Ернесто Алонсо
Ернесто Алонсо (ісп. Ernesto Alonso; 28 лютого 1917, Агуаскальєнтес — 7 серпня 2007, Мехіко) — мексиканський актор, продюсер та режисер.
| Ернесто Алонсо | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | ісп. Ernesto Ramírez Alonso |
| Псевдо | Ernesto Alonso |
| Народився |
28 лютого 1917[2][3] Аґуаскальєнтес, Мексика |
| Помер |
7 серпня 2007[1][2][3] (90 років) Мехіко, Мексика |
| Країна |
 Мексика |
| Діяльність | кінорежисер, оператор-постановник, кінопродюсер, актор, телеактор, кіноактор, телепродюсер |
| Знання мов | іспанська |
| Роки активності | з 1937 |
| Родичі | Хосе Алонсо |
| IMDb | ID 0022172 |
Життєпис ред.
Ернесто Рамірес Алонсо народився 28 лютого 1917 року в місті Агуаскальєнтес, столиці однойменного штату. Його брат — тореадор Альфонсо Рамірес Алонсо, племінник — актор та співак Хорхе Варгас (1941—2009). 1937 року працював статистом на зйомках фільму «La Zandunga» з Лупе Велес у головній ролі. Пізніше разом з театральною трупою сестер Бланч поїхав до Мехіко (знайомство відбулося, коли сестри Ісабель і Аніта Бланч з власною трупою приїхали з гастролями до його рідного міста, і він позичів ім свій програвач), де з початку 1940-х років почав зніматися в кіно. Його партнерами по знімальному майданчику були Марія Фелікс, Лібертад Ламарке, Марга Лопес та інші зірки. 1954 року виконав одну з ролей у фільмі «Буремний перевал» Луїса Бунюеля за однойменним романом Емілі Бронте. Його найкращою роллю вважається Арчибальд де ла Крус у фільмі Бунюеля «Спроба злочину» 1955 року, де він зіграв разом з Мирославою Штерн.
Його першою продюсерською роботою стала теленовела «Обережно з ангелом» (1959) за участю Ампаро Рівельєс та Офелії Гільмаїн. З того часу ним випущено понад 150 теленовел (через що за ним закріпилося прізвисько «Сеньйор Теленовела»), найвідоміші з яких «Право на народження» (1981), «Прокляття» (1983), «Ніхто, крім тебе» (1985), «Весілля ненависті» (1983), «Єдинокровка» (1985), «Інша» (2002), «Мій гріх — у любові до тебе» (2004) та інші. 2006 року нагороджений почесною премією Золотий Арієль за професійний внесок в кіноіндустрію.
Ернесто Алонсо помер 7 серпня 2007 року у Мехіко від пневмонії в 90-річному віці[4].
Вибрана фільмографія ред.
Актор ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1945 | ф | Білий монах | El monje blanco | брат Кан |
| 1946 | ф | Жінка кожного | La mujer de todos | Карлос |
| 1949 | ф | Дама під вуаллю | La dama del velo | ліценціат Крістобаль Гомес Пенья |
| 1950 | ф | Забуті | Los olvidados | голос на початку фільму |
| 1950 | ф | Інша весна | Otra primavera | Артуро Монтесінос |
| 1951 | ф | Жінка без сліз | La mujer sin lágrimas | Карлос |
| 1954 | ф | Буремний перевал | Abismos de pasión | Едуардо |
| 1955 | ф | Жінка на вулиці | La mujer en la calle | Хосе Луїс |
| 1955 | ф | Спроба злочину | Ensayo devun crimen | Арчибальдо де ла Крус |
| 1966 | с | Крістіна Гусман | Cristina Guzmán | Габріель |
| 1969 | с | Незважаючи на смерть | Más allá de la muerte | Октавіо Дюран |
| 1976 | с | Паралельні світи | Mundos opuestos | Клаудіо де ла Мора |
| 1978—1979 | с | Гріх кохання | Pecado de amor | Мігель Анхель |
| 1983—1984 | с | Прокляття | El maleficio | Енріке де Мартіно |
| 1986 | ф | Прокляття 2 | El maleficio 2 | Енріке де Мартіно |
| 1989 | с | Біле і чорне | Lo blonco y lo negro | Анхель де Кастро/ Сільвіо де Кастро |
| 1995 | с | На одне обличчя | Bajo un mismo rostro | Мельхіор Сальдівар |
| 2000—2001 | с | Обійми мене міцніше | Abrázame muy fuerte | падре Боско |
| 2002 | с | Між коханням і ненавистю | Entre el amor y el odio | падре Абад |
Продюсер (вибрані теленовели) ред.
- 1959 — Обережно з ангелом (ісп. Cuidado con el ángel)
- 1961 — Маріанела (ісп. Marianela)
- 1965 — Марина Лаваль (ісп. Marina Lavalle)
- 1965 — Максиміліано і Карлотта (ісп. Maximiliano by Carlotta)
- 1966 — Крістіна Гусман (ісп. Cristina Guzmán)
- 1969 — Щоденник добропорядної сеньйорити (ісп. El diario de una señorita decente)
- 1970—1971 — Хрест Маріси Крусес (ісп. La cruz de Marisa Cruces)
- 1971—1973 — Італійка збирається заміж (ісп. Muchacha italiana viene a casarse)
- 1976 — Паралельні світи (ісп. Mundos opuestos)
- 1981—1982 — Право на народження (ісп. El derecho de nacer)
- 1983—1984 — Прокляття (ісп. El maleficio)
- 1983—1984 — Весілля ненависті (ісп. Bodas de odio)
- 1984 —1985 — Зрада (ісп. La traición)
- 1985 — Анхеліка (ісп. Angélica)
- 1985 — Ніхто, крім тебе (ісп. Tú o nadie)
- 1985—1986 — Єдинокровка (ісп. De pura sangre)
- 1987 — Шлях до слави (ісп. Senda de gloria)
- 1987—1988 — Вікторія (ісп. Victoria)
- 1988—1989 — Пов'язані одним ланцюгом (ісп. Encandenados)
- 1989 — Біле і чорне (ісп. Lo blanco y lo negro)
- 1990 — Я купую цю жінку (ісп. Yo compro esa mujer)
- 1990—1001 — Проклята спадщина (ісп. Herencia maldita)
- 1991—1992 — Спіймана (ісп. Atrapada)
- 1992 — Посмішка диявола (ісп. La sonrisa del diablo)
- 1992 — Трикутник (ісп. Triángulo)
- 1994—1995 — Політ орлиці (ісп. El vuelo del águila)
- 1996 — Запалений факел (ісп. La antorcha encendida)
- 1999—2000 — Лабіринти пристрасті (ісп. Laberintos de pasión)
- 2002 — Інша (ісп. La otra)
- 2004 — Мій гріх — у любові до тебе (ісп. Amarte es mi pecado)
- 2005—2006 — Перешкода коханню (ісп. Barrera de amor)
Нагороди та номінації ред.
- 1956 — Номінація на найкращого актора (Спроба злочину).
- 2006 — Золотий Арієль за професійний внесок в кіноіндустрію.
TVyNovelas Awards
- 1983 — Найкраща теленовела (Право на народження).
- 1984 — Найкращий актор (Прокляття).
- 1984 — Найкраща теленовела (Весілля ненависті).
- 1984 — Номінація на найкращу теленовелу (Прокляття).
- 1985 — Найкраща теленовела (Зрада).
- 1986 — Найкраща теленовела (Єдинокровка).
- 1986 — Номінація на найкращу теленовелу (Ніхто, крім тебе).
- 1986 — Номінація на найкращу теленовелу (Анхеліка).
- 1987 — Номінація на найкращу теленовелу (Проклята спадщина).
- 1988 — Номінація на найкращу теленовелу (Шлях до слави).
- 1988 — Номінація на найкращу теленовелу (Вікторія).
- 1989 — Номінація на найкращу теленовелу (Пов'язані одним ланцюгом).
- 1990 — Найкраща роль у виконанні заслуженого актора (Біле і чорне).
- 1991 — Найкраща продюсерська робота (Я купую цю жінку).
- 1991 — Найкраща теленовела (Я купую цю жінку).
- 1995 — Номінація на найкращу теленовелу (Політ орлиці).
- 1997 — Номінація на найкращу теленовелу (Запалений факел).
- 2000 — Найкраща теленовела (Лабіринт пристрасті).
- 2003 — Найкраща теленовела (Інша).
- 2004 — Номінація на найкращу теленовелу (Мій гріх — у любові до тебе).
La Maravilla
- 1984 — Найкраща теленовела (Прокляття).
- 1984 — Найкращий лиходій (Прокляття).
Heraldo
- 1995 — Найкраща теленовела (Політ орлиці).
Примітки ред.
- ↑ а б http://www.nytimes.com/2007/08/11/obituaries/11alonso.html
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ernesto Alonso, 90, Telenovela Director, Dies. The New York Times. 11 серпня 2007. Архів оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 19 лютого 2023. (англ.)
Посилання ред.
- Ернесто Алонсо на сайті IMDb (англ.)