Еску́до (ісп. і порт. escudo) — назва низки іспанських і португальських золотих монет XV—XVIII століть, а також грошова одиниця ряду країн у XIX—XX століттях. Наразі є найменуванням національної валюти Кабо-Верде — ескудо Кабо-Верде.

Ескудо

ісп. і порт. escudo

Ескудо Хуани і Карла I (1504–1555). Севілья, 24 мм, 3.38 г.
Ескудо Хуани і Карла I (1504–1555). Севілья, 24 мм, 3.38 г.

Етимологія ред.

Див. також: Скудо та Екю (монета)

У перекладі з іспанської та португальської мов escudo означає «щит», «герб», «гербовий щит» (від лат. scutum), який був традиційним елементом оформлення майже всіх монет, які мали цю назву. Родинними escudo (з точки зору походження та значення) словами називаються монети: італійський скудо (італ. scudo) і французький екю (фр. ecu від давньофр. escu), які також походять від лат. scutum («щит», «щит-скутум»)[1][2][3][4][5].

В українській мові слово «ескудо» може використовуватися як у середньому роді, так і в чоловічому.

Монети XV—XVIII століть ред.

 
Герб Португалії в оточенні гербів її колоній на будівлі португальського Національного заморського банку[en]

У Новий час золоті ескудо випускали Іспанія і Португалія[6][7]:

Валюти XIX—XX століть ред.

 
Сучасне
ескудо Кабо-Верде

У XIX—XX століттях назву «ескудо» носили такі валюти:

Крім того, існували різновиди заморського ескудо:

Їхній курс був прив'язаний у співвідношенні 1:1 до португальського ескудо.

Наразі в обігу перебуває лише одна валюта з такою назвою — ескудо Кабо-Верде, яка в 1977 році замінила ескудо Островів Зеленого Мису.

Примітки ред.

  1. СН, 1993, Статті «Скудо»,«Екю».
  2. НС, 1980, Статті «Скудо», «Екю».
  3. Free Dictionary, 2011, Стаття Écu.
  4. OED, 2001-11, Стаття term = ecu & allowed_in_frame = 0 Ecu.
  5. Merriam-Webster, 2011, Стаття Ecu.
  6. СН, 1993, Стаття «Ескудо».
  7. НС, 1980, Стаття «Ескудо».
  8. СН, 1993, Стаття «Ескудільо ».
  9. НС, 1980, Стаття« Ескудільо ».
  10. НС, 1980, Стаття «[http: //www.numizm.ru/html/p/pistol5.html Пістоль] ».
  11. СН, 1993, Стаття «Дублон ».
  12. СН, 1993, Стаття «[http ://www.numizm.ru/html/d/dublon.html Дублон] ».

Посилання ред.