Есто́нська мо́ва (eesti keel) — мова естонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 1,1 мільйона людей[1] в Естонії та десятків тисяч за її межами в емігрантських спільнотах. Писемність на основі латинського алфавіту.
| Естонська мова | |
|---|---|
| eesti keel | |
| Поширена в | Естонія |
| Регіон | Північна Європа |
| Носії | 1,05 млн (1989) |
| Писемність | латинська абетка і Estonian Braille[d] |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Державна |
 Естонія |
| Офіційна |
 Європейський Союз |
| Регулює | Інститут естонської мови |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | et |
| ISO 639-2 | est |
| ISO 639-3 | est |
Зміст
КласифікаціяРедагувати
Естонська мова належить до балтійсько-фінської групи фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї.
СтатусРедагувати
Естонська мова вперше набула офіційного статусу і стала єдиною державною мовою Естонії у 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності.
З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: у міжнародних переговорах, дипломатичному листуванні, у зовнішній торгівлі та на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання та позбавлена можливостей розвитку термінології в сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній та деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим всесоюзним контролем з Москви.[2].
Ситуація змінилася з розпадом Радянського Союзу і відновленням незалежності 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна в Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу.
ІсторіяРедагувати
ПоширенняРедагувати
Станом на 2000 рік естонську мову вважали рідною 1,1 млн осіб, серед яких 965 тис. мешкало в Естонії і 160 в інших країнах світу, зокрема Росії (Ленінградська, Псковська, Омська області та ін.), США, Канаді, Німеччині, Австралії, Великій Британії, а також у Латвії.
Згідно з переписом населення СРСР 1970 року загальне число носіїв естонської мови становило 1007,4 тис. осіб.
ДіалектиРедагувати
В естонській мові виділяють дві основні говірки, що сильно різняться одна від одної:
- Північноестонська говірка:
- Середньоестонська група діалектів:
- Центральний діалект;
- Острівний діалект;
- Східний діалект;
- Північноестонська група діалектів:
- Береговий діалект;
- Алутагузеський діалект;
- Середньоестонська група діалектів:
- Північноестонська говірка:
- Мулькський (мульгиський) діалект;
- Тартуський діалект;
- Вируський діалект.
НавчанняРедагувати
Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.
Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти та мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді та Австралії.
ПисемністьРедагувати
- Основна стаття: Естонська абетка
Естонський алфавіт склався на базі латинського, пристосованого до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.
| A a | B b | D d | E e | F f | G g | H h |
| I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| P p | R r | S s | Š š | Z z | Ž ž | T t |
| U u | V v | Õ õ | Ä ä | Ö ö | Ü ü |
Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах та власних іменах використовуються також латинські літери, що не увійшли до складу естонською абетки. Найуживаніші серед них — Cc Čč Qq Ww Xx Yy.
ЛексикаРедагувати
Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) та балтійських мов. Трапляються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) та інтернаціоналізми[3].
ПрикладРедагувати
«Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп)
|
Джерело: Українська бібліотека
ПрикладРедагувати
- ↑ Естонська мова на сайті Ethnologue.org
- ↑ K. Nyman Metcalf. Estonia 1918—1994. The Development of Human Rights, — Stockholm, 1994, — р. 65-68.
- ↑ (ест.) Етимологічний словник естонської мови
БібліографіяРедагувати
- Eesti keele käsiraamat. Koostajad: Mati Erelt, Tiiu Erelt, Kristiina Ross. Eesti Keele Sihtasutus 2007, Tallinn.
- Mati Hint. Häälikutest sõnadeni. Eesti Keele Instituut 1998, Tallinn.
- Пялль Э. Н. Краткий русско-эстонский разговорник. ― М., 1940.
Див. такожРедагувати
ПосиланняРедагувати
- Эстонский язык — учебники, словари, курсы эстонского языка (рос.)
- Естонська мова на сайті Ethnologue: Estonian. A macrolanguage of Estonia (англ.)
- Естонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Estonian (англ.)
- Естонська мова на сайті WALS Online: Language Estonian (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |