Ернесто Сампер Пісано (ісп. Ernesto Samper Pizano; нар. 3 серпня 1950) — колумбійський політик, двадцять дев'ятий президент Колумбії, генеральний секретар Союзу південноамериканських націй.

Ернесто Сампер
Samper cropped.jpg
Прапор
29-й Президент Колумбії
7 серпня 1994 — 7 серпня 1998 року
Попередник: Сесар Ґавірія
Наступник: Андрес Пастрана
Прапор
4-й Генеральний секретар Союзу південноамериканських націй
з 1 серпня 2014
Попередник: Алі Родрігес Араке
 
Партія: Колумбійська ліберальна партіяd
Освіта: Q1517478?
Народження: 3 серпня 1950(1950-08-03)[1][2][3] (70 років)
Богота, Колумбія
Країна: Колумбія
Релігія: атеїст[d]
Шлюб: Jacquin Strouss Lucenad

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 1950 року в Боготі. Навчався в Понтифікальному університеті імені Франциска Ксав'єра, здобувши ступінь з права й економіки. Пізніше вивчав економіку в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). Після того працював у банківській сфері та займався викладацькою діяльністю.

1974 року вступив до лав Ліберальної партії. 1982 року був обраний до парламенту департаменту Кундінамарка, того ж року став сенатором. 1990 року брав участь у праймеріз, за результатами яких посів третє місце. За президентства Сесара Ґавірії очолював міністерство економічного розвитку, а від 1991 до 1993 року був послом Колумбії в Іспанії.

Здобув перемогу на виборах 1994 року, ставши новим президентом Колумбії. Невдовзі після вступу на посаду його було звинувачено в отриманні великого хабаря від Калійського наркокартелю (той скандал відомий як «Процесс № 8000»)[4]. Розслідування значно вплинуло на популярність президента й усієї Ліберальної партії. Як наслідок, 1998 року президентом став консерватор Андрес Пастрана.

Від 1995 року паралельно з виконанням обов'язків голови держави був генеральним секретарем Руху неприєднання. Від 2014 року займає пост Генерального секретаря Союзу південноамериканських націй.

ПриміткиРедагувати

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. John C. Dugas (6 січня 2013). Drugs, Lies, And Audiotape: The Samper Crisis In Colombia. Latin American Research Review (англ.) 36 (2): 157–174. Процитовано 24 березня 2020. 

ПосиланняРедагувати