Ері Оттерс

(Перенаправлено з Ері Отерс)

«Ері Оттерс» (англ. Erie Otters) — американський молодіжний хокейний клуб, що представляє місто Ері, штат Пенсильванія. Команда виступає у середньозахідному дивізіоні західної конференції хокейної ліги Онтаріо. Домашнім майданчиком «видр» є Ері Інсуранс Арена, котра здатна вмістити до 5,5 тис. вболівальників.[1]

Ері Оттерс
Ері Оттерс
Ліга Онтарійська хокейна ліга
Заснована 1996
Історія 1953-60 - Гамільтон Тайгер-Кьюбс
1960-74 - Гамільтон Ред Вінгз
1974-76 - Гамільтон Фінкапс
1976-77 - Сент-Кетерінс Фінкапс
1977-78 - Гамільтон Фінкапс
1978-84 - Брантфорд Александерс
1984-88 - Гамільтон Стілгокс
1988-96 - Ніагара-Фоллс Тандер
1996-зараз - Ері Отерс
Домашня арена Ері Інсуренс Арена
Місто Ері, Пенсильванія, США
Кольори                    
Генеральний менеджер Канада Шервуд Бессін
Головний тренер Канада Кріс Кноблауч
CMNS: Ері Оттерс у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Історія франшизи почалася в середині минулого століття, коли була створена команда «Гамільтон Тайгер Кьюбс». Наступні десятиліття клуб неодноразово змінював як свою назву, так і місце прописки. Нарешті в 1996 році команда «Ніагара-Фоллс Тандер» переїхала в американський штат Пенсильванія, де і був створений клуб «Ері Отерс».[2]

На нововму місці команда отримала солідну вболівальницьку підтримку: в середньому на домашніх матчах «Отерс» присутні більше 3,5 тисяч фанів.[3]

За 17 сезонів, проведених в ОХЛ, «видри» лише одного разу зуміли виграти кубка Робертсона (трофей, що вручається найкращій команді ОХЛ), у 2002 році. Того ж року команда брала участь у розіграші Меморіального кубку, однак поступилася на стадії півфіналу.

Результати по сезонахРедагувати

Скорочення: І = Ігри, В = Виграші, Н = Нічиї, П = Поразки, ПО = Поразки не в основний час гри, ГЗ = Голів забито, ГП = Голів пропущено, О = Очки

Сезон Ліга І В Н П ПО ГЗ ГП О Місце Плей-оф
1996-1997 ОХЛ 66 23 7 36 - 240 260 53 13-е з 17 Програш в чвертьфіналі дивізіону
1997-1998 ОХЛ 66 33 5 25 3 261 252 74 9-е з 18 Програш в чвертьфіналі дивізіону
1998-1999 ОХЛ 68 31 4 33 - 271 297 66 12-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
1999-2000 ОХЛ 68 33 4 28 3 224 229 73 10-е з 20 Програш в півфіналі конференції
2000-2001 ОХЛ 68 45 10 11 2 264 171 102 1-е з 20 Програш у фіналі конференції
2001-2002 ОХЛ 68 41 4 22 1 246 218 87 4-е з 20 Чемпіони
2002-2003 ОХЛ 68 24 6 35 3 181 248 57 17-е з 20
2003-2004 ОХЛ 68 29 6 26 7 221 212 71 10-е з 20 Програш в півфіналі конференції
2004-2005 ОХЛ 68 31 6 26 5 186 207 73 11-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2005-2006 ОХЛ 68 26 - 35 7 219 266 59 17-е з 20
2006-2007 ОХЛ 68 15 - 50 3 209 378 33 20-е з 20
2007-2008 ОХЛ 68 18 - 46 4 206 343 40 19-е з 20
2008-2009 ОХЛ 68 34 - 29 5 233 239 73 11-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2009-2010 ОХЛ 68 33 - 28 7 257 259 73 11-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2010-2011 ОХЛ 68 40 - 26 2 281 227 82 9-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2011-2012 ОХЛ 68 10 - 52 6 169 338 26 20-е з 20
2012-2013 ОХЛ 68 19 - 40 9 206 312 47 19-е з 20
2013-2014 ОХЛ 68 52 - 14 2 312 170 106 2-е з 20 Програш у фіналі конференції

ГравціРедагувати

Найвідоміші хокеїстиРедагувати

Номери, що не використовуютьсяРедагувати

  • 16 — Бред Бойс, нападник (1998-2002, 233 матчі).
  • 18 — Вінс Скотт, нападник (2003-2007, 202 матчі). Виведено з обігу 2010 року[4]

Український слідРедагувати

За роки існування команди, за неї виступали двоє українців. Харків'янин Павло Штефан зіграв у складі «Ері» 18 поєдинків у сезоні 2000-2001 років. Інший українець, киянин Олександр Караульщук, провів в «Отерс» три повних сезони з 2001 по 2004 роки.

ПриміткиРедагувати

  1. erieevents.com. Erie Insurance Arena Facilities. Архів оригіналу за 14.02.2014. Процитовано 20.07.2013. (англ.)
  2. Franchise History. Процитовано 20.07.2013. (англ.)
  3. hockeydb.com. Erie Otters Statistics and History. Процитовано 20.07.2013. (англ.)
  4. goerie.com (14.06.2010). Otters set to retire Scott's No. 18. Процитовано 20.07.2013. (англ.)

ДжерелаРедагувати