Ернст Мейман

Е́рнст Фрі́дріх Вільге́льм Ме́йманн (нім. Ernst Friedrich Wilhelm Meumann; нар. 29 серпня 1862, Урдінген — пом. 26 квітня 1915, Гамбург) — німецький педагог і психолог, один із засновників експериментальної педагогіки.

Ернст Мейман
Народився	29 серпня 1862(1862-08-29)[…] Uerdingend, Крефельд, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер	26 квітня 1915(1915-04-26)[…] (52 роки) Гамбург, Німецька імперія
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	психолог, педагог, філософ, викладач університету
Alma mater	Тюбінгенський університет і Лейпцизький університет
Науковий керівник	Christoph von Sigwartd
Вчителі	Вільгельм Вундт
Знання мов	німецька
Заклад	Лейпцизький університет, Цюрихський університет і Вестфальський університет імені Вільгельма
Членство	Verein Deutscher Studenten zu Bonnd
Медіафайли у Вікісховищі

Діяльність

У психології Мейманн одним із перших звернувся до вивчення психологічних особливостей розвитку дитину. Він досліджував естетичні уявлення дітей, розвиток їхньої пам'яті, закономірності швидкого і міцного запам'ятовування, синтезував досягнення психологів з проблемами розвитку здібностей дітей.

У педагогіці Мейманн одним з перших висунув принцип саморозвитку дитини, обґрунтував значення активності дитини у навчальному процесі.

Вибрані праці

• «Нариси експериментальної педагогіки»;
• «Економіка і техніка пам'яті»;
• «Лекції зі вступу до експериментальної педагогіки» (3 томи).

Джерела

• Peter Forster. Meumann, Ernst. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1994, Band 17, S. 265 f. (Digitalisat).