Етана (шум. en.te.na lugal.e lu bi.in.e.de; аккад. e-ta-na) — міфічний цар (лугаль) давнього шумерського міста Кіша, що правив на початку III тисячоліття до н. е. За «Царським списком» Етана — 13-й правитель, за давнішої традиції — 1-й цар цієї династії. Його попередники, названі в «Царському списку», імовірно вигадані компіляторами і носять «звірині» імена семітського походження (Калбум — «собака», Калумум — «ягня», Зукакіпу — «скорпіон»), пов'язані з магією. Припускають, що ці імена походять з епохи формування шумерської народності, епохи первіснообщинного ладу.

Етана
Народився 29 століття до н. е.
Помер 29 століття до н. е.
Діяльність суверен
Діти Баліх

Легендарний життєпис ред.

Етана був першим правителем Шумера, про чиї діяння збереглися фрагментарні джерела. У «Царському списку» про нього йдеться як про правителя,«який стабілізував всі землі». Це твердження знайдене в документі, датованому тисячоліттям після правління Етана. У зв'язку з цим висувають припущення, що він встановив своє панування не тільки в Шумері, а й на деяких сусідніх територіях. Не випадково, згодом титул «цар Кіша» сприймався як цар-гегемон, що стоїть над усіма іншими правителями та царями.

Те, що Етана був примітною і неабиякою фігурою в ранній історії Шумеру, підтверджується легендарним характером його діяльності, про що йдеться в тому ж «Царському списку» — мовляв цей цар «був людиною, що зійшла на небеса», а також у семіто-аккадській поемі (шумерський її прототип досі не знайдено) початку II тисячоліття до н. е., де згадується той же міфічний мотив. За цією легендою, Етана був набожним, богобоязливим царем, який віддано і сумлінно дотримувався приписів божественного культу, але був проклятий бездітністю і не мав спадкоємця свого імені. Тому його заповітним бажанням було добути «рослину народження», але та знаходилася на небесах поза досяжністю смертного. Аби потрапити на небеса, Етана заручився допомогою орла, врятованого ним з ями, куди його вкинула змія, чию дружбу орел зрадив і чиїх дитинчат зжер. З величезної висоти земля здалася Етані не більше «борозни», а море — «мискою з юшкою». Коли ж вони зовсім зникли з виду, Етана злякався … — На цьому текст обривається. Кінець історії досі знайти не вдалося. Очевидно, за переказом, Етана не залишився на небесах, бо судячи з похоронної пісні з таблички, що є в Музеї імені Пушкіна, а також однієї з табличок аккадського епосу про Гільгамеша, Етану описують вже в Нижньому світі, куди потрапляють усі смертні, незалежно від їхньої слави. Судячи з того, що Етана, за «Царським списком» заступив його син Баліх, той все ж таки мав спадкоємця.

Ця легенда мала популярність серед різьбярів печаток, судячи з кількості печаток з зображенням смертного, що піднімається до небес на крилах орла. Тож можна припустити, Етана був могутньою і величною фігурою, чиє життя та подвиги захоплювали уяву давніх співаків і поетів Шумеру.

«Царський список» повідомляє що Етана правив буквально фантастичну кількість років, а саме 1560 років (є варіанти 635 років). Після Етани, за «Царським списком», слідували семеро доволі безликих царів, включаючи й сина Етани Баліха, аж поки на престол не ступив Ен-Мебарагесі, про якого збереглося більше відомостей. Деякі з цих правителів мали радше семітські, ніж шумерські імена і, за списком, всі правили по кілька сотень років.

Література ред.

  • Michael Haul: Das Etana-Epos. Ein Mythos von der Himmelfahrt des Königs von Kisch. In: Göttinger Arbeitshefte zur altorientalischen Literatur (GAAL) 1, XII, Seminar für Keilschriftforschung, Göttingen 2000, ISBN 3-00-008706-0
  • Wayne Horowitz: Mesopotamian cosmic Geography (Mesopotamian civilizations 8). Eisenbrauns, Winona Lake 1998, ISBN 0-931464-99-4
  • Joan Oates: Babylon. Stadt und Reich im Brennpunkt des Alten Orient. Gondrom, Bindlach 1990, ISBN 3-8112-0727-X
  • H. Freydank: Die Tierfabeln im Etana-Mythos. In: Mitteilungen des Instituts für Orientforschung. 17, 1971, S. 1-13
  • Wolfgang Röllig: Überlegungen zum Etana-Mythos. In: Ingrid Gamer-Wallert, Wolfgang Helck (Hrsg.): Gegengabe. Festschrift für Emma Brunner-Traut, Tübingen, Attempto 1991, S. 283–288
  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз.
  • Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле / Пер. с англ. А. В. Милосердовой — М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. — 384 с. — (Загадки древних цивилизаций). — 7 000 экз. — ISBN 5-9524-0160-0.
  • Бертман Стивен. Месопотамия: Энциклопедический справочник / Пер. с англ. А. А. Помогайбо; коммент. В. И. Гуляев — М.: Вече, 2007. — 414 с. — (Библиотека мировой истории). — ISBN 5-9533191-6-4.
  • Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5.
  • История и Культура Древнего Востока. Энциклопедический словарь.