Ервін Шульгоф (чеськ. Ervín Šulhov; *8 червня 1894(18940608), Прага — †18 серпня 1942, Вайсенбург) — чеський композитор та піаніст, єврейського походження.

Ервін Шульгофф
чеськ. Ervín Šulhov
Зображення
Ервін Шульгофф і танцюристка Мілча Маєрова, 1931.
Основна інформація
Дата народження 8 червня 1894(1894-06-08)
Місце народження Прага
Дата смерті 18 серпня 1942(1942-08-18) (48 років)
Місце смерті Вайсенбург
Поховання
Громадянство Чехословаччина і Австрія
Професія композитор
піаніст
Освіта Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі Макс Регер
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився у заможній і високоосвіченій єврейській родині з багатим музичним корінням: двоюрідний дід Ервіна Шульгофа був відомий піаніст Юліус Шульгоф. Почав займатися як піаніст у Якоба Хольфельда.

За рекомендацією Дворжака у 10-річному віці був прийнятий у Празьку консерваторію, вчився в Індржіха Каана фон Альбеста. Згодом навчався фортепіанного мистецтва у Відні — у Віллі Терна, в Лейпцигу — у Роберта Тайхмюллера і Карла Фрідберга, в Кельні—- у Лазара Уціелла; композицію вивчав під керівництвом Макса Регера, брав уроки у Дебюссі.

Завоював як блискучий піаніст і композитор кілька премій. Зблизився з дадаїзмом, одним з перших європейських композиторів став активно використовувати джаз у симфонічній музиці. Викладав у Саарбрюкені, працював на радіо і грав в джазових оркестрах Праги, займався музичною журналістикою, виступав як піаніст в Німеччині, Франції та Великій Британії. Виконував твори Скрябіна, Шенберга, Берга, Веберна, Гіндеміта, Бартока та ін.

Після 1933 року зіткнувся з політичними й фінансовими труднощами як через своє єврейство, так і через прокомуністичні симпатії (в 1932 році він написав музику до «Комуністичному маніфесту» Маркса і Енгельса в 1933 році — «17 пісень Жовтневої революції»). Його твори були зараховані в Німеччині до «дегенеративного мистецтва», їх перестали виконувати. Після вступу гітлерівців у Чехословаччину (1939) Шульгоф міг виступати в чеській пресі і на радіо тільки під псевдонімом. У 1941 подав радянській владі прохання про громадянство в СРСР, отримав дозвіл і візу, але 23 червня, на другий день війни між Німеччиною і СРСР, був заарештований німцями. Помер в концентраційному таборі від туберкульозу.

Список творівРедагувати

  •     «Landschaften», Sinfonie für Mezzosopran унд Оркестр (1912)
  •     Lustige Ouvertüre für Оркестр (1913)
  •     Violinsonate Nr.1 ​​(1913)
  •     Дивертисмент für Streichquartett (1914)
  •     Fünf LIEDER пасьянс Крістіан Моргенштерн (1915)
  •     Fünf Grotesken für Klavier (1917)
  •     Fünf Burlesken für Klavier (1918)
  •     Варіації über Ейн achttaktiges eigenes Thema für Оркестр (1919)
  •     Fünf Arabesken für Klavier (1919)
  •     Fünf Humoresken für Klavier (1919)
  •     Fünf Pittoresken für Klavier (1919)
  •     Соната Еротика für Solo-Muttertrompete (1919)
  •     «Menschheit», Eine Sinfonie für Altstimme унд зроби Оркестр (1919)
  •     «Bassnachtigall», Drei Vortragsstücke für Kontrafagott (1922)
  •     Rag-Music, für Klavier (1922)
  •     «Die Wolkenpumpe», Ernste Gesänge für Baritonstimme міт зробіть Vier Blasinstrumenten унд Schlagzeug Worten дез нах Heiligen Geistes (1922, на вірші Х.Арпа)
  •     «Ogelala», Ballettmysterium Ейнем антик нах-mexikanischen Original (1922)
  •     Fünf Stücke für Streichquartett (1923)
  •     Streichsextett (1924)
  •     Перша симфонія (1925)
  •     Концертіно für Flöte, альт унд Контрабас (1925)
  •     Violinsonate Nr. 2 (1927)
  •     Дивертисмент für Гобой, Klarinette унд Fagott (1927)
  •     Doppelkonzert für Flöte, Klavier, 2 Hörner унд Streichorchester (1927)
  •     «Міщанин у дворянстві», Konzertsuite (1928)
  •     Hot Music für Klavier (1928)
  •     Flammen, Опери (1929)
  •     Konzert für Streichquartett унд Blaser (1930)
  •     Люкс Dansante ен Джаз für Klavier (1931)
  •     Друга симфонія (1932)
  •     Valse Brillante für Altsaxophon унд Klavier (1933)
  •     Danse excentrique für Altsaxophon унд Klavier (1933)
  •     «Синкопований Пітер» für тромбон і фортеп'яно (1934)
  •    Третя симфонія (1935)
  • Четверта симфонія «Spanische» (1936-1937)
  •     П'ята симфонія А Ромен Ролленд (1938-1939)
  •     Шоста симфонія «Freiheitssinfonie» (1940/41)
  •     Сьома симфонія «Героїчна» (1941)
  •     Восьма симфонія (1942)

Шульгоф про музикуРедагувати

  •     Schriften / Hrsg. унд kommentiert фон Тобіас Уідмаьер. Гамбург: Фон Bockel, 1994.

Література про композитораРедагувати

  •     Bek J. Ервін Шульгоф, Leben унд Werk.Hamburg: Verdrängte Musik, 1994 (англ. вид - 2006 ..).
  •     Калузький М. Репресована музика. М.: Видавничий дім «Класика-XXI», 2007