Ера́зм Да́рвін (англ. Erasmus Darwin; 12 грудня 1731, Елстон — 18 квітня 1802, Дербі) — англійський натураліст, лікар і поет, послідовно розвивав систему самобутніх поглядів на світобудову і природу людського організму.

Еразм Дарвін
англ. Erasmus Darwin

Портрет Е. Дарвіна роботи Джозефа Райта, 1792
Народився 12 грудня 1731(1731-12-12)[1][2][…]
Elston Halld, Елстон[d], Newark and Sherwoodd, Ноттінгемшир[d], Ноттінгемшир, Англія, Королівство Велика Британія[4][5]
Помер 18 квітня 1802(1802-04-18)[1][2][…] (70 років)
Breadsall Prioryd, Breadsalld, Еруош, Дербішир[d], Дербішир, Англія, Сполучене Королівство[5]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність біолог, лікар, ботанік, лікар-письменник, філософ, ентомолог, поет, фізіолог, натураліст, письменник
Галузь медицина, ботаніка, біологія і поезія
Alma mater Единбурзький університет і коледж Святого Джонаd[5]
Знання мов англійська[1][6]
Членство Лондонське королівське товариство і Місячне товариство
Батько Robert Darwin of Elstond[5][7]
Мати Elizabeth Hilld[8][7]
Брати, сестри Robert Waring Darwin of Elstond[7], Susanna Darwind[7], John Darwind[7], William Alvey Darwind[7], Ann Darwind[7] і Elizabeth Darwind[7]
У шлюбі з Mary Howardd[7] і Elizabeth Colyeard[7]
Діти (14) Charles Darwin[d][7], Роберт Дарвін[7], Francis Sacheverel Darwind[7], Erasmus Darwind[8][7], Elizabeth Darwind[8][7], William Alvey Darwind[8][7], Edward Darwind[8][7], Frances Anne Violetta Darwind[8][7], Emma Georgina Elizabeth Darwind[8][7], John Darwind[8][7], Henry Darwind[8][7], Harriet Darwind[8][7], Mary Parkerd[7], Susanna Parkerd[7] і Lucy Swiftd[7]
Нагороди

Був двічі одружений. Мав 10 законнонароджених дітей і не менше двох дочок від однієї фактичної дружини. Дід еволюціоніста Чарльза Дарвіна і антрополога Френсіса Гальтона. Деїст. Лектор, на заняттях з анатомії людини розтинав тіла страчених злочинців. Організатор Лічфілдського ботанічного товариства. Брав участь у перекладах «Системи природи» (1735) і «Філософії ботаніки» (1751) першого президента Шведської Академії наук Карла Ліннея. Співрозмовник Ж. Ж. Руссо. Його бюст був зроблений Вільямом Джоном Коффі близько 1795 р..

Поет ред.

 
Музей у Лічфілді, присвячений життю і творчості Е. Дарвіна

Дарвін мав пристрасть, яку важко пояснити сучасникам, поетичним стилем викладати результати своїх досліджень у сфері природничих наук. Дарвін вірив у сексуальне життя рослин, чому і присвятив «Любов рослин» (друга частина поеми «Ботанічний сад». Родоначальник вчення про боротьбу за існування і особливого значення статевого відбору. Пропагував ідеї еволюції тваринного світу під безпосереднім впливом факторів зовнішнього середовища. Озвучуючи перші ідеї історичного розвитку життя, наполягав на особливому значенні переходу предка людини у вертикальне положення і поетапного формування членороздільної мови. Стверджував, що зародки як найтонші волокна відокремлюються від нервових закінчень батьківського організму, щоб потрапити в материнське яйце для запліднення. Під впливом гальванічних дослідів Еразма Дарвіна Мері Шеллі написала роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» (1818).

Провісник ред.

Провісник майбутнього. Майже за 100 років до Жуля Верна прогнозував шляхи розвитку техніки.

Прихильники теорії змови наполягають на тому, що автор «Зоономії» мав секретні знання, фрагментарно представлені у працях обох його онуків. Подібні погляди частково засновані на такому маловивченому біографічному факті як організація ним закритого філософського «Місячного товариства» (Lunar Society Moonstones) в Бірмінгемі, адміністративному центрі метрополітенського графства Вест-Мідлендс. Члени товариства зобов'язані були збиратися в повний місяць для обговорення різних інтелектуальних питань.

Серед езотерично налаштованих дослідників існує думка, що автор користувався поетичним стилем для шифровки пророцтв за методом Нострадамуса.

Еразм Дарвін зазнав переслідувань з боку церковних інститутів. У 1817 році «Зоономію» було внесено в католицький Індекс заборонених книг[9].

Основні публікації ред.

  • Ботанічний сад (1789—1792)
  • Зоономія, або Закони органічного життя (1796)
  • Храм природи (посмертно, 1802)
  • Erasmus Darwin, A Botanical Society at Lichfield. A System of Vegetables, according to their classes, orders… translated from the 13th edition of Linnaeus’ Systema Vegetabiliium. 2 vols., 1783, Lichfield, J. Jackson, for Leigh and Sotheby, London.
  • Erasmus Darwin, A Botanical Society at Lichfield. The Families of Plants with their natural characters…Translated from the last edition of Linnaeus’ Genera Plantarum. 1787, Lichfield, J. Jackson, for J. Johnson, London.
  • Erasmus Darwin, The Botanic Garden, Part I, The Economy of Vegetation. 1791 London, J. Johnson.
  • Part II, The Loves of the Plants. 1789, London, J. Johnson.
  • Erasmus Darwin, Zoonomia; or, The Laws of Organic Life, 1794, Part I. London, J. Johnson,
  • Part I—III. 1796, London, J. Johnson.
  • Darwin, Erasmus 1797. A plan for the conduct of female education in boarding schools. J. Johnson, Derby. 4to, 128 pages; last two leaves contain a book list, an apology for the work, and an advert for «Miss Parkers School».
  • Erasmus Darwin, Phytologia; or, The Philosophy of Agriculture and Gardening. 1800, London, J. Johnson.
  • Erasmus Darwin, The Temple of Nature; or, The Origin of Society. 1803, London, J. Johnson.

Деякі передбачення ред.

Література про нього ред.

  • Життя Еразма Дарвіна (Ч. Дарвін)
  • Шабаш на трильйон років: історія НФ (Браян Олдіс та Девід Вігров, 1986)
  • Erasmus Darvin und seine Stellung in der Geschichte der Descendenz-Theorie mit seinern Lebens-und Charakterbilde von Ch. Darwin (Е. Krause)

Родовід Дарвінів-Гальтонів ред.

 

Див. також ред.

Примітки ред.