської) діяльності працівників заповідників, національних парків, інших природних територій, що особливо охороняються (ООПТ), а також наукових співробітників і активістів громадських екологічних організацій в області організації і функціонування ООПТ. Проект Кодексу підготовлений співробітниками Київського еколого-культурного центру.

  • Морально- етичні цінності, якими ми керуємося:
  • Етичні принципи і стандарти діяльності:
    • Ми ставимося до дикої природи як до самостійної і незалежної від людини цінності.
    • Ми визнаємо ідею абсолютної заповідності як основний етичний імператив заповідної справи.
    • Ми керуємося концепцією абсолютної заповідності в діяльності заповідників і інших ООПТ.
    • Ми визнаємо і активно просуваємо ідею прав дикої природи і живих істот серед своїх колег і в суспільстві в цілому.
    • Ми не беремо участь самі і активно протидіємо комерціалізації діяльності заповідників.
    • Ми використовуємо гуманні методи дослідження біологічних об'єктів.
    • Ми ставимо громадські інтереси вище особистих і корпоративних.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Агафонов В. Зарубежная юридическая практика признания прав природы // Гуманитар. экол. журн, спецвып. — 2003. — Т. 5. — С. 33-35.
  • Нэш Р. Права природы. История экологической этики. — К.: КЭКЦ, 2001. — 180 с.
  • Сингер П. Освобождение животных. — К.: КЭКЦ, 2002. — 136 с.
  • Linzey A. Christianity and the rights of animals. — New York: Crossroad, 1987. — 197 p.
  • Regan T. The case for animal rights. — Berkley: Univ. California Press, 1983. — 160 p.

Ресурси ІнтернетуРедагувати