Епштейн Михайло Наумович
Михайло Наумович Епштейн (рос. Михаи́л Нау́мович Эпште́йн; * 21 квітня 1950, Москва, Російська РФСР) — російсько-американський філософ, культуролог і літературознавець, лінгвіст, есеїст. Заслужений професор теорії культури та російської літератури університету Еморі (Атланта, США), професор російської літератури та теорії культури і керівник Центру гуманітарних інновацій Даремського університету (Велика Британія), Член російського ПЕН-клубу і академії російської сучасної словесності.
| Епштейн Михайло Наумович | |
|---|---|
| Михаил Эпштейн | |
 | |
| Народився |
21 квітня 1950[1] (73 роки) Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР→ США |
| Діяльність | філософ, літературний критик, історик літератури |
| Alma mater | МДУ |
| Галузь | філософія, культурологія, лінгвістика |
| Заклад |
Університет Еморі Даремський університет |
| Вчене звання | професор |
| Нагороди | |
 Епштейн Михайло Наумович у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився 1950 в Москві. У 1972 закінчив філологічний факультет МДУ з відзнакою.
У 1970-ті роках брав участь у роботі сектора теоретичних проблем Інституту світової літератури (Москва) та викладав літературу у московських вищих навчальних закладах.
У 1978 році був прийнятий до Спілки письменників СРСР. Його статті з теорії літератури друкувалися у головних радянських «товстих» журналах - у «Новому світі», «Прапорі», «Зірці», «Жовтні», «Питання літератури», «Питання філософії», «Питання мовознавства», «Новому літературному огляді» та інших літературних та теоретичні журнали.
У 1980-ті роки був засновником та керівником міждисциплінарних об'єднань московської гуманітарної інтелігенції: «Клуб есеїстів», «Образ і думка» та «Лабораторія сучасної культури».
У 1989 році в Інституті слов'янознавства та балканістики АН СРСР захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему «Семантика слов'янського словотвору та структура його асоціативних зв'язків».
Науковий дорообок ред.
Автор 30 книг і більше 700 статей і есе, перекладених 20 іноземними мовами. Основні теми досліджень: методологія гуманітарних наук, постмодернізм, поетики (зокрема, літературних архетипів і теорії метареалізму), філософії модальностей, теорії радянської ідеології та філософії, семіотики повсякденності, проективної лінгвістики, перспективи розвитку мови і думки.
«Шизофашизм» ред.
Поняття «шизофашизм» (schizofascism) був вперше запропонований Михайлом Епштейном в його публікаціях 2015–2017 років[2]. І згодом підхоплений визначим істориком сучасності Тімоті Снайдером[3][4] та іншими суспільствознацями та есеістами.
Відзнаки та нагороди ред.
Лауреат Премії Андрія Білого (1991), Інституту соціальних винаходів (Лондон, 1995), Міжнародного конкурсу есеїстики (Берлін-Веймар, 1999), премії російського журналу «Зірка» (1999), премії «Liberty» за внесок в російсько-американську культуру і розвиток культурних зв'язків між Росією і США 2000.
Громадянська позиція ред.
Виступив з осудом російської збройної агресії проти України[5].
Примітки ред.
- ↑ LIBRIS
- ↑ М. Эпштейн. От совка к бобку: Политика на грани гротеска. — Franc-Tireur, 2015, С. 143–144.
- ↑ Public Thinker: Timothy Snyder on Russia and "Dark Globalization". 7.12.2018
- ↑ «Мы должны сказать это вслух: Россия — фашистское государство». — «Meduza», рос. переклад статті: Timothy Snyder: We Should Say It. Russia Is Fascist. — «The New York Times», May 19, 2022
- ↑ Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)