Ескорпіон
| Ескорпіон | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ескорпіон
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Heloderma horridum Wiegmann, 1829 | ||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Trachyderma horridum | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ескорпіон (Heloderma horridum) — ящірка з родини Отрутозубів. Має 4 підвиди. Інші назви «мексиканський отрутозуб» та «тола-хіні».
Опис ред.
Загальна довжина ескорпіона коливається від 67 до 90 см, найбільша вага — 4,5 кг. Шкіра — від чорного до темно-коричневого кольору з яскраво-жовтими смугами або плямами, спостерігається висока й помітна контрастність між шкірою та візерунком, яка слугує попередженням про отруйність. Має велику голову, масивний тулуб та короткі ноги з гострими кігтями. Черево вкрито великими роговими лусками.
Спосіб життя ред.
Мешкає у сухих лісах та посушливих місцях. Здебільшого активний вночі або у присмерку. Харчується молодими птахами й гризунами, яйцями й невеликих хребетними тваринами. Полює ескорпіон за допомогою Якобсонова органа. Отруту виробляють залози нижньої губи, потім вона спрямовується у зуби нижньої щелепи.
Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість настає у 2 роки. Самиця відкладає у ямку в землі 4—12 яєць. Через 130—188 днів з'являються молоді отрутозуби.
Розповсюдження ред.
Мешкає вдовж узбережжя Каліфорнійської затоки, у західній та південно—західній Мексиці, південно—східній Гватемалі.
Джерела ред.
- L. S. Meléndez Garcia: Die Guatemala-Skorpionskrustenechse, Heloderma horridum charlesbogerti, Campbell & Vannini, 1998. In: Reptilia. 58, 2006.
- Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.